На рейки ударности
Перший квартал другого року п’ятирічки дав недовиконання виробничих завдань. Ті підвищення порівнюючи з минулим роком, які відзначаються в різних галузях промисловости, не досягають плянових передбачень.
А оскілько всі ланки нашого соціялістично-будівничого пляну тісно ув’язані, то й недовиконання промфінпляну в одних ланках — хоч би в таких, як здобич вугілля, витопка чавуна, виробництво будівельних матеріялів або невиконання якісних покажчиків і недозниження собівартости, — створюють очевидну загрозу затримати увесь розвиток нашої промисловости, загальмувати темп розгортання соціялістичного будівництва.
Якнайшвидше корінним чином ліквідувати прорив — це зараз основне ударне завдання всієї робітничої кляси, всієї нашої господарської і радянсько-суспільної організації.
Вивчення явищ і умов недовиконання промфінпляну на конкретних прикладах показує, що головна причина недовиконання полягає не в якихсь незалежних від нас і непереборних умовах, а в недостатній самомобілізації, в недостатньому використанню наших виробничих можливостей, в недостатній організації боротьби за промфінплян.
Це дане говорить, в першу чергу, за те, що коли ми зараз же, як слід, по-більшовицькому напружимо свою увагу і волю, організовано зосередимо масові зусилля на раціоналізації виробничого процесу, ущільнені робочого дня, на усуненні всіх проріх і розхлябаности в організації виробництва, на найкращому кількісно і якісно виконанні конкретних виробничих завдань, — то ми прорив ліквідуємо, наздоженемо недороблене і господарський плян виконаємо.
Не доводиться говорити, що робітнича кляса не може припустити зриву будівничого пляну.
І масовий рух на боротьбу за його виконання — Ленінський призов робітників в ударні бриґади, оголошений відозвою Ради профсоюзів і Центральним Комітетом комсомолу та масовий відгук на цей заклик з боку робітництва — це найкраща відповідь на загрозу, яка створилася в наслідок прориву на першому кварталі.
Нова півміліонна струнка армія ленінських ударників — це найкращий вияв організованої клясової волі робітництва до перемоги.
Цей масовий рух ставить величезні вимоги як до ініціятиви та керівниче-організаційної енергії, що її повинні виявити професіональні організації на місцях, так і до ініціятивності та керівничих здібностей і енергії кожного окремого партійця і комсомольця, що їх прямий обов’язок не тільки брати участь у ударних бриґадах, але й брати чільну участь, бути в передніх лавах ударництва, як свiдомістю та ентузіязмом, так і чіткістю виконання роботи, – і безпосереднє виробничої, і організаційної, та господарсько-керівничої.
Охоплюючи масу, що на її клясову волю до перемоги, будівничий запал і свідомість спирається переможний хід революційної боротьби і будівництва, ударництво, як форма найбільшого напруження соціялістичного змагання, обов’язково охоплює і всіх робітників організаційного, адміністративно-керівничого апарату, робітників, що стоять на керівничих постах і в узлах ув’язки окремих процесів роботи. Ніякого відставання, ніякого невстигання за передовими, ударними бригадами тут припустити не можна.
Разом з партійними і професіональними органами адміністративно-господарський апарат наших підприємств і груп підприємств з першого же кроку повинен свою плянувальну і організаційну роботу підпорядкувати вимогам і темпові ударности.
Величезна ініціятива робітничої маси і клясової організації пролетаріяту та застрільщика в бойових соціялістично-будівничих методах — комсомолу, повинна зустріти найжвавішу, найгнучкішу організаційну і технічну допомогу і з нею вилитися в найбільш стрункі, придатні і ефективні форми. Найкращі сили всієї нашої індустріяльно-виробничої системи — в ударні бриґади; найповніше переключити роботу на рейки ударности, — це зараз основне завдання, що його виконанням ми мусимо поповнити втрачене з перевищенням і забезпечити найвищий темп будівництва.
