Спекуляція державними грішми
Наш Шевченківський кореспондент писав, що адміністрація чавунно-ливарного заводу (Шевченківщина) утримала з робітників перші внески на 3-тю позику індустріялізації ще 7/IX, а внесла їх до каси філії Держбанк лише 26/IX. І це зроблено для того, щоб за гроші, позичені державі, викупити свої векселі.
Аптекоуправління не відстає від чавунно-ливарного заводу. Тут ще краще зробили. Аптекоуправління загубило підписні листи і через те вчасно не внесло грошей до каси держбанку. З приводу цього бюро скарг Шевченківської ОкрРСІ повідомляє, що факти, наведені в кореспонденції ствердилися і на засіданні від 5/IX-29 р. адміністратору чавунно-ливарного заводу т. Безпальчому за недопустимо неуважне ставлення до вчасного внесення до каси грошей – оголошено догану. Адміністратору Аптекоуправління т. Лещинському за несвоєчасне внесення грошей зроблено зауваження.
Розтратили 96 тис. крб
У Ніженській райконторі Держторгу УСРР, що обслуговує Ніженську, Чернігівську, Конотіпську та Глухівську округи протягом трьох років мали місце чималі зловживанн: безгосподарність, розтрати, використовування робітниками контори свого службового стану, недбайливе ставлення до службових обов’язків з боку деяких робітників як оперативних, так і технічних – тощо. Це спричинилося до тяжкого стану фінансового та заготівельного плянів і дало державі великі збитки.
Апарат райконтори був засмічений чужим елементом. Тут працювало 20 чол. кол. крамарів, позбавлені виборних прав і, навіть, 4 чол. таких, що контрольні органи не могли виявити, хто вони. Працював тут і кол. земський начальник на посаді секретаря, кол. білий офіцер був за рахівника, кол. чиновник Київського генерал-губернатора Гернцев був за інструктора – контрольора і т. ін. Реально наслідки роботи такі: в 1926/27 р. витрачено конторою 78923 крб. (процент до заготівлі 10.8), 27/28 р. витрат – 136.337 крб. (процент до заготівлі 7.78) і, нарешті, в 1928/29 р. за три квартали витрачено 178.551 крб., а процент по заготівлі лише 7.58. І це в той час, як Укрдержторг дав категоричну директиву, що %% витрат до заготівлі повинні складати не більше як 5.05 (утримання апарату, господарські витрати тощо). Отже, за 1927/28 р. безгосподарно витрачено 47.840 крб., а за 28/29 рік 3.600 крб. Штат, що передбачав тільки 29 посад, свавільно збільшено до 42. Безпідставно підвищували зарплату бухгальтерам, інструкторам і т. д. Аванси видавали не тільки службовцям, а й приватним особам, навіть без попереднього забезпечення авансу. Чималі злочини і з лемітними цінами. В конторі було поширено протекціонізм. У наслідок такої роботи держава має збитків понад 96 тис. крб.
По суті наведених тут фактів Ніженський Окрсуд повідомляє, що 22-27 листопада відбулося судове засідання і Окрсуд засудив таких співробітників райконтори: Райціна Абрама до позбавленя волі без суворої ізоляції та обмеження в громадянських правах на 4 роки. Радчика Ісака до позбавлення волі на 1 рік, з обмеженням в громадських правах протягом 1 року після відбуття кари, або умовно дотермінового звільнення з-під варти. Менделевича Григорія до позбавлення волі на 3 роки з обмеженням в громадських правах протягом 1 року – після відбуття кари, або умовно дотермінового звільнення з-під варти. Неманова Михайла до позбавлення волі на 2 1/2 роки з обмеженням в громадських правах протягом 1 року. Шехтмана Берка до позбавлення волі без суворої ізоляції на 1 1/2 роки з обмеженням в правах на 1 рік. Гомельського Мусія до позбавлення волі на 6 міс. На підставі 46 арт. КК засудженим Райцину та Гомельському позбавлення волі замінено промусовою працею за спеціяльністю – Райцину на 1 рік, а Гомельському на 6 міс. Разом з тим Окрсуд, обміркувавши питання про Райцина, ухвалив заборонити йому працювати в державних кооперативно-торговельних установах протягом двох років.
—————————–
Біржа
Котировка фондового відділу при ХТБ на 4/1 – 30 р.
. Продавці Покупці
Перша 6% виграшна позика 1922 р. – 4.86
Виграшна позика 1929 р. 100.45 100.05
10% виграшна позика 1927 р. 26.57 26.07
Перша 6% позика індустріялізації 1927 р. 25.62 25.52
Селянська виграшна позика 1927 р. - 5.2
Державна внутріш. 12% позика 1927 р. – -
Друга виграшна позика індустріялізації 26.72 25.62
Друга виграшна позика індстр. безпроцентна 25.35 25.25
11% внутрішня позика 1928 р. 103.96 103.91