З дослідів над гірським повітрям
Наукові досліди, що мали на меті устійнити ступінь занечищення повітря, яким віддихаємо у великих містах, ствердили, що пересічно в 1 цм повітря великого міста находиться коло 10.000 частинок пороху. Очевидно, що в тому числі є і зародні майже всіх хворіб і це не є байдуже для здоровля людини. З другої сторони відповідні обсервації в деяких високогірських осередках зимових спортів виказали, що холод повітря в тих околицях має до 100 частинок пороху, – себто є в 100 разів чистіше ніж повітря великих міст. Коли взяти під увагу цей доказаний науково факт, тоді стає ясним, що плекання зимових спортів у горах приносить мешканцям великих міст повне відродження фізичне і психічне.
Найдовші ріки світа
На нашій земній кулі є багато рік довгих на кілька тисяч км. Найдовшою рікою світа є Мівсісіпі в Півн. Америці, що впадає до Мексиканського заливу. Вона тягнеться 6.600 км. Другою щодо довжини рікою є Ніль, головна ріка Єгипту, що впадає до Середземного Моря; завдовжки на 6.500 км. Далі йде Амазонка (устя в Атлянтійському Океані) довж. 5.500 км., Янґ-тсе (до Океану Тихого) 5.300 км., Іртиш (до ріки Об) 5.300 км., Єнісей (Ледяний Океан) 5.200 км., Лена (Ледяний Океан) 4.600 км., Амур (Тихий Океан) 4.480 км., Міссурі (до р. Міссісіпі) 4.210 км., Конґо ( в Зах. Африці (Атлянт. Океан) 4.200 км., Ніґер (Ґвінейський залив) 4.180 км., Ґванґ (Тихий Океан) 4.100 км., Атабаска (оз. Атабаска) 4.000 км., Св. Лаврентія (до такого самого заливу) 3.720 км., Ля Плята (Атлянтійський Океан) 3.700 км., Об (Ледяний Ок.) 3.640 км., Волга (Каспійське Море) 3.600 км., Юкон (М. Берінґа) 3.280 км., Інд (М. Арабське) 3.180 км., Ґанґ (Бенґальський залив) 3.000 км., Дунай (Чорне Море) 2.860 км., Евфрат (Перський залив) 2.780 км., Замбезі (канал Мозамбік) 2.660 км.
Згадані ріки відограли і відограють в історії цивілізації велитенську ролю. Вони були і ще досі є великим (колись неодна єдиним) водним шляхом, що лучать між собою багато країн. Вони були часто непрохідними міжнародніми чи міждержавними кордонами і над ними лежить дуже багато людських осель.
Ячмінь на оці
„Ячмінь” на оці це дуже немила, але на щастя цілком негрізна недуга. Він твориться на березі повіки в тому місці, де находяться лоєві залози. Лій витворюваний ними покриває береги повік і запобігає надмірному витекові сліз з ока. Від подразнення брудом чи закаження може повстати запалення такої лоєвої залози; тоді око червоніє та запухає. Часом вже саме навіть заплющення очей стає болюче. Недуга кінчається звичайно зропінням залози. Тонка шкірка над нею тріскає і ропа видістається назверх. Дуже часто „ячмені” творяться один за одним, бо заразні від потираної хворої повіки переносяться на зорові залози. Лікування „ячменю” просте. Воно полягає на гарячих окладах з розчину борового квасу, а потім на проколенні зропілого місця. Втираючи в повіку ропушної масти, запобігається дальшим „ячменям”.
————————————————
При зміні адреси просимо подавати і стару адресу. Зміна адреси – 50 сотиків.
