За п’ятирічним пляном на Одещині передбачали цілком закінчити землевпорядкувальні роботи у 1931 р., але буйний розвиток колективного руху, суцільна колективізація вже найближчого часу двох районів округи, зламали ці плани й змінили передбачення п’ятирічки. Вже дотепер землевпоряджено понад 80% орної землі.
Землевпорядження цього року головним чином спрямоване на усуспільнення сільського господарства, на створення громадських сівозмінів тощо. За дві третини цьогорічного польового періоду проведено роботу в 250 колгоспах на площі 90 тис. га.
Головне в проведенні землевпорядкувальних робіт—це сувора клясова політика. Але земельні органи досі не могли похвалитися своєю чіткою роботою, в минулому вони збочували з клясової лінії. Щоправда, це вже в минулому; клясова лінія в землевпорядкувальних роботах стоїть тепер на першому плані, найкращі та найближчі ділянки надається колгоспам та бідняцькій частині села, а також жінкам-одиначкам, партизанам і червоноармійцям громадянської війни.
Суворе дотримання клясової лінії вимагає щоб апарат землевпорядників був соціально витриманий Але, на жаль, досі цього не було: апарат був засмічений ворожим елементом. Нещодавно земвідділові довелося зняти з роботи начальника землевпорядної партії Сорокіна за перекручування клясової лінії (йото вже засуджено па 1 рік), землевпорядника Каплунову звільнено за брутальне ставлення до людности та за дрібне хабарництво притягнено до судової відповідальности й землевпорядника Петрова також за хабарі. Наступна чистка має ще більше оздоровити апарат землевпорядників.
В перебігові робіт трапляються і чимало дефектів. Подекуди землевпорядковані громади не досить виконують громадські сівозміни, ці громади погано ще забезпечені знаряддям виробництва. Незадовільний ефект з землевпорядкування головним чином є наслідком надто швидкого темпу землевпорядкування, бо за ним не встигають аґрономи, що мусять обслуговувати землевпорядковані громади; сітка районних агрономів недостатня і вони не завжди провадять економічне обслуговування площі, накресленої до землевпорядкування. Нема також гарного обслуговуваная та аґрономічного догляду на землевпорядкованій вже площі Чимало е випадків запису до колгоспів, щоб дістати кращі ділянки землі, а тоді знов виділитися. Ці хитрощі викривається.
Майбутній рік дасть рішучий злам у землевпорядкуванні. Будівництво нових шости машино-тракторних станцій створить справжню революцію і в землевпорядкуванні; доведеться переземлевпорядковувати всю площу господарств, які приймуть статут станції. На цій площі створять новий громадський сівозмін, щоб машино-тракторний обробіток землі був найрентабельніший. Межі будуть знищені, землю кількох громад зведеться до одного масиву, до одного клину, до одного громадського сівозміну, глитаївські ж ділянки будуть ген по краях таких великих масивів.
В першу чергу таке міжселищне землевпорядкування проведуть у районах суцільної колективізації—Березівському та Т.-Березанському, де низку земгромад зведуть до одного масиву на площі 8—10 тис. га, де буде громадський сівозмін, що правитиме за найкращий спосіб підвищити врожайність.
Д. Ліст.
Занедбали важливу ділянку
Сільські організації на Мелітопільщині не дали відсічі глитайській аґітації та не організували незаможників навколо маш.-тракторних станцій
Машино-тракторна станція—це вдар по глитаєві, вона вириває з глитаївських лабет бідняка, від «товариських» з ним супряг. На Мелітопільщині глитаї це добре усвідомили і тому шалено аґітують проти тракторної станції, проти тракторних колон; вони намагаються зживати метод «морального» впливу і навіть, де спиняються перед фізичною розправою. У с. Різдвянці глитайня ширила серед селян чутки, ніби чужоземні держави беруть на облік усіх селян, які записуються до «комунії», щоб потім з ними розрахуватися. У Ново-Дмитрівці, Генічеського району, глитаям навіть пощастило на загальних зборах селян провести гасло «геть тракторні колони»; споюючи бідноту горілкою, вони домоглися того, що чикало селян подали заяви про викреслення їх із списків тракторної кололи. Фактів шаленого опору глитаїв проведенню великої справи—чимало, клясовий ворог діє організовано, з потрібною підготовкою.
На жаль наші партійні, комсомольські та громадські організації на селі часто же можуть протиставити клясової свідомости бідноти глитаївським вихваткам. Наприклад, секретар партосередку с Ново-Дмитрівки, де глитаї особливо розперевалиси, говорить, що проводити серед селян роботу в справі втягнення їх до тракторних колон вій не зобов’язаний; голова ТВД того ж села, замісць показати селянам приклад сам відмовляється обробляти землю силами тракторної колони. Райвиконкоми недбало ставляться до цієї справи Напр., у Генічеському районі, де селяни організувалися в групу, що склала угоду про тракторний обробіток землі, ніяк не доможуться від РВК’у відводу землі. Навіть СОЗ’и, що мусили б узяти найжвавішу участь у цій справі, підтримують опір глитайні. СОЗ «Селянин», напр., ухвалив відмовитися від тракторного обробку землі.
Буває й таке, що беруть трактори й після використання «забувають» повернути, а тому машина марно стоять на подвір’ї; трапилося таке з артіллю «Розселення» Але бував так, що чекають селяни на машину і не «дочекаються» (Ново-Павлівка, Н.-Троїцького р-ну).
Усе це свідчить про те, що відповідні органи не провели достатньої роботи серед селянства в справі втягнення їх до тракторних колон Отже, треба негайно виправити цю хибу, а також дати по руках глитайні, що намагається чинити опір розгортанню машино-тракторної справи.
П. Болштянський.