Розробки могутнього буровугільного басейну України – зменшать вимоги на донецьке вугілля, ліквідують напруженість паливного балянсу
Резервну електростанцію Дніпрельстану будувати на бурому вугіллі
Нові паливні ресурси
Велетенський зріст видобутку донецького палива не може вгнатися за зростанням усіх ділянок народнього господарства. Паливний балянс складено з напруженням. На допомогу Донбасові повинні прийти місцеві паливні резерви. Виявити ці резерви, вивчити і раціонально використати їх — наше першочергове завдання. У лютому 1930 року в Москві має відбутися спеціяльна конференція, присвячена використовуванню місцевих паливних ресурсів. У програмі робіт конференції особливо підкреслено проблему розроблення українського бурого вугілля. І це не випадково. До розроблення буро-вугільних родовищ України й видобутку бурого вугілля на промислові потреби приступали не раз. Однак, до останнього часу це вугілля, як енерґетичне паливо, не мало належної оцінки і поглиблення його в промисловий оборот затримується й гальмується. Причини цього слід шукати не в незадовільній якості українського бурого вугілля а, головним чином, у тому, що наша науково-дослідницька думка недостатньо засвоїла значіння його, як енергетичного палива і не вжала справжніх енерґійних заходів щоб широко поставити досліди раціонального спалювання цього вугілля та вивчення загальної проблеми його використовування.
В умовах кам’яновугільної промисловостя України (Донбас) таке становище не нове. Досить згадати труднощі проходження питання про використовування низкосортного вугілля та штибу Донбасу. Довгий час навіть посталити де питання вважалося за неможливе. Минув деякий час, коли думка теплотехніків гостро змінилась, і тепер донецьке низкосортне вугілля та штиб успішно спалюється в спеціяльно пристосованих паливнях.
Німецька буро-вугільна промисловість дає нам у цім відношенні приклади найширших можливостей використовувати буре вугілля. Буре вугілля спалюється й в сирому аморфному стані, і у вигляді брикетів і пилуватому стані. Буре вугілля вивористовувться, як найцінніша хемічна сировина. В результаті сухого переганяння його ми можемо одержати такі продукти, як бензоль, бензину, парафин, азот, аміяк тощо. При переганянні бурого вугілля ми можемо одержати, крім смоли й кокусу, також світильний газ, що так поширений за кордоном, як нагрівне джерело для промислових цілей і в побуті Все це статить перед нашою науково-дослідницькою думкою цілу низку невідкладних проблем, скерованих до вивчення можливостей доцільного використовування бурого вугілля.
До причин, що гальмують і затримують розвиток української буро-вугільної промисловости слід також віднести недостатню поінформованість за справжні запаси бурого вугілля, розкиданість родовищ цього вугілля та невивченість його. На даний момент на Україні нараховується близько 120 окремих буро-вугільних родовищ, розкиданих від Кривого Рогу до Києва й західніш з запасами вугіллям до 3 млрд. пудів. Можна напевне сказати, що зазначені запаси не відповідають можливим. Справжні запаси значно перевищують ці дані. Досить указати, як на приклад на Семенівське (Пантаївське) родовище, шо запаси його за даними проф. Червинськото обраховано в 200 млн. пудів. За даного часу по передні результати розвідок цього родовища, що їх провадить Укргеолком, дають можливість визначити його запаси в півтора міліярди пудів, на площу близько 4 кв. клм. І це тоді, коли розвитки ще не закінчено й родовище не зовсім ще визнано. Є всі під стави гадати, що на кінець розвідчих робіт запаси вугілля пантаєвського родовища буде виявлено но в один десяток міліярдів пудів. Так само можна сказати й за решту 119 родовищ, що далеко ще не розвідано й не вивчено, а про запаси їх в лише найприблизніші дані.
За одне з першочергових завдань є вжити всіх заходів, щоб масштаб і темп розвідчих робіт у справі вивчення буро-вугільних родовищ України було збільшено й посилено. Певне зрушення в цій галузі вже накреслюється. Так, затрати Укргеолкому на розвідки цих родовищ, за контрольними цифрами п’ятирічного пляну розвитку української промисловости, визначено на решту 4 роки п’ятирічки сумою 380 тис. крб.
Згідно ж з останніми даними Укргеолкому, поданими до президії ВРНГ УСРР (від 2-ХІІ 1929 р.), програма геологічних робіт має бути трохи поширена, й потрібні на її виконання витрата складають на 4 роки п’ятирічки 1164 тис. крб (збільшення на 206%).
Для видобутку й реалізації українського бурого вугілля закладено трест буровугільної промисловости України (скорочено «Бурвугілля»), що нині приступив уже до роботи. Первісне асиґновання для тресту визначено на даний операційний рік у сумі 1030 тис. крб., що з них 875 тис крб. — на капітальні витрати, 50 тис. крб. — як оборотні кошти і 105 тис. крб. — як безповоротні асиґновання.
На науково-дослідчу роботу окремо асиґновано по лінії НТУ, ВРНГ УСРР 200 тис. крб.
На останній українській буровугільній конференції, що відбулась у Харкові 30-ХІ ц. р., трест «Буровугілля» виступив з такою програмою діяльності на решту 4 роки п’ятирічки.
Таким чином витрата на тонну вугілля складатиме 7 крб. 30 коп. або 12 коп. на пуд. За збільшення капіталовкладань в 20,5 м. крб. до 30.5 м. крб. *), програма треста «Буровугілля» на ці 4 роки п’ятирічки за орієнтовними підрахунками складатиме 7.800 тис тон. Видатки ж на тонну вугілля зменшуються до 3 крб. 90 коп., або 6.43 коп. на пуд.
Наведені підрахунки — сугубо-орієнтовні і потребують пильного пророблення та уточнення. Результати детальної розвідки Семенівського (Пантаївського) родовища, що їх Укргеолком має подати трестові в остаточному вигляді у лютому 1930 року, визначать шляхи, що ними повинні будуть піти організації, і дальший розвиток української буро-вугільної промисловости. На підставі цих результатів розвідок буде спроєктовано шахту з продукційністю до 270 тис. тонн вугілля за рік. До закладення цієї шахти мають приступити цього ж операційного року (квітень-травень).
За даного часу на Семенівському (Пантаїзському) родовищу бурого вугілля закладено досвідну шахту—шурф. Шурфом уже перерізано верству вугілля в 14,8 метрів при намулі в 9,5 метр.
Аналіза українського бурого вугілля, зроблена вугільним інститутом, свідчить, що йото родовища будуть відогравати в паливному балянсі не аби-яку ролю. Треба лише негайно готуватися до поширеної йото розробки.
М. Соміков.
*) Без суми капітальних витрат, вирахованих в 2,5 м. крб. на побудування брикетної фабрики.