Перелом
Через два роки Луганщина буде суцільний колгосп. Це дасть можливість забезпечити місцеві шахти й заводи с.-г. продуктами без довозу з інших округ.
Питаннями сільського господарства організації Луганщини почали серйозно займатись лише останні півтора роки. До цього були, приблизно, такі балачки: — “Ми видобуваємо вугілля , витоплюємо металь і сільським господарством нам займатись не потрібно! Що це була помилка, не доводиться говорити. В умовах Донбасу, і зокрема Луганщини, з великою кількістю пролетаріяту — головного споживача продукції сільського господарства — питання сільського господарства відограють надзвичайну вагу і так чи інакше відбиваються на роботі наших шахт і заводів.
Тепер наступив «перелом».
Ми організовуємо в окрузі зерновий радгосп на 11.000 га і молочарську фарму в Луганському, низку таких же фарм при робкоопах (Кадієвка, Алчевськ). Організували машино-тракторну станцію в Луганській «житниці» — Ровенецькому районі (Бирюківка), розвиваємо птахівництво, скотарство і саме головне, виконуючи директиву партії і волю бідняцтво-середняцьких мас села — на практиці переводимо наше сільське господарство на нові рейки реконструкції та колективізації.
За постановою окружних організацій, Луганщина у весняну засів кампанію 1931 року має перейти цілком на суцільну колективізацію, при чому взято такі темпи: у весняну засівкампанію1930 року колективізувати сільське господарство округи на 45%, осінню 1930 року ще 35% і у весняну 1931 останні 20%.
Якіж заходи в ділянці колективізації нашого сільського господарства ми гадаємо здійснити у весняну кампанію 1930 року? Колективний сектор с.г. округи на весні ц.р. мусить обробити 241.000 га, що разом з озимим засівом 1929 р. (49.000 га) буде складати 290 тис. га; соц. сектор займатиме 54,2% загальної засівної площі округи та 52% земельної площі.
Ми гадаємо цієї весни організувати 198 нових колгоспів (зараз вже 233), з них 61 комуну. Збільшити кількість землі в колгоспах з 5,5% до 52% і господарств з 6,1% до 53% від загальної кількости землі і господарств округи. Всі ці колгоспи ми об’єднуємо в 30 виробничих кущів.
Виходячи із загальної установки повного охоплення колективізацією наймитцтва і бідняцьких господарств, ми гадаємо влити в колгоспи 28.500 господарств наймитів і бідноти, з засівом від одного до п’яти га.
Сортові засіви буде заложено в цьому році на площі 23.600 га і крім цього засіємо поліпшеним засівматеріялом 43.550 га і до цього 100% протравка та очистка 163.850 центнерів , засівматеріялу. Крім цього ми маємо 24.200 га чистих та 9.700 га занятих Херсонських парів.
Тягловою силою ми забезпечуємо засівкампанію соцсектору — 44.940 тягловими кінськими силами (30.500 коней, 17.200 волів, 400 тракторів),та маємо 6.800 плугів, 10.000 борін, 4.550 букерів, 2.800 сіялок; гадаємо одержати ще 150 сівалок, 30 лущильщиків, 40 плугів та на 60 тис. крб. іншого реманенту. Коли до всього цього додати надання допомоги з боку соцсектора бідняцьким індивідуальним господарством, мобілізацію коштів колгоспів на трактори, мінеральне угноєння, боротьба з шкідниками. виконання аґромінімума та широке розгортання соціялістичного змагання серед колгоспів, як стимула, що забезпечує своєчасне проведення всіх заходів засівкампаніїї, то стане ясно, що ті темпи, що їх взяли окружні організації Луганщини на суцільну колективізацію округи до весни 1931 року буде виконано.
С. Б-ко.
———————-
Таких у колективах не треба
Біднота й середняцтво с. Стриганів (Славуцький район, Шепетівської округи) активно бореться за колективізацію. Зараз село поставило перед собою завдання перейти на суцільну колективізацію. Але не всі однаково готуються до цього переходу. Ось, наприклад, член партії Брега Я. Л. зачувши, що в селі буде організовано колгосп, зараз же продав свою корову й підмовив до цього та також свого кума Никитчука Омелька, що теж продав свою корову. Правда Брега виправдовує сій вчинок тим, що корова його була вже стара і продав він ії не приватнику, а коперації. Але все ж таки цього вчинку партійця не можна виправдати. Спродувати свою скотину та реманент перед вступом до колективу і сподіватись на державну допомогу — це значить свідомj руйнувати майбутній колектив. Таким членам не місце в колективах.
——————————-
МАШИН-ТРАКТОРІВ!
За початок колективізації Ковалівського району на Прилучинні, треба вважати 1921 р., коли тут організувалося декілька комун. Особливо прискорився ріст колективів, порівнюючи з іншими районами округи, в 1928 році. На 1-ше жовтня 1928 року вже усуспільнили 8,2% землі, а на 1-ше жовтня 1929 року — понад 29% землі і 28% господарств.
Навесні 1929 року цілком колективізувалися Нехайки, на 74% Демки, а хутір Ново-Миколаївка поблизу Демок — на 100%. Тут так швидко колективізація пішла вперед через те, що великий вплив на околишні бідняцько- середняцькі господарства мала комуна «Клич» та «Комінтерн». З весни того ж року вже життя поставило вимогу перед усіма районними і сільськими організаціями перейти від колективізації окремих сіл та хуторів до суцільної колективізації всього району.
За пляном передбачено було утворити по району 69 колективних об’єднань і усуспільнити всі бідняцко-середняцькі господарства. В більшості сіл уже ставили питання не про те, кого приймати до колективів, а про те, кого не слід приймати, бо-тільки поодинокі бідняки і середняки ще вагалися вступати до колгоспів. Особливо характерним для суцільної колективізації району є те , що, об’єднуючись до колективів, біднота й середняцтво утворювали не СОЗ’и, а артілі. В районі на сьогодні немає жодного СОЗ’у, самі артілі та комуни. Поза цими артілями й комунами до 20-го січня залишилося тільки понад 400 бідняцько-середняцьких господарств, що їх ще можна прийняти до колективів. Ці господарства теж будуть в артілях, бо вони наочно переконуються в перевазі колективного господарювання над індивідуальним.
Об’єднуючись в колективи, біднота й середняцтво усуспільнює робочу худобу, коней, реманент тощо. Вже усуспільнене 70% коней, 215 сіялок, 1.579 плугів, 1.018 культиваторів. Усуспільнюється посівне зерно, щоб краще його використати підчас весняної сівби. В районі тепер 69 колективних об’єднань, але розмір їх занадто малий, а тому накреслено об’єднати їх у дві великі комуни та 11 артілей. Це об’єднання повинно закінчитись найближчими днями. Об’єднуючись, артілі та комуни ударно розгорнули готування до весняної сівби, бо в цій частині вони занадто відстали. Розпочали працювати в три зміни трієри, цукрокомбінат ремонтує сільсько-господарський реманент.
Так район із дрібного розпорошеного індивідуального господарства швидким темпом перетворюється на велике колективне, на суцільний колгосп.
За окружним пляном весняної сівби ще передбачено залишити на цей рік чималу площу толоки. І це зрозуміло. За індивідуального господарювання всієї толоки одразу не знищиш, це можна буде зробити протягом 2-х років. Але в Ковалівському районі це можна зробити вже в цьому році. Тому-то колгоспи ставлять перед собою завдання не залишити жодного ступня толоки. Замість толоки буде поширене травосіяння, а худобу колгоспи переводять на стійлове утримання. Те, що не можна зробити роками в індивідуальному господарстві, можна зробити за один рік у колективному.
Та переходячи до суцільного колективу, район мало забезпечений машинами, особливо складними. В районі є тільки 7 тракторів, частина з них старі. Правда передбачено утворити невеличку машино-тракторну станцию на 10 тракторів, але це надзвичайно мало для 13 великих колективних об’єднань. Крім того, району потрібні снопов’язалки, треба добавити сіялок тощо.
Д-ко
——————————
ПЕРШІ КРОКИ
Біднота й середняцтво с. Бедриковці (Городецький район на Проскурівщині) на загальних зборах 13-I — ц. р. ухвалили всім селом перейти на колективні форми господарювання. Зараз же на зборах до колективу записалося 23 особи, з них 7 жінок. Вступили до колективу також 8 кращих середняків і біднота та наймитство радо вітали їх.
Ця поки що невелика група ініціяторів суцільної колективізації с. Бедриковець утворила ударні бриґади, розбившись на 4 підбриґади і підкріпила їх до окремих кутків села для проведення організаційно- роз’яснювальної роботи. До бриґад увійшли також робітники механічного заводу, що шефствує над селом та сільські вчителі.
Бриґади розпочали вже практичну роботу й щоденно провадять куткові збори. Активно працює також організація сільКНС, мобілізуючи навколо питань колективізації та весняної с. г. кампанії увагу широких бідняцько-наймитських та середняцьких мас села.
Глитайня також не дрімає і провадить аґітацію проти колективізації, але бриґади дають глитаям належну відсіч і біднота та середняцтво активно підтримують заходи до переходу на суцільну колективізацію.
Олійник.
——————
Соцзмагання допомагає
Між сільрадами Зачепилівського району на Полтавщині, широко розгорнулося соцзмагання на краще проведення весняної с.-г. кампанії та колективізації. Зачепилівська сільрада змагається з Чернещанською і обидві весною переходять на суцільну колективізацію, а зараз в обох сільрадах вже по дві – три земгромади перейшли на статути СОЗ’ів. Олександрівська сільрада змагається з Лукашівською і тут вже перейшли на суцільну колективізацію дві найбільші земгромади. Зараз поставлено завдання перевести всі сільради Зачепилівсього району на суцільну колективізацію.
Провадиться також соцзмагання на найкраще й своєчасне очищення зерна та на кращий ремонт с.-г. машин. В наслідок змагання Новоселівська сільрада вже повнотою закінчила очистку засівматеріялу.
Зачепилівець.
