Архів старих газет; Архив старых газет

Реконструкції побуту

Ізоляція людей за віком – бюрократична вигадка

Робітники Луганщини вимагають прискорити колективізацію побуту

З 12 намічених до побудови нових міст у Донбасі – 6 припадає на Луганщину. Урядова комісія в справі будівництва нових міст влаштувала диспут за участю широкої пролетарської суспільности, де було висвітлено підсумки перших етапів роботи урядової комісії та обговорено питання про “обличчя майбутнього соціялістичного міста”.

Представник урядової комісії тов. Давидович зазначив, що реконструкція народнього господарства Радянського Союзу провадить переворот у всіх галузях нашої промисловости. Велетенський розмах індустріяльного будівництва тягне за собою, звичайно, і величезні капіталовкладання на житлокомунальне будівництво. Досі житлове будівництво в Донбасі здебільшого мало характер окремих будівель, майже невпорядкованих, без доріг і засобів пересування робітництва до місця роботи, без правильної постановки харчування, задоволення культурно-побутового обслуговування трудящих і без можливости колективізації побуту.

- Нині, – каже тов. Давидович, – потрібне остаточне розкріпачення жінки-господарки, широке залучення її до громадського життя, утворення найзручніших форм відпочинку трудящих, приєднання їх до культурного життя. А це можливо, звичайно, лише за умовою побудування нових впорядкованих соціялістичних міст.

Поінформувавши присутніх про перспективи і завдання нового житлового будівництва в Донбасі і навівши низку цифрових даних (це питання ми висвітлювали у “Вістях” за 6 грудня м.р.), тов. Давидович підкреслює, що перш ніж приступити до проєктування намічених нових міст, слід поставити на широке обговорення пролетарської суспільности питання:

- Яким повинно бути соціялістичне місто?

Це питання розбивається на кілька окремих моментів. Насамперед, це характер побудови і величина майбутніх міст. Щодо цього, то є кілька форм будівництва. Міста-велетні, що будуються в капіталістичних країнах, утворюючи скупченість населення з усіма наслідками, що звідси випливають, де найменше виявляються турботи щодо робітника та його родини – для нас неприйнятні.

Не витримує критики також і зберігання селищного будівництва за типом, що тепер провадиться в Донбасі. Оборонці цієї пропозиції кажуть, що таке будівництво дешевше. Однак, за підрахунками комісії, ці селища після додавання до них витрат на впорядкування, дорожчі за впорядковані міста. А принади такого селищного будівництва відомі всім, хто знає Донбас…

Третя форма нового будівництва – це так зване розселення без селищ будьякого типу. Це будівництво окремих “на кур’ячих ніжках” будинків, що вміщують одну людину з автомобілем унизку і аеропляном на дахові… Вони розкидані на всю територію і безглуздість даної форми розселення очевидна з погляду економічного і соціяльного.

І, нарешті, – четверта форма. Це – середнє місто з населенням, що за рідких випадків перевищує 100 - 120 тис. чол. Ця форма дає змогу трудящим поруч здійснення культурних форм нового побуту, не бути віддаленим від природи, і частину свого вільного часу використати поза містом.

Другий момент, що визначає міста майбутнього це – форма нового побуту. Щодо цього, то насамперед, слід покласти за основу здоровий побут трудящих. Гігієнічне житло і максимально можливі масиви зелених насаджень, найзручніші засоби пересування, усуспільнене харчування, усуспільнене виховання, культурно-освітні заклади, медичне обслуговування й т. ін. – все це слід передбачити і забезпечити, проєктуючи нові міста.

Трудящі Донбасу повинні взяти найактивнішу участь в обговоренні цих питань. Творча думка пролетарського суспільства повинна якнайбільше відбитись у вишукуванні і визначенні внутрішніх і зовнішніх форм майбутнього соціялістичного міста.

—————-

Вчений секретар Луганського Окрпляну тов. Бахметьев вказав на те, що урядова комісія не досить звертає уваги на селищне будівництво, що до цього часу провадиться хаотично зо нераціональним витраченням коштів. Житлове будівництво в Донбасі 1930 р. слід скерувати іншим шляхом.

На думку тов. Бахметьева норма в 7 кв. метрів на душу, що її приняла комісія, недостатня, її слід підвищити до санітарної норми.

Луганська округа, – каже тов. Бахметьев, не може задовольнитись і районуванням будівництва нових міст. Наприклад, комісія не зважила значіння районів Кадієвки, Алчевського, Паризької Комуни – намітивши там одне місто. На нашу думку, там повинно бути два.

Поруч цього серед намічених районів для будівництва зовсім відсутній Слав’яно-Сербський район, що йому належить величезне майбутнє.

Тов. Татарін зазначає, що в нових містах харчування, виховування і навчання дітей повинно бути усуспільнено, а діти повинні жити окремо від батьків. Слід особливо уважно вирішити питання про культурне обслуговування мешканців нових міст. Розміри міста повинні бути в середньому на 100 тис. чол.

Тов. Грушевський підкреслює, що проблема будівництва нових міст в Донбасі не тільки проблема будівництва. Вона надто тісно зв’язана з перебудовою побуту. Форми нового побуту з усуспільненим харчуванням, усуспільненим вихованням дітей і низкою інших змін у житті трудящих слід якнайглибше опрацювати.

Тов. Атавський – представник профради – вважає, що чергу будування нових міст визначено невірно. Не звернено достатньої уваги на різницю в зростанні робочої сили. Темп приросту робітників у Довжансько-Ровенецькому, Сніжнянсько-Кадієвському і Червоно-Донському р-нах – дуже великий. Там міста слід будувати в першу чергу.

Слід зараз опрацювати питання про форми нового побуту. В соціялістичних містах повинні бути фабрики-кухні, фабрики-пральні, впорядковані ясла і т. ін. Звичайно, новий побут не можна розуміти так, як його уявляє “Луганська Правда”, на чию думку сумісне життя – річ майже неприпустима.

Тов. Орехов (“Луганська Правда”) каже, що комісія не передбачила питання, як знищити різницю між містом і селом.

Тов. Глезер – Завідатель Окрздороввідділу вважає, що “Луганська Правда” зробила кілька помилок перекрутивши уявлення про форми побуту. Адже ж, ні Маркс, ні Ленін не заперечували проти сумісного життя. Новий побут у соціялістичних містах повинен іти через усуспільнення харчування, виховання дітей, тощо.

Тов. Ісаєнко вважає, що майбутні міста повинні бути віддалені від місць виробництва.

Санітарний лікар тов. Гормосів зупиняє увагу, що неясне питання – які будуть нові міста – чи промислового, чи аґро-індустріяльного або іншого типу.

Слід категорично заперечувати проти життєвої норми в 7 кв. м. на одного мешканця, мінімально підвищивши її до санітарної норми. У нових містах будинки повинні бути примірно 3-хповерхові, з максимальною площею зелених насаджень.

Тов. Петров (Кадієвка) зазначає, що при будуванні нових міст слід зважувати залягання кам’яно-вугільних шарів, щоб не трапилось того, як нині – у центрі селища закладається нову шахту. Нове будівництво нині ж слід ув’язати з побудовою нового водогону і т. ін.

Хатня господарка тов. Фіненкова заявляє, що відокремлене життя чоловіка й жінки не повинно нас лякати. Нові соціялістичні міста повинні остаточно розкріпачити жінку.

Тов. Позина підкреслює, що будівництво нових міст дуже цікавить робітництво. Форми будівництва і побуту в нових містах слід поставити на обговорення широкої гірняцької маси.

Робітниця Холодкова від імени жіноцтва дає наказ урядовій комісії:

- Скоріше будуйте нові міста під гаслом: геть кухню з квартир.

—–

В кінцевому слові представник урядової комісії тов. Давидович відзначає, що вже перший диспут свідчить, про активну участь пролетарської суспільности в обговоренні величезного і складного питання – будівництва нових соціялістичних міст.

  Обіцяючи, що комісія зважить всі зауваження зроблені на диспуті, тов. Давидович звернувся з проханням опрацювати це питання в професійних і громадських організаціях, на заводських і шахтних активах робітництва для того, щоб до наступних диспутів всі учасники їх були знайомі зі справою.