Лоза, як об’єкт вивозу
В лозовому промислі на Україні працює не менше, як 15 тис. кустарів. Але організованого лозового господарства й досі ще немає. Тимчасом перспективи для його розвитку є величезні.
Належна організація лозового господарства передбачає використання лози, як засобу меліорації, і одночасно найширше розгорнення лозового промислу. Стебіль лози йде на виготовлення кошиків та меблів, кору вживається в чинбарстві; останнє для України має особливе значіння, бо щороку в нас гине безліч молодого дубняку. Деякі ґатунки лози йдуть на виготовлення дуг, обручів і навіть для надвірних будівель. Окремі частини дають саліцили, а також вживаються в медицині.
Лоза може бути й важливим об’єктом другорядного експорту. Біжучого року ми спробували експортувати лозу-сирець до Австрії, і маємо рівняючи гарні наслідки. Нашу лозу визнано за кращу від угорської й польської. Але зле те, що ми не могли надати їй належного ліквідного вигляду. Експортувати лозу можна до Австрії, Чехо-Словаччини та Німеччини (остання за першу половину 29 року імпортувала лози на 757 тис. марок, переважно в Польщі). Наші лозові вироби можна збувати також на східних ринках.
Але й у внутрішньому товарообігові лозові вироби можуть відіграти значну ролю. Держпромисловість, рибальство, а особливо городньо-плодове господарство (УРГО, Харго, Плодоспілка), за умов браку тари мають великий попит на кошики, і кустарна кооперація повинна цей попит задовольнити. Як же в нас налагоджено цю галузь, і які є перспективи для її розвитку?
За п’ятирічкою лозою маємо засадити для меліоративних цілей 50 тис. га пісків. Але Укрмеліоцентр, що провадитиме цю роботу, докладного пляну й досі немає. В усякому разі меліокооперація не підходить всебічно до проблеми лози.
Промкооперація накреслила на 29-30 р. кооперувати 15.381 кустаря-лозовика (проти 5.921 в 29-29 р.), а виробнича її програма складатиме до 4.952,8 тис. крб. (не рахуючи експорту, що максимально зростатиме). Але й промкооперація не має достатньої сировинної бази і тому лише зараз заходжується до культивування лози. Проте, цю роботу треба ув’язати з меліоративним пляном, а його ще немає.
Цей плян повинен передбачати і розв’язання справи про те, які з ґатунків лози найдоцільніше культивувати по окремих районах країни з погляду меліоративних заходів та лозоплетіння, а такожі експорту.
Останніми днями це питання на всю широчінь стало перед НКЗ. Спеціяльні наради накреслили деякі заходи в цім напрямі, справу взагалі зрушено. Але треба визнати, що лозівництвом в нас цікавляться дуже мало. Що ця галузь має величезне значіння для народнього господарства України, про що свідчить утворення при УКОПС Всеукраїнської Академії Наук спеціяльної лозової секції.
Впродовж найближчих місяців треба докладно опрацювати плян лозорозведення, щоб весни заходитися до реалізації його. Промкооперація повинна розгорнути виробництво з лози виробів, щоб насамперед задовольнити потребу на тару. Нарешті, ми вже й біжучого року повинні максимально збільшити експорт лози.
Для промкооперації, що її дальший розвиток повинен базуватися на трудомістких промислах, які працюють на місцевій недефіцитній сировині – лозовий промисел, що його можна розгорнути й по містечкових районах набуває особливого значіння.
Треба притягнути увагу суспільства до цієї справи, максимально розгорнути місцеву ініціятиву і тоді вже впродовж біжучого року ми доможемося значних успіхів на цій ділянці.
Н. Рис.
