Підготовка нових кадрів кваліфікованих молодих робітників
Промова тов. Рикова на урочистому вечорі, присвяченому підсумкам огляду шкіл ФЗУ 25|XII 1929 р.
Товариші, я прийшов сюди не для того, щоб говорити про загальні питання нашої політики, а для того, щоб підкреслив величезну громадсько-політичну вагу того спеціального питання, якому присвячені дані збори—питання про підготовку нових кадрів кваліфікованих молодих робітників і про ролю в цій справі фабрично-заводського учеництва (ФЗУ).
Про ролю шкіл ФЗУ, про характер виховання робітничої молоді в них, про методи і форми підготовки нових кадрів робітників— про все це у нас багато сперечалися і сперечаються й досі. Тепер це питання, в зв’язку з тим швидким темпом, яким іде розвиток нашого господарства, з в’язку в тим, що освіта нових кадрів робітничої кляси є однією з найголовніших передумов виконання взятого темпу—це питання стало великим практичним актуальним питанням. Не вважаючи на виразну тепер для кожного важливість його в повсякденній роботі наших органів, його часто спускають з ока. Це видно хоча б з того, що під час обговорення п’ятирічки на запитання про те, скільки буде потрібно робітників для нових заводів і звідки цих робітників візьмуть, не можна було дістати вичерпної відповіді.
За проєктування нових заводів, на будівництво яких, до речі сказати, ми тепер гадаємо витрачати часу значно менше, ніж передбачалося (наприклад, низку великих заводів закінчать будувати за 2—3 роки, ви можете дістати досить точну відповідь на запитання про те, скільки потрібно буде для цього валюти, машин, які договори про технічну консультацію, із якою саме закордонною фірмою доцільно складати і т. інш., та вас чекає розчарування, коли спробуєте дізнатися, звідки і скільки саме підготовлених робітників ми дістанемо для тога, щоб пустити в хід нові фабрики й заводи.
Забезпечимо безперебійну працю нових фабрик, заводів, електростанцій
Ми чим раз ближче підходимо до того моменту, коли нові велетенські підприємства почнуть рухатися, нові виробничі організації почнуть дихати і нам треба негайно вирішити, звідки візьмуться ті «легені»—робітна сила, за допомогою яких житимуть і розвиватимуться нові фабрики, заводи, електростанції тощо. На підготовку нової кваліфікованої робітної сили часто потрібно до 3-х років, а заводи кінчають будувати і в цьому році і ще в більшім числі протягом найближчих 2—3 років. Ми складаємо проєкти заводу, будуємо його, устатковуємо новими машинами, але недозволено мало дбаємо про утворення нової кваліфікованої сили. Цілком безпідставно сподіватися тут на якийсь самовплив. Ставка на самовплив по суті значить ставку на капіталістичні методи розв’язання цього питання, тоб-то ставку на резервну армію праці, на безробіття. Таке настановлення, розуміється принципіяльно неприйнятне за наших умов диктатури пролетаріяту і плянового господарства.
Ми іноді зустрічаємося з тим, що не можемо використати по-справжньому найновіше устаткування через брак достатніх кадрів кваліфікованих робітників. Коли за старого устаткування можна було покликатися на те, що продуктивність низька і відстає від американської, бо у нас устаткування не американське то тепер, коли ми запроваджуємо найкраще устаткування, це відпадає і якість праці та організація її розв’язує питання про те, як скоро зуміємо ми наздогнати й випередити передові в техніко-виробничему відношенні країни.
Понад півмільйона нових робітників до кінця п’ятирічки
Питання утворення кадрів нових робітників стає таким чином на передній плян реконструкції всього нашого господарства. Само собою розуміється, що це не тільки технічні питання, а найважливіші політичні питання. До тих 2, 5 мілн. індустріальних робітників , що працюють тепер у нашій цензовій промисловості, треба додати протягом тієї частини п’ятирічки, що лишається, понад ? мільн. нових робітників, не рахуючи транспортників, будівельників та робітників дрібної промисловости. З цього цілком ясно, якої величезної ваги набуває робота в справі підготовки цих нових кадрів. Питання про підготовку нових робітничих кадрів з молоді комсомол правильно зв’язував з проблемою освіти і комуністичного виховання молоді. Цим пояснюється ту увагу, що її комсомол приділяє школам ФЗУ, які є тепер найкращою, хоч ще далеко недосконалою формою підготовки з молоді нового типу робітника. Поєднуючи життьові питання свого розвитку з питанням підготовки нових кадрів робітничої сили, загострюючи увагу на цьому питанні виконуючі функції товкача в цій справі, комсомол зробив багато цінного і корисного в розв’язанні завдання. Комсомол віддавав чимало часу і сил принципіяльним питанням освіти, показуючи на ділі перевагу політичної освіти та підготовки робітничих кадрів через систему ФЗУ. Я не маю сумніву, що й надалі робота комсомолу в галузі підготовки нових кадрів індустріяльних робітників матиме величезне політичне та практичне значення.
Вся енергетика господарства Союзу рішучим чином змінюється: механічний рушій, рушній внутрішнього горіння, робить корінні перевороти в економіці і міста, і села. Кадри робітничої кляси, що обслуговуватимуть це велетенське зрушення, цю величезну технічну революцію всього нашого господарства, треба, звичайно, поповнити новими силами, новими робітниками і, до того ж, робітниками нового типу.
Для того, щоб робітник зміг якось орієнтуватися в нових умовах промислового виробництва, що його з величезною швидкістю переводять на вищий технічний рівень і що являв собою носія дальшого піднесення, треба, щоб робітник мав певний мінімум політичної освіти. Школа Фабзавучу допомагає розв’язати це завдання.
Піднести школи ФЗУ на найвищу височінь
Тепер провадять новий набір до шкіл ФЗУ робітників-підлітків числом понад 50 тис., додатково до тих 100 тис., що вже вчаться в ФЗУ, але й цього мало. Збільшення обсягу роботи школи ФЗУ в справі підготовки нових кадрів і поліпшення цієї роботи мають і матеріяльні перешкоди—недостачу приділюваних для цього коштів. Ці кошти треба збільшити і з усією рішучістю прегнути до того, щоб піднести школи фабрично-заводського учеництва і всі наші організації для підготовки нової робочої сили на значно більшу височінь, ніж це є на ділі.
Треба притягти кошти місцевих радянських, господарських і професійних організацій, щоб збільшити фінансування будівництва шкіл ФЗУ. Мені здається, що досі підтримка шкіл ФЗУ для підготовки нових кадрів робітників була не завжди достатня. А від підготовки нових кадрів залежить значною мірою успішність індустріялізації країни, темп цієї індустріялізації, згуртованість і міць усієї робітничої кляси.
Школи ФЗУ виросли у величезну справу, значною мірою завдяки тій роботі комсомолу над вихованням робітничої молоді, що він її провадить за проводом партії. Тепер на ці школи і на комсомол покладається значно більші завдання, ніж раніш. Ви всі чудово знаєте, що п’ятирічний плян здійснюється з величезними труднощами. Великі труднощі є і в справі підготовки нових кадрів кваліфікованих робітників. Щодо подалання цих труднощів, комсомол має відограти величезну ролю, всебічно поліпшуючи свою роботу, виправляючи всі й усілякі хиби та помилки в своїй власній діяльності, – а їх у комсомолу ще дуже багато, розбиваючи разом з партією всілякі опортуністичні забобони щодо метод підготовки робітної сили.
Питання про підготовку нових кадрів кваліфікованих робітників—це тільки частина загального питання про підготовку кадрів у період бурхливого зростання господарства та його радикальної перебудови. Щоб успішно розв’язати це завдання і виконати п’ятирічний плян, який є великим кроком на шляху соціялістичної реконструкцїї нашого господарства, потрібне велике число не тільки кваліфікаваних робітників, а й інженерів, техніків, майстрів тощо, тобто тих кадрів, що здатні засвоїти останні досягнення світової техніки і науки в нашій країні. Боротьба за кадри є частиною тієї клясової боротьби, що її провадить пролетаріят, організуючи соціалістичне суспільство.
Роля комсомолу в боротьбі за кадри
Питання про кадри у повному обсязі спеціально обговорювали на останньому пленумі ЦК, де ухвалено низку найважливіших постанов, що з достатньою повнотою намічають шляхи і методи розв’язати завдання, які стоять у цій галузі.
Мені давно не доводилося виступати на зборах молоді. Виступаючи сьогодні, я хотів би наприкінці сказати кілька слів про ту величезну ролю, що її відіграють молоде покоління і організований комсомол у всьому нашому громадському житті.
Цілком очевидно, що питання про те, як і з яких шарів формувати нові робітничі кадри, як ставити практично підготовку кадрів, як виховувати і навчати молодь?всі ці питання не можна розв’язувати ізольовано, не враховуючи всієї своєрідности сучасної обстановки класової боротьби. Робота комсомолу над цими питаннями буде успішна тільки тоді, коли комсомол разом з усією партією здійснюватиме її на основі послідовної боротьби за генеральну лінію партії, на основі боротьби за подолання дрібно-буржуазних пережитків і вагань, які є серед окремих прошарувань робітників, боротьби за подолання тред’юніоністських тенденцій у профсоюзному русі і правого ухилу в середині партії. Не можна, звичайно, зводити здійснення генеральної лінії до повторення самих загальних резолюцій про генеральну лінію. Боротьбу з ухилами треба провадити як у теорії, вивчення якої являє собою обов’язковий елемент виховання комуністичної молоді, так і на практиці.
Послідовне проведення генеральної лінії в боротьби з усякими ухилами має наситити собою всю практичну роботу комсомолу і зокрема практику підготовки нових кадрів.
Товариші, я певен, що ідучи в ногу з усією партією, ви виявите в боротьби з усякими перешкодами таку організованість, революційну витривалість і впертість, що забезпечать успішне розв’язання найважчого завдання підготовки кадрів нових робітників відповідно до вимог сучасного, величезної історичної ваги, етапу в будівництві соціалістичного суспільства (Бурхливі оплески).