Максимально сприяти висуванню робітників і наймитів на провідну роботу

Пільги для висуванців

Одним з найважливіших заходів в справі зміцнення радянського господарського і кооперативного апарату є зробітничення його, масове висування на провідну роботу найкращих кадрів робітників, робітниць, наймитів. Особливого значіння набирає висування робітників до радапарату за нинішньої доби соціялістичного будівництва, що вимагає особливої чіткости і твердої класової лінії в роботі апарату.
Як відомо, Президія ВУРПС ухвалила висунути 5000 робітників на відповідальну роботу до радянського апарату. На засіданні Секретаріату ВУЦВК член Президії ВУРПС тов. Корнієвський докладав про цю справу, а також про заходи, потрібні, щоб забезпечити висуванців відповідними умовами роботи.
Як зазначив докладач, спочатку практична робота щодо висування робітників гальмувалась. Нині вона проходить швидким темпом, але місцеві органи ще не виявили потрібної кількости посад, куди слід висувати робітників.
З апарату слід знімати не тільки бюрократів, ледарів тощо, а й пересувати на іншу роботу чесних, відданих службовців, що працюють не за призначенням. Адже, чимало випадків є, коли лікар працює як бухгальтер, аґроном—в почтовій установі, інженер в канлелярії т. ін. Таких робітників-спеціялістів слід пересувати на роботу за фахом, заміняючи їх висуванцями.
Деяка частина робітників не хоче залишати виробництва і йти на радянську роботу. Значною мірою це пояснюється тим, що ледве робітника висунули на радянську роботу, його позбавляють тих пільг, що мають робітники—зменшують норму постачання, позбавляють переваги щодо прийому дітей до ВИШ’ів та інших шкіл виселяють з фабрично-заводських будинків тощо. Поруч цього надто мало зроблено, щоб заздалегідь підготувати робітників-висуванців до нової роботи.
Голова ВУК’у профсоюзу Радторгслужбовців тов. Чайка поінформував Секретаріят, що союз вже виявив понад 2,5 тис. посад, що їх можуть негайно зайняти висуванці. Низові професійні і партійні осередки охоче сприяли робітничим бригадам виявляти ці посади. Надалі слід висуванню надати плянового характеру і прискорити прикріплення установ до підприємств, щоб підсилити робітничу контролю над радянським апаратом.
У дискусіях взяли участь т.т. Петровський, Горлинський і Конотоп (голова Бердичівського Окрвиконкому).
Промовці відзначили потребу висувати на роботу до центральних установ не тільки робітників харківців, але й робітників інших округ, щоб центральні установи мали певний зв’язок а робітництвом усієї України. Слід подбати також і про те, щоб висувати на відповідальну радянську роботу бідняків. Сполучення робітничої і бідняцької контролі і робітничо-селянського впливу на роботу радапарату значно підвищить її якість і поглибить клясовий, зміст Н.
В своїй резолюції Секретаріят ВУЦВК повнотою схвалив заходи ВУРПС, щоб протягом найближчих 3-х місяців (до 1-го квітня) висунути 5000 робітникіа, робітниць, наймитів, наймичок і с.-г. робітників на провідну і відповідальну роботу в радянському апараті.
Секретаріят ВУЦВК категорично пропонує всім адміністративним, господарським і радянським органам УСРР утворити максимально сприятливі умови для висуванців і виправити хиби та помилки минулої практики висування. Всі радянські, кооперативні й господарські організації повинні негайно виявили ті керівні и відповідальні посади, що на них можна і потрібно висунути робітників чи наймитів. Висуваючи робітників на ту чи іншу посаду, слід обов’язково зважувати його індивідуальні бажання, здатності, досвід минулої роботи тощо.
Радянські установи разом з профсоюзами повинні заздалегідь підготувати висуванців до їхньої роботи, утворюючи, зокрема, спеціальні короткотермінові курси для підготування висуванців. По вступі висуванця на роботу до установи, до нього слід індивідуально прикріпляти досвідченого спеціяліста, що має протягом певного терміну ознайомити висуванця з роботою і його обов’язками.
Секретаріят ВУЦВК ухвалив зберегти за висуванцями-робітниками та наймитами всі права і пільги щодо постачання, народньої освіти, податків, праці, комунального обслуговування тощо, що з них вони користувалися перед висуванням на радянську роботу. Зокрема, за висуванцями зберігається житло в фабрично-заводьких будинках, а також норми постачання їх кооперацією нарівні з робітниками.
Радпаркомові доручено прискорити розробку проєкта про оплату висуванців на новій роботі.
Оплата роботи висуванців на иовій роботі протягом певного часу, що його має визначити Радпарком, встановлюється відповідно до посад, що вони займаютьь, але коли робітник перед висуванням одержував більшу зарплату, за ним зберігається середня за остайні 3 місяці зарплата, що він її одержував на виробництві.
Секретаріят ВУЦВК заборонив звільняти з роботи робітників-висуванців під час скорочення штатів або зменшення обсягу роботи. Звільняти висуванців з роботи можна тільки погодивши це питання з організацією, що його висунула. Суперечки в цій справі розв’язує Колегія РСЇ. Звільнених з роботи в установі висуванців слід негайно прийняти на підприємства на їхню попередню роботу.
Окрвиконкомам доручено опрацювати питання про висування на провідну роботу селян-бідняків. Раднаркомові доручено прискорити видання закону, що докладно реґламентує права робітників-висуванців.
Ухвалено прохати ВУРПС терміново прикріпити радянські кооперативні й господарські організації до промислових підприємств, щоб посилити контролю робітництва над радянським апаратом.

Відібрати у глитаїв земельні зайвини

Найвищі розміри земле користування глитайських господарств

Колегія Наркомзему ухвалила постанову, що встановлює крайні найвищі розміри землекористування для глитайських господарств.
Велике розгортання соціялістичного будівництва на селі—зазначає колегія, бурхливе зростання колекттивізації, поширення виробничої кооперації вимагають рішучого наступу на глитаїв, цілковитої їх ізоляції й позбавлення можливости визискувати трудящих.
У користуванпі глитайських господарств тепер є значна земельна площа, де вони господарюють по-експлуататорському. Крім того, велика земельна площа, що нею користуються глитайські господарства, може заважати організації суцільних масивів для колективного користування.
Отже, колегія Наркомзему ухвалила для глитайських господарств (за ознаками, встановленими в постанові Радпаркому з 6-ІХ-29 р.) зменшити крайні найвищі розміри землекористування, що їх встановив Наркомзем 1927 року. Для кожного глитайського господарства встановлюється розмір землекористування на їдця відповідно до середнього земельного забезпечення даного села, але не вище розмірів, що їх передбачено спеціяльною таблицею, яку опрацював Наркомзем.
Колеґія запропонувала окрземвідділам негайно вжити заходів, щоб перевірили землекористування глитайських господарств та відібрали у них адміністративним порядком земельні зайвини понад встановлені розміри. Відібрані земельні зайвини мають використати для утворення радянських господарств, або для збільшення їхнього теперішнього землекористування. Якщо ці землі не можна буде одразу я використати за цим призначенням, їх треба передата в тимчасове користування селянських товариств взаємодопомоги для збільшення їхнього фонду допомоги бідноті, що вступає до колективів.
Земельні зайвини чи—садки, виноградники та хмільники, що їх відбирають від глитайських господарств, треба звести в одне місце шляхом обов’язкового обміну земельними дільницями так, щоб їх можна було передати радгоспам. Коли ці зайвини не можна буде звести в одне місце, то їх можна передавати в користування колгоспів.