Хоча Прилуччина у поширенні 3-ої позики стоїть на одному з перших місць, але у справі мобілізації коштів трудящих через ощадкаси вона пасе задніх. Навколо цієї справи не скупчили уваги громадськости, не організували масово-популярізаційної роботи, а в наслідок нема бажаного ефекту.
Всього на Прилуччині на 1-ше жовтня було 33 ощадкаси, а до 1-го січня передбачають поширити сітку до 50 одиниць. Переважна більшість ощадкас припадає на село – 35. Сітка ощадкас зростає досить швидким темпом. Але якість роботи ощадкас надзвичайно погана. Спеціяльні робітники ощадкас є тільки при поштових філіях, а в більшості працюють по сполученню.
Нема навіть спеціяльних робітників по ощадсправі при цукроварнях. Просто доручають касирові, або бухгальтерові цукроварні провадити ощадні операції, а за це виплачують комісійну нагороду. Ці робітники майже нічого не роблять, щоб залучити нових вкладників, а чекають, коли гроші до ощадкаси самі припливуть.
При Яготинській цукроварні ощадкаси зовсім нема. Цукроварню обслуговує ощадкаса села Лісняків. Це, безумовно, гальмує справу ощадження, бо кому охота плентатися декілька кілометрів, щоб покласти в касу якийсь карбованець. Навіть у Прилуці при Держбанкові нема спеціяльного робітника по ощадсправі. Ощадні каси не пристосовують своєї роботи до вимог робітників. Саме тоді, коли робітник іде з роботи, ощадкаси вже кінчають працювати.
Ніякої масової популяризаційної роботи ощадкаси не провадять, обмежуються чисто канцелярськими функціями. Відчитів ощадні каси за свою роботу на зборах робітників та службовців не практикують. Робітники прилуцької махорочної фабрики скаржаться, що представника ощадної каси ніколи не побачиш на підприємстві.
Велику допомогу у справі залучення нових вкладників мають дати комісії сприяння держкредитові та ощадсправі. Вони, фактично, повинні у контакті з ощадкасами розгортати масову аґітаційно-пояснювальну роботу. Комісії сприяння працювали тільки перші тижні по поширенню 3-ї позики, а тепер завмерли. У Яблунівському районі, райкомісія протягом останніх місяців не провела жодного засідання. Директиви окркомісії про розгортання кампанії ощадження комісія лише реєструвала та підшивала. У Драбівському районі директиви що їх давала окркомісія про допомогу в роботі ощадкас, валялися протягом місяця і їх надіслали на села тільки тоді, коли комісію залякали, що притягнуть до права. Комісії сприяння при сільрадах фактично вже не існують – самоліквідувалися. Райвиконкоми на справу мобілізації коштів через ощадкаси дивляться крізь пальці, кажуть :
- Працюйте, а ми відчит колись заслухаємо.
Березово-Рудський та Мало-Дівицький райвиконкоми вказівки про роботу над втягненням нових вкладників любісінько поклали в папку і навіть не поцікавилися, що саме у тих папірцях пишуть.
Не дивно, що за такого стану роботи комісій сприяння та ощадкас, наслідки їхньої роботи досить такі слабенькі. На перше жовтня 1929 р. в ощадкасах було усіх вкладів 835.900 крб., з них індивідуальних вкладів тільки 355 тис. крб. За пляном ощадкаси в 1929-30 операційному році повинні притягти індивідуальних вкладів на 785 тисяч крб., а на перший квартал припадає 255 тис. крб. Але це завдання ощадкаси, очевидно, не виконають. На 5 грудня надійшло всього 35.791 крб. вкладів, або 5.1% завдання. Березово-Рудський район з початку кампанії зібрав 552 крб. вкладів, Прилуцький 1.652 крб. Ці цифри кажуть за те, що вклади надходять докищо лише самопливом.
В 1930 році сітку ощадкас передбачають значно розширити. Організують 10 ощадкас при радгоспах та колгоспах, реорганізують ті ощадкаси, що існують, значно поширивши їхню діяльність, організують дослідні ощадкаси при школах. Але усі ці зусилля підуть на нівець, коли навколо ощадсправи не мобілізують громадськости, коли партійні, комсомольські й профсоюзні організації не допоможуть налагодити роботу комісій сприяння, коли не поставлять на належну височінь масову популяризаційну роботу.
Жовтневий.
—————-
Плянове завдання виконали всього на 4.4%
Глухівщина виконала своє річне плянове завдання по поширенню ощадної справи в окрузі всього на 4.4%. Але в абсолютних цифрах Глухівщина дала досить великий зріст, як кількости ощадкас, так і числа вкладників.
На 1-Х-29 р. в окрузі було 64 ощадкаси проти 57, що були в минулому році. Число вкладників за останній рік зросло з 10.252 до 23.098, що дає збільшення на 125%.
Сума вкладів з 1.048 тис. крб. за рік зросла до 1.532 тис. крб., тобто на 46%. Кількість цінних паперів на переховуванні в ощадкасах збільшилась за рік в 12 разів.
Серед округ Полісся Глухівщина і по кількості вкладників і по сумі вкладів займає друге місце, а взагалі на Україні по сумі вкладів стоїть на 18 місці.
Дальшому розгортанню роботи ощадкас на Глухівщині стоїть на перешкоді бюрократична організація ощадної справи. Щорічні зміни форм рахівництва та системи роботи, до того зміни з великим запізненням всередині року, складна, заплутана звітність низової сітки ощадкас дуже гальмують роботу ощадкас. Великою перешкодою в розгортанні роботи ощадкас є також безпляновість. Лише в останній час робота ощадкас почала набувати плянового характеру, ощадною справою почали цікавитись райвиконкоми. Широка робітнича й селянська суспільність почала цікавитись докладами про роботу ощадкас.
Можна сподіватись, що, коли методи роботи ощадкас будуть ґрунтовно змінені і робітники ощадкас перестануть бути колишніми чиновниками, що сидять за віконцями і чекають припливу нових вкладників і вкладів, робота ощадкас ширше розгорнеться і притягне більше селянських і робітничих заощаджень.
Глухівський.
—————-
Шкутильгає організаційна й роз’яснювальна робота
Сітка ощадних кас на Першотравенщині на 1 жовтня 28 року складалась з 38 одиниць, з них окружних – 1, філій – 2, приписних – 24 та аґентських – 12. В 29 році ліквідувалися 3 аґентських каси і прибавилась одна філія та одна приписна каса. З усіх ощадних кас – 7 припадає на місто Першотравенське і 30 на села та райони.
Значно збільшилося число вкладників ощадкас. На 1-Х-27 року було вкладників 2.193, в 28 році – 3.982, а в 29 році вкладників вже налічується 9.441. Число вкладників особливо збільшилося підчас переведення двохтижневика ощадження, що провадився в березні місяці і дав 2.868 нових вкладників.
З усіх вкладників є: робітників – 378, службовців – 4.638, селян – 1.703, інших – 1.293 та юридичних осіб 1.484. Таким чином, головний континґент вкладників припадає на службовців – 49%, селян нараховується всього 18%, а сільського населення в окрузі є до 90%. Загальна сума вкладів дорівнює 748.800 крб. і збільшення в порівнянні з минулим роком майже немає, не дивлячись на величезний зріст числа вкладників.
Популяризація ощадкас серед сільського населення в більшості сіл провадиться дуже кволо. І тому селянських вкладів за жовтень та листопад м-ці цього року надійшло лише 27.500 крб., що дає всього 10.8% виконання контрольного пляну 1-го кварталу.
Дуже погано стоїть справа по Савранському району, де зовсім не поступає вкладів до ощадкас. По Криво-Озерському району контрольне завдання виконано лише на 4.2%, Грушківському – на 7.8%, Першомайському – на 7.8%, Врадієвському – 11.3%. Подібне становище ні в якому разі не можна назвати нормальним.
Районні установи та організації цій занадто важливій справі не приділяють належної уваги. В багатьох районах райкомісії сприяння держкредитові своєї роботи не розгорнули, більшість районів ще й досі не перевели обрання уповноважених ощадних кас по населеним пунктам, контрольних чисел не довели до окремих сіл. Ці моменти, а також і низка інших організаційного характеру гальмують справу мобілізації коштів.
Не достатньо також провадиться роботу в цьому напрямку серед профсоюзних організацій та серед незаможників.
Культосвітні установи села – сельбудинки та хати-читальні також не зосередили своєї уваги навколо питань мобілізації коштів.
Крім того, сітка існуючих ощадних кас далеко недостатня, щоб можна було як слід обслужити всі населені пункти. Лише усунення цих неґативних моментів і поширення сітки ощадних кас може …