Перша Гаазька конференція відкрилася в особливо урочистій обстанові. До Гааги понаїхали, крім офіціяльних делеґатів та експертів, сотні так званих ділових людей, тобто справжні хазяї становища в капіталістичних країнах. Воли потурбувалися приїхати до Гааги, щоб на місті котролювати дії офіціяльних делеґатів. Позліталися до Гааги й багато сотень журналістів. З’явились там чимало і більш-менш поважних діячів 2-го Інтернаціоналу. Таке незвичайне зібрання всіляких знаменитостей, політичних, фінансових та газетних, пояснюється тим, що в Гаазі сподівалися сотворити новий світ. У Гаазі, як запевняли екзальтичні соціял-утішники буржуазії, малося усунути мало не всі суперечності між капіталістичними країнами, утворити основу світового капіталістичного «плянового» господарства, закласти засади непорушного миру між імперіалістичними державами. А тишком-нишком соціял-фашисти натякали, що на основах цього загального капіталістичного замирення можна буде умовитися про загальний напад на СРСР.
Але «бенькет їх закінчився бідою». Замість загального замирення, виникла в Гаазі загальна бійка. Замість картини загального миролюбства виявилась, перед дуже мало здивованим світом, вельми знайома картина лютої боротьби. Двічі на день опинялась конференція перед небезпекою зриву. Конференція розбилась на групи й групки. Робота пішла за лаштунки, де засідали: то «нарада чотирьох держав», то нарада трьох держав, то англо-французька нарада, то франко-німецька і т. ін.
Друга Гаазька конференція притягла до себе значно менше уваги. Поперше, ніяка доброхітна пропаґанда вже не спроможна воскресити навіть у буржуазних обивателів зів’ялі надії. Подруге, обстанова створюється тепер значно серйозніша й грізніша, ніж у серпні, і гаазькі балачки ніяк не можуть відвернути увагу, що загострилась на економічній кризі, на дедалі більшому безробітті, на клясовій боротьбі.
Друга конференція відкрилась більш ніж скромно, і, судячи за телеграмами, не тільки не напрошується на громадську увагу, а, навпаки, очевидно, не від того, щоб заховатися від неї. Що значить, наприклад, така телеграма з Гааги про те, що центральним питанням другої конференцїї буде питання про репарації Австрії, Угорщини та Болгарії? Адже це явна спроба наперед відвернуги громадську думку від того, що справді має стояти в центрі суперечок та боротьби на конференції. Намагаються зробити враження, що всі інші питання розв’язано. Тимчасом нічого не розв’язано. Навіть Юнґів плян, прийнятий на першій Гаазькій конференції, безсумнівно, знову обговорюватиметься, якщо не детально, то принципіяльно, в усякому разі тою мірою, якою функціонування його зв’язане з банком міжнародніх розрахунків. А боротьба за цей банк не тільки не закінчилась, а по суті тільки-но починається. Не можна не враховувати, що перед фактом загальної економічної кризи позиції суперницьких імперіалістичних держав неминуче стають іншими, неминуче загострюються між ними суперечності. Це торкається й питання про Банк, і питання про виконання пляну Юнґа загалом, скільки економічне становище Німеччини стає хиткіше. Не дурно Франція виступила зі своєю старою вимогою про санкції в разі невиконання репараційних платежів Німеччиною. Від такої позиції Францію змусили зректися Англія й Сполучені Штати в 1924 ропі, способом комбінованого фінансового нагніту. Тепер французький імперіялізм знову переходить у наступ. Чи ж можна за таких умов серйозно …
… цілком явно скерований до того, щоб знову ускладнити розв’язання також Райнської проблеми.
Друга Гаазька конференція, як повідомляють, має закінчитися не пізніше 17-го січня, вважаючи на наступні сесії ради Ліги Націй та лондонської конференції п’я… а може навіть і раніш. Але зовсім неможливо, щоб на другій Гаазькій конференції репараційним державам, Сполученим Штатам та німецькому урядові пощастило дійти будь-якої твердої згоди. Репараційна проблема, мов той термометр після-версальської західньої Європи, відбиває політичну й еко …
Під знаком непримеренних суперечностей
Вже перші дні другої Гаазької конференції доводять неможливість угоди між імперіалістами
Франція знову висуває питання про санкції проти Німеччини
ГААГА, 3. Перед офіціяльним відкриттям другої Гаазької конференції голови делеґацій договорились про порядок робіт конференції. Ухвалено утворити дві комісії: 1) у питаннях, зв’язаних з репараційними платежами Німеччини, і 2) для розгляду питання про східні репарації (тобто репарації, належні з Угорщини, Болгарії та Австрії).
На голову першої комісії призначено бельгійського прем’єра Жаспара, а другої комісії — французького міністра праці Лушера.
Завтра відбудеться зустріч фінансових експертів делеґації для взаємного ознайомлення з уже досягнутими угодами та визначення опірних питань. Нарада голів делеґацій ухвалила запросити на конференцію головного репараційного аґента Паркера Гільберта, його представників у райхсбанку та в управлінні німецькими залізницями. Запрошується на конференцію також членів комісії для опрацювання статуту міжнароднього репараційного банку.
* * *
ГААГА, 4. Характер роботи другої гаазької конференції яскраво демонструє гегемонію англо-французького бльоку. Питання про порядок робіт на конференції наперед був погоджений між Тардьє та Сновденом на приватній розмові, а на нараді голів делеґацій представникам запрошених шости великих держав лишилося тільки приєднатися до пропозицій Тардьє та Сновдена.
* * *
ГААГА, 3. За центр ваги робіт другої Гаазької конференції в проблема про східні репарації, що їх розглядає друга комісія в питаннях про східні репарації. Питання що стосуються німецьких репараційних платежів, вважають за майже цілком урегульовані.
У колах делеґації вважають, що великі держави ухвалили надати чинности Юнґовому пляну навіть тоді, коли малі країни не ухвалять постанови про східні репарації.
Гострі суперечки викликає питания про санкції, що його порушили праві французькі кола. У німецьких же колах вважають, що Юнґів плян взагалі виключає всяку можливість дальшого застосування санкції.
* * *
ГААГА, 4. Вчора після пленарного засідання уперше збіралася комісія в справі німецьких репарацій під головування Жаспара. Поки що центри уваги—три політичних питання, є зв’язанні з урегулюванням питання про німецькі репарації: 1) питання про онкції. Німецька делегація вимагає заборонити будь-які політичні санкції по ухвалі Юнґового пляну вказуючи на достатність господарських гарантій Юнґового пляну. Французька делегація мав протилежний погляд, англійська хоче обмежити конференцію обговоренням тільки фінансових питань. 2) Питання про участь держав-переможниць через своїх уповноважених в управлінні німецькими залізницями. 3) Офіціяльна вимога Малої Антанти про підписання Юнґового пляну також і дрібними країнами-переможницями, прои чого заперечує Німеччина.
* * *
ГААГА, 3. У колах конференції вважають, що франко-німецькі суперечності про санкції не будуть розв’язані на 2-й гаазькій конференції, і Франція, як і раніше, не вважаючи на опір Німеччини, претендуватиме на право застосовувати санкцію.