Архів старих газет
 ---------------------------------------------------
www.oldnewspapers.com.ua
Ціна 2гр.
 ---------------------------------------------------




Загрозливий стан

Одночасно із ростом добробуту країни рік-у-рік зростає й нагромадження широкими масами населення дрібних заощаджень, що стають за солідне джерело реґулювання грошового обігу – джерело плянового фінансування індустріялізації промисловости та сільського господарства.

За канали, що ними йдуть ці кошти, є наші державні позики та вклади до ощадкас. Якщо з реалізацією позик справа стоїть більш-менш гаразд, то з вкладами далеко гірше. До державного бюджету, за пляном мобілізації дрібних заощаджень населення УСРР у вигляді вкладів, в 1929-30 р. має надійти 34.500 тис крб., з цієї кількости, селянських вкладів має надійти 12 млн. крб., а 22.500 тис. крб., передбачається мобілізувати серед осіб, що працюють у промисловости, за наймом. В 1929-30 р. кількість вкладників повинна дійти 1.072 тис. чол., з них вкладників-селян треба притягти 985 тис. чол., а решту – дасть міське населення.

На 1-ХІІ-29 р. по Україні було 1.393.890 вкладників, з них селян – 574.4 тис. чол., а решта – робітники й службовці, що мешкають у містах. Робота в справі мобілізації вкладників як у місті, так і на селі, не набрала належного темпу так само, як і робота щодо аґітації та пропаґанди за ощадну справу. Широкі маси робітників і селян не знають вигід від заощаджень. Немає конкретної аґітації, немає плякатів, що наочно показували б користь від заощаджень. І, як наслідок цього, слабо зростає число вкладників і надходження вкладів. За два місяці по Україні число вкладників зросло на 40 тис. чол. з них зовсім слабий зріст виявили вкладники селяни – кількість їх збільшилась всього на 14.200 чол. В основному ріст відбувався коштом міських мас населення. Україна в першому кварталі 1929-30 р., за завданням уряду, повинна дати, притягнувши фізичні вклади – 12.150 тис. крб., з них коштом вкладів селян треба притягти 5.400 тис. крб. На 1 грудня виконання загального завдання складає всього 27% завдання на квартал. На цій ділянці Україна ганебно відстає. Виконання завдання по-суті зірвано. Два місяці роботи в першому кварталі – доказ надзвичайно слабої діяльности ощадних кас і окружних, районних та сільських комісій сприяння держкредитові й ощадній справі на місцях. Треба відзначити слабу роботу головного управління ощадкас, що не зуміло налагодити належним темпом роботу в справі мобілізації вкладів. Немає також досить чіткої установки щодо укомплектування апарату ощадкас на місцях. Є низка випадків безвідповідального відношення до цієї справи з боку громадянських, радянських, професійних та партійних організацій. Наприклад, а АМСРР на роботу в ощадній справі було призначено божевільну, хору людину.

Місцеві організації не приділяють уваги ощадкасам. Багато кас не мають приміщень, а ті, що є, розташовані далеко від робітничого населення. До того ж приміщення ці часто підвальні і їх не опалюють. Фінансові органи на місцях по багатьох округах, замість щоденної допомоги в роботі ощадкас, виявляють зайву батьківську “опіку”.

В Зінов’ївській окрузі на протязі 2-х місяців роботи в першому кварталі кількість вкладів не тільки не зросла, а навіть зменшилась. Це говорить про абсолютну бездіяльність самої окрощадкаси, окркомісії допомоги і всієї громадськости.

Куп’янська округа дала 11% виконання пляну, Молдавська республіка – 15%, Коростенська округа – 11%, Лубенська – 14.4%, Шепетівська – 10.4%, Запорізька – 26%, Біла Церква – 17.4%, Роменська – 18%, Вінницька – 34%. Краще виконали своє завдання лише кілька округ: Бердичівська – 60%, Маріупільська – 55%, але й цього ще не досить. І, нарешті, Харківська округа завдання в 3.500 тис. крб. виконала всього на 21.7%. Столична округа дає зовсім мізерне виконання завдання. Питання ощадної справи ставиться останнім пунктом порядку денного і кінець-кінцем з обговорення знімається через пізній час (наприклад, Харківська Окрпрофрада та ін.). Преса також слабо висвітлює питання заощадження та їхню користь для трудящих і держави.

Сітку ощадкас ще не досить розвинуто. Питання про кадри для апарату ощадкас ще не поставлено як слід.

Валютне управління НКФ УСРР, заслухавши на останній нараді доклад Головощадкаси про становище ощадної справи на Україні, констатувало низку серйозних дефектів на цій ділянці роботи.

В основному ці дефекти зводяться до слабого організаційного стану апарату ощадних кас; слабого організаційного стану й керівництва головного управління ощадних кас УСРР; слабої постановки аґітаційної роботи в ощадній справі, відсутности живої реклями, плякатів, гасел тощо; недостатньої уваги з боку радянських органів, громадських організацій, особливо окружних фінансових відділів на місцях, слабої роботи окружних комісій сприяння держкредитові та ощадній справі, а в деяких округах і цілковитої відсутности її; недостатньої роботи щодо прискорення темпу притягнення вкладів.

В Полтавській окрузі нарада, заслухавши доклад зав. окрфінвідділу, ухвалила організувати бриґади, щоб провести термінову роботу в районах у справі мобілізації вкладів населення. З робітників Головощадкаси та валютного управління складено ударну бриґаду для виїзду до слабих округ, щоб прискорити виконання завдань щодо вкладів.

Треба мобілізувати громадську увагу на місцях навколо ощадної справи, щоб Україна добилася 100-процентного виконання завдання.

Н. Лазаренко

——————–
Вудить ощадкаса, вудить
У віконце визирає…
вклади будуть, чи не будуть -
не дума, не дбає.

———————————
Самопливом

На Чернігівщині в 1928 році було 20 ощадкас, а на 1-ХІІ 29 р. сітка ощадкас зросла до 44 одиниць, що дає збільшення майже на 50%. Число вкладників з 6.700 за цей час зросло до 16 тис., а сума вкладів з 881.111 крб 69 коп. зросла до 1.355.600 крб. Основний континґент вкладників – установи, що складають до 60%, і тільки 40% припадає на вкладників селян. Розуміється, така кількість вкладників селян зовсім недостатня і говорить про слабу організаційну роботу ощадкас. Більшість вкладників селян припадає на пайовиків кредитної кооперації, що свої заощадження вносять до с.-г. т-в. На 1-ХІІ-29 р. таких вкладників було до 50 тис., з сумою вкладів в 298.424 крб.

Майже ніякої популяризаційної й організаційної роботи ощадкаси на Чернігівщині не провадять і селянські заощадження йдуть до нас лише самопливом. Комісії сприяння існують лише на папері, роботи ніякої не провадять. Мало уваги ощадній справі присвячує також місцева окружна преса та стінгазети. Не притягнуто до ощадної справи і уваги широкої громадськости. Селькори й робкори майже зовсім не висвітлюють роботи ощадкас на сторінках газет. Ті випадкові матеріяли про ощадну справу, що попадають на сторінки місцевої газети, беруть переважно з офіційних відчитів ощадкас. Ясно, що це мало допомагає поліпшенню роботи ощадкас.

Надалі роботу ощадкас на Чернігівщині треба поставити під живу контролю робітничо-селянських мас і надати їй більше організованости та пляновости.

—————-
Робота значно покращала

За минуле півріччя Київська окружна ощадкаса відкрила 12 нових приписних кас на підприємствах та 2 філії у Ржищевському та Брусилівському районах. Всього на Київщині зараз нараховується 170 кас та незабаром мають ще відкрити 4 філії у місті і на сале, а також 10 приписних міських кас при житлокоопах.

Значно збільшується також кількість вкладів і вкладників. На 1 жовтня 1928 року було вкладів на 3.735 тис. крб. на 49 тис. вкладників, а на 1-ше жовтня 1929 р. сума вкладів досягла вже 5.5 мільйон. крб., а вкладників 73 тис. і на 1 грудня 1929 р. загальна сума вкладів складає 6.715 тис. крб. при 77 тисячах вкладників.

Припливу вкладів допомогло значне покращання популяризаційної роботи, а також і допомога ощадсправі громадських організацій. Є всі підстави гадати, що контрольну цифру збільшення вкладів, намічену на 1930 рік буде виконано цілком.

Щодо соціяльного складу вкладників ощадкас, то тут перш за все, треба відзначити той факт, що серед широких мас всеж існують ще сумніви про дійсну таємницю вкладів і через те багато вкладників не дають правильних відомостей про свій соціяльний стан. Зі всієї кількости вкладників робітників 21%, службовців – 41% і різних інших категорій – 38%.

Київська окружна ощадкаса має великі досягнення щодо зниження витрат на обслуговування вкладників. Так, напр., в 1927-28 р. кожна операція коштувала 22,4 коп., а в 1928-29 р. вартість операції знижено до 16 коп.

Copyright 2010-2015 oldnewspapers.com.ua
pressaxix at gmail dot com
 designed in Happines.in.ua