Архів старих газет
 ---------------------------------------------------
www.oldnewspapers.com.ua
Ціна 2гр.
 ---------------------------------------------------




Місячник збирання утильсировини

У Наркомторзі відбулася нарада, присвячена проведенню на Україні місячника збирання утильсировини. Місячник, як відомо, гадають почати 20 січня.

В нараді взяли участь представники ЦК комсомолу, юних піонерів, Житлоспілки, заготовних організацій і інш.

Нарада ухвалила збільшити кількість міст, де проведуть місячник. Ухвалено провести його в 11 містах України.

Нарада затвердила контрольні числа збирання утильсировини для кожного міста. Утильсировину, що її мають збирати, розподілено на три основні групи: кістки та ганчірки, друга група – бите шкло, ґума, корки і т. інш., третя – металевий брухт. Харків, Одеса, Київ одержали завдання зібрати за першою групою 900 тон різної утильсировини у кожному місті, за іншими групами – 1.350 тон – кожному. Відповідне завдання одержали і інші міста. Місто, що перевиконає своє завдання, дістане, як премію – автомашину. Нарада визнала також за потрібне виділити спеціяльний фонд для преміювання комсомольських і піонерських бриґад, що візьмуть участь у збиранні цієї сировини. Цей фонд становитиме 5.000 карб. Особливу увагу на збирання утильсировини мають звернути жилкоопи й підприємства.

На нараді представники ЦК ЛКСМУ та Укржитлоспілки заявили, що комсомол та жилкооперація візьмуть активну участь у збиранні утильсировини. Поруч цього слід констатувати, що профспілки повинні уважніше поставитися до місячника. Вони повинні провести кампанію по клюбах, пояснюючи велике значіння місячника. У наслідок успішного проведення місячника держава матиме мільйони карбованців грошей. Основне завдання місячника також досягти перелому в систематичному збиранні утильсировини.

———–
На рейки раціоналізації

Економічна Нарада визнала за потрібне посилити на Україні збирання утильсировини, яку можна використовувати для власних потреб народнього господарства, а також на експорт.

Саме для цього ухвалено, що надалі збирання утиля мають провадити тільки Держторг і Утильзбір, а також кооперація, селянські товариства взаємодопомоги, комнезами тощо.

Щоб раціоналізувати збирання утильсировини, ради повинні організувати й обладнати по містах і селищах смітники, здаючи їх в експлуатацію за певну плату утильзаготовним організаціям. Одночасно з цим, треба організувати спеціяльні артілі, що також збиратимуть покидьки на смітниках і здаватимуть їх Держторгові або Утильзборові.

Держторг і Утильзбір мають організувати збір покидьків по житлокоопах, матеріяльно зацікавивши осіб, що збиратимуть ці покидьки. Треба також підсилити подвірне збирання покидьків по селах. Наркомторг повинен виділити певну кількість дрібного краму – ниток, хусток тощо, – щоб обмінювати його селянам на покидьки. А щоб зацікавити також і сільради в цій роботі, утильзаготовні організації повинні відрахувати на потреби культурно-освітньої роботи на селі певний відсоток з ціни покидьків, що їх зберуть в одному селі. Всі райони України треба розподілити між окремими утильзаготовними організаціями і таким чином запобігти нездоровій конкуренції між ними.

Далі Економічна Нарада зобов’язала промислові підприємства збирати та передавати утильзаготовним організаціям покидьки, придатні для самої промисловости.

Економічна нарада ставить перед Держторгом і Утильзбором завдання – до 1 жовтня 1930 р. зібрати принаймні на 30 млн. крб. утильсировини. Всі утильзаготовні організації повинні поширити свої склади і влаштувати сортувалки та мийні для первісної обробки утилю.

—————
Зламати відомчу упертість

45% махорсировини, потрібної для фабрик Укрмахортресту, переробляють кременчуцькі махоркові фабрики.

Постанови уряду про зниження собівртості фабрикату поставили перед махорковою промисловістю завдання створити на Кремінчуччині відповідну сировинну базу, щоб усунути зайві витрати на довіз махорки-сировини до кремінчуцьких фабрик з інших округ.

С.-г. кооперація округи заходилася до поширення махорки в сільському господарстві ще 1923 року, і хоч за цей час вкладено в справу силу грошей, проте, площа під засівом махорки впродовж усіх років не перевищувала 100 га. Тільки в 1929 р. робітники с.-г. системи як слід запрацювали над цією справою і досягли не абияких наслідків: селянство почало цікавитися цією культурою і законтрактували 450 га махорки. Якість сировини, вирощуваної на Кремінчуччині, значно краща від тієї, яку довозять з Прилуччини та Роменщини.

Пляном на 1929-30 рік в окрузі накреслено законтрактувати 1.500 га махорки. Але, коли почали розподіляти цю площу по адміністративних районах, то Буряксоюз став заперечувати проти контрактації махорки в Глобинському, Семенівському й Бригадирівському районах, посилаючись на те, що ці райони бурякові тимчасом як у 1929 році там було засіяно мало не 200 га махорки виключно по садибних землях. Заперечення Буряксоюзу зовсім порушує настановлення Наркомзему про те, що махорку, як городню культуру, можна контрактувати в бурякових районах.

Щоб не зривати пляну розвитку махорсіяння на Кременчуччині та виконати повнотою накреслений плян контрактації махорки на 1929-30 рік, треба добре пояснити керівникам Буряксоюзу, важливість висівання махорки в окрузі та те, що вона ніякою мірою не пошкодить засівам і контрактації буряка.

Старушенко.

————————-
Паперове керівництво змінити на живий інструктаж

В минулому році Дніпропетровщина дала для другорядного експорту різних покидьків на 480 тис. крб. У збиранні цих покидьків кооперація дала директиву всім системам кооперації посилити роботу на цій ділянці. Проте, кооперативні заготівці не тільки не виконали цієї директиви, а навіть зменшили темп роботи. Напр., Райспоживсоюз майже за цілий перший квартал виконав плян заготівлі щетини менш ніж на 1%, пуху на 3%, кісток тільки на 10%. “Степовик” за два місяці заготував менш 10% плянового завдання заготівлі кінського волосу і замість 6 тис. заячих шкурок лише кілька десятків штук. Дніпросоюз, що в минулому році здав Держторгові партію гарбузового насіння тепер зовсім відмовився скласти угоду. Так само зробив і райспоживсоюз: а Плодосоюз що в минулому році зірвав заготівлю лікарських трав, тепер зовсім не має наміру заходжувати до заготівель. Мисливська кооперація, конкуруючи з усіма заготівцями забороняє своїм членам спродувати хутра заготівцям. Райсоюз ніби й намагається налагодити заготівлю, беручи до себе на роботу досвідчених робітників Держторгу, але він собі сам шкодить розбазарюючи мануфактуру спеціяльно призначену для посилення заготівель предметів другорядного експорту. Кепсько і в житлокооперації, де досі зовсім не налагоджено збирання утильсировини.

Треба відзначити, що з боку некооперативних організацій до другорядного експорту виявлено ще менше уваги і це до певної міри пояснює але не виправдовує, млявість кооперативної роботи, що полягала тільки в паперовому керівництві роботою периферії. Лише тепер, після нового натиску РСІ та після доган, це паперове керівництво змінюється на живий інструктаж, що мусить дати гарні результати.

І. Д.

Copyright 2010-2015 oldnewspapers.com.ua
pressaxix at gmail dot com
 designed in Happines.in.ua