Архів старих газет
 ---------------------------------------------------
www.oldnewspapers.com.ua
Ціна 2гр.
 ---------------------------------------------------




Під гаслом колективізації

У Зачепилівському р. на Полтавщині, де є мало не 60 колгоспів, що охоплюють 16% площі, готуються до весняної сівби під гаслом дальшого поширення колективізації: підчас весняної сівби процент колективізованої площі в районі мають довести до 37. В районі виростуть нові колгоспи й тому тепер широко розгортається масову пояснювальну роботу серед бідноти й середняцтва, щоб новоорганізоні с.-г. колективи на перших кроках існування не натрапляли на труднощі зв’язані з несвідомістю їхніх членів. Чимало практичних заходів накреслюється до весняної засівкампанії: при кущах колгоспів організовується тяглові пункти, що допомагатимуть, безкінній бідноті, по багатьох селах усуспільнюється реманент, насіння й т. ін. СТВ вже почали очищати зерно. Засівну площу в районі збільшать до 13%, зокрема клин ярої пшениці до 25%.
П. С-а.

Коні на прокатпунктах

Серед заходів, скерованих на визволення бідноти від глитаївської експлуатації, прокатні пункти набувають дедалі більшого значіння. Число їх збільшується, забезпеченість складними машинами підвищується, а головне, бідняцькі-середняцькі господарства щодалі більше їх використовують.
Проте, в роботі цих пунктів і досі є багато дефектів. Один із найбільших — відсутність тяглової сили. Безреманентний селянин не мав звичайно коня. Наймаючи його в глитая, бідняк бере в нього ж і машину. А часто буває так, що глитай і не хоче давати коня без машини. Багато є таких випадків, коли глитай за самого коня без машини вимагає більшу ціну, ніж з машиною. Нарешті, біднякові часто прямо таки незручно їхати по машину на інший куток села а то й до іншого селища, де міститься прокатний пункт. Отже, він наймає і коні й худобу в сусіди – глитая. Таке становище гальмує роботу прокатного пункту, і роля його в допомозі бідноті зменшується.
А коли б на пунктах були коні, то безкінний і безреманентний селянин знайшов би все, що йому потрібно, і пункт вробився б центром тяжіння для всієї околишньої бідноти. Такий пункт справді б звільнив її від глитайської експлуатації і створив би ґрунт для скорішої колективізації бідняцьких господарств.
Деякі союзи організували на спробу по 2—3 машинопрокатних пункти. Спроба дала цілком позитивні наслідки, і тепер Укрзерноцентр в свойому пляні на 29-30 р. намітив організувати 300 машинокінних прокатпунктів. Їх має бути відкрито переважно в лісо … сільського господарства розгорнулася ще не так широко, а процент безкінних та безреманентних господарств досить високий. Отже, перед багатьма союзами скоро стане питання про те, як практично підійти до організації машинокінських пунктів.
В цій справі є вже певний досвід. Зокрема розв’язано вже почасти й питання про кошти на купівлю коней для пунктів. Коштами для цієї потреби повинні бути насамперед кредити на придбання та наймання тяглової сили. Слід також використати місцеві відраховання з сум самооподаткування, спеціяльні асиґновання окружних та районних установ і організацій, цілеві внесли й т. ін. Сільради могли б допомогти, давши приміщення для коней та склад для реманенту. Дуже важливо організувати спеціяльне збирання коштів серед майбутньої клієнтури пункту. Це зв’язало б з пунктами зацікавлені господарства і забезпечило б краще використання коней та реманенту.
При виборі місця для пункту насамперед треба звертати увагу на те, як місцеве селянство забезпечене живим і мертвим реманентом. Відкривати пункт слід там, де він справді потрібний. Крім того, вибираючи місце для прокатного пункту, треба зважати на те, чи є там гарна стайня, бо збудувати нову ледве чи пощастить так скоро, яв того треба. І, нарешті, організовувати кінно-прокатні пункти слід тільки там, де для коней може бути постійна робота, наприклад, при цукроварнях, лісоробках, каменярнях, тощо, де завжди треба перевозити вантажі. А інакше коні, працюють тільки на сезонних роботах в полі не виправдають себе і пункт даватиме збитки…
При якій організації найкраще відкрити пункт? При селищному виробничому товаристві. Воно має всі можливості забезпечити пунктові повне наватаження, бо він обслуговуватиме безкінних та безреманентних членів т-ва. Коли в селі немає ще виробничого т-ва, то пункт можна організувати при СТР або земгромаді. Взагалі справу найкраще вирішити на місці залежно від усіх місцевих обставин.
Скільки коней треба на пункти — де також залежатиме від обсягу роботи. З досвіду виявляється що менше від 8—10 пар ставити не слід, інакше пункт буде збитковий. За мість коней можна було б ставити волів. Віл — тварина працьовита, сильна, невибаглива на їжу, а як постарішає, його лекше продати поставивши на відгодівлю при цукроварні.
Складаючи плян робіт пункту на певний сезон, завідувач повинен дбати, щоб коні працювали на нивах, які лежать поруч або недалеко одна від одної, щоб не витрачати марно часу на переїзди. Найкраще було б, коли б землю обробляли через межі, як це робитьс на. машинотракторних станціях.
Взагалі машинокінний прокатний пункт принципами своєї організації й роботи дуже наближається до МТС. Тільки й та різниця, що на пункті тягловою силою є кінь, а там трактор.
Досвід показав, що машинокінні пункти так само сприяють колективізації, як МТС. Багато пунктів, хоч вони й недавно почали працювати, вже перейшли у власність колгоспів, що організувалися з постійних клієнтів пункту. На це треба зважати й роботу пунктів, скеровувати так, щоб вони врешті призводили до організації колективів.

П. Болштянський.

Ремонт тракторів під загрозою зриву

За повідомленнями з багатьох округ, досі не розгорнуто ремонтування тракторів. Значна частина тракторів вимагає капітального ремонту, а через брак запасних частин ремонт їх затримується.
На Сталінщині з 423 тракторів 56 зовсім зруйновані. Решта тракторів вимагають негайного капітального та середнього ремонту. Такий стан тракторів в окрузі пояснюється в основному браком запасних частин, через що тракторна база не може забезпечити ремонтом трактори. Вважаючи на такий катастрофічний стан тракторного господарства в окрузі, Окр. РСІ порушила питання про те, щоб негайно завезти до округи запасні частини та потрібні матеріяли для ремонту тракторів.
У Молдавії через те, що осінній засів закінчився пізно, затримується ремонт тракторів. Щоб посилити темп цієї роботи, Бірзульську та Дубосарську тракторні майстерні переведено на роботу в дві зміни. За даними Сельспілки, ремонту потрібують 500 тракторів, і що становлять 43% всієї кількості тракторів в окрузі. Величезну загрозу створює брак запасних частин. Доводиться ставити старі частини, які були вже забраковані. Щоб робити дрібні ремонти тракторів, у багатьох районах утворено спеціяльні ремонтні пункти.
На Полтавщині є всього 260 тракторів, з них 150 за браком запасних частин не можна використати. Щоб використати ці трактори, потрібні запасні частини на суму 75 тис. карб., яких досі Укрзерноцентр не надіслав. Не краща справа з виготовленням запасних частин на місцевих заводах. Місцевий завод «Метал» виробляє гільзи дпя тракторів незадовільної якости, причім відмовляється брати замовлення на виготовлення запасних частин надалі.
На Одещині готування до весняного засіву гальмується неполадками в ремонті тракторів та машин. Ремонтні майстерні не навантажені, як слід. Багато районів затримують надсилання тракторів до ремонту. Деякі колгоспи, які вже дали свої трактори ремонтувати, не поспішають їх одержати, що завантажує майстерню і створює фінансові труднощі. Є гострий брак запасних частин. Виробництва запасних частин на місцевих підприємствах ще не налагоджено. Жоден з районів ще не почав утворювати кінних супряг. Зернові колгоспи та радгоспи Одещини мають організувати 6000 супряг, проте, ще досі не складено угоди з. безкінними та кінними господарствами.

Сельвиробнаради – ударні загони

На Зінов’ївщині вже складено окружні районні пляни проведення весняної засівкампанії. Їх уже обговорено на районних виробничих нарадах, що одночасно опрацьовували й заходи до проведення суцільної колективізації округи. По багатьох районах виробничі наради оголосили себе за ударні загони в справі проведення весняної сівби. По більшості районів на села відряджено уповноважених для розгортання підготовної роботи до кампанії. Профсоюзи вилучили робітничі бригади для допомоги в проведенні засівкампанії; ці бригади вже виїхали в райони діяльности машино-тракторннх станцій.
В. П.

Copyright 2010-2015 oldnewspapers.com.ua
pressaxix at gmail dot com
 designed in Happines.in.ua