Велозавод на огляді
Безладдя в цехах, інструментів не шанують.
Легка кіннота зробила наскок на кілька цехів велозаводу, де виявлено велику безгосподарність. В своєму акті учасники наскоку пишуть:
“У механічному цеху на підлозі валялися частини варстатів. Різні матеріяли для автоматів лежать у цеху, хоча це треба здати до складу. Варстат №8 не прибрано, варстат №208 не мазано, №4 – брудний, №234 немазаний, №101 – брудний і т. ін.
Матеріяли для автоматів складаються в цеху незручно. Частина автоматів, що потрібні для роботи, валяються на підлозі, варстат механічного цеху №438 ремонтується, але його чомусь не забрали з цеху і це заважає працювати. Зайві матеріяли лежать на вікнах цеху, а тимчасом вони потрібні для інших цехів. Деталі й інструменти для фрезеровної бриґади закидані, бо немає ящиків для них.
В рамочному цеху страшенне безладдя. Потрібні деталі перемішані з браком і т. ін.
В цехах – інстументальний, штамповочний, револьверний, шлифувальний, та інших також виявлено повну безгосподарність та нехлюйське відношення до матеріялів, інструментів, варстатів тощо. В усіх цехах бракує ящиків для струменту та деталів.
20 січня робітникові т. Попоєву з револьверного цеху дали зробити деталь. Для цього йому потрібно було змінити плашки варстату. Недбайливий у роботі Попоєв цього не зробив. Не змінюючи плашок на потрібний розмір, він виготовив 1187 деталей. Ці деталі 27-І увечері контрольний відділ забракував. Але це він зробив лише тоді, коли в іншому цеху почали далі обробляти ці деталі.
28 січня скликали спеціяльну комісію, що разслідувала цю справу. Одночасно тут було виявлено багато дефектів в роботі контрольного відділу.
Контрольний пункт №2 не приділяє достатньої уваги виявленню браку. На заводі роблять деталі, що доводиться бракувати і в цьому вина робітників і майстрів.
——————-
Клюби і науково-досл. інститути стоять осторонь
На заклик НК РСІ взяти участь в огляді боротьби з втратами у промисловости вже відгукнулися спеціялісти великих харківських підприємств.
В НК РСІ відбулася нарада, де було 30 заводських спеціялістів, що братимуть участь в огляді, як добровільці. Цих спеціялістів поділіли на бриґади, що перевірятимуть роботу редколеґій стінгазет у справі боротьби зі втратами.
Слід підкреслити, що на заклик НК РСІ досі не відгукнулися спеціялісти Союзсталі, Укртрестсільмашу, Південмашу й інш. Не відгукнулися також і спеціялісти ВРНГ.
Союзвугілля відрядило до НК РСІ лише двох спеціялістів. Південхемтрест – одного. Отже, час уже працівникам трестів відгукнутися, нарешті, на заклик НК РСІ і взяти найактивнішу участь в огляді.
Великі робітничі клюби Харкова теж не беруть участи в огляді. До цих клюбів слід зарахувати клюб друкарів, металістів, шкіряків, залізничників і інш. В той же час клюби можуть і повинні розгорнути велику роботу в цій галузі, ставлячи показові суди над поганими майстрами, над цехами, що дають найбільший брак й інш.
Науково-дослідні інститути також не квапляться з роботою, зокрема не висвітлюють в пресі своєї роботи в цій галузі тощо.
Лише палата мір і ваги надіслала до НК РСІ плян своєї роботи в галузі боротьби з втратами.
Харківське студенство виявило бажання боротися разом з РСІ зі втратами в промисловості. Студенство Інгоспу разом з легкою кіннотою утворило 13 бриґад, що візьмуть участь в огляді.
——————————————————————————————————————————————
У ТАКИХ ГОСПОДАРІВ ПЛЯНУ НЕ ВИКОНАЕШ
(Шахта № 151, на Луганщини).
Шахта № 151 Боково-Хрустальської рудоуправи, на Луганщині , найновіша в районі, з новим механічним устаткуванням. Але виробничої програми за останні два роки шахта систе матично недовиконує.
Головна причина недовиконання шахтою промфінплану полягає в надзвичайно поганій організації праці, в повній розхлябаності адміністрації, в кепському використанні механізмів і в цілковитій відсутності масової роботи серед шахтарів парт. і профорганізацій.
На шахті весь час зривалось соцзмагання і на шахтарську масу, на жаль, мали вплив такі злочинні елементи й дезорганізатори виробництва, як десятник Черніков. Цей п’яниця, спекулянт раніше був на шахті «Вєра» завідателем продовольчою базою, прокрався там, побудував собі на крадені гроші власний будинок у Криндачівці і тепер дере з своїх квартирантів по 200 крб. щомісячно за кімнати. На його ділянці роботи в шахті було завжди найбільше псування машин і механізмів, найбільше прогулів і п’янок. Краща частина шахтарів кілька разів вимагала звільнити з роботи цього п’яницю-десятника, але адміністрація вперто відмовлялася це зробити.
Ще в 1928 року на шахті почали дуже багато говорити про механізацію й раціоналізацію. Влаштовували збори, наради, засідання, сотні разів погоджували, ув’язували, писали хороші резолюції й обіцяли якнайшвидше перевести раціоналізаторські заходи в життя.
Але минув 1928 рік, пройшов і 1929 а “механізація” й “раціоналізація” на шахті №151 не допомогли збільшити видобуток вугілля.
Шахта по старому недовиконує своєї виробничої програми. Навпаки, замість 370 вагонеток вугілля, що добувалось раніше ручним засобом за 8 годин, «механізована» шахта почала давати лише 180—150 вагонеток за той же час.
Неуважність інженерно-технічного персоналу до запровадження на шахті механізації й раціоналізації дала злочинні наслідки. Шахтком також дуже неважно поставився до підготовки шахтарської маси до раціоналізації. А деякі десятники, як напр., Черніков, ще підливають масла в огонь, аґітуючи серед малосвідомих шахтарів, що, мовляв лише закордонним буржуям платимо за механізовані цяцьки, а толку з них мало.
А все це утворювалось на ґрунті надзвичайно поганого, безгосподарського використання закордонних механізмів. В забоях по кілька разів переробляли одну й ту саму роботу по устаткуванню машин. Робилося все це безпланово, без потрібних рисунків. Устаткує десятник, потім приходить зав. механізацією і переустатковує по своєму, далі приходить інженер-контролер по раціоналізації і в третє переробляє по новому. Ось, вже ніби все закінчено, конвеєр повинен працювати! Але раптом являється головний інженер і знову змінює устаткування! І так без кінця.
На шахті довгий час замість 6 зарубних машин працювало лише 2, а між тим штати зайвих монтерів, штибових слюсарів та електриків з’їдали і той невеликий ефект, що давали працюючі зарубні машини. От через що значно підскочила собівартість.
Устаткування зарубних машин, .. , трансформаторів та інших .. в шахті провадилось з пожежною швидкістю і робилось все дуже неохайно. Коли, кінець-кінцем, після десятків разів переустаткування зарубні машини поставляють, виявляється, що зробили нерівний заруб, і тоді викидають машини і сотні шахтарів з обушками і кірками виправляють забої. Постійно псувалися також конвеєри, бо на шахті не вміли, як слід, закріпити приводу, завжди обривалися решіточні ушки, псувалися листи і т. ін. Усе це нервувало шахтарів і підривало в них довір’я до раціоналізаторських заходів — і до механізації шахти.
Дуже погано відбивається на виробництві також недостача на шахтах потрібного струменту. Не вистачає лопат, ломиків, кірок, перфераторів, нема навіть достатньої кількости зубків. Шахтарям доводиться цілими годинами шукати потрібного струменту й зайво витрачати час.
Нераціонально використовують також робітників-спеціялістів. Всі кваліфікації шахтарів попереплутували. Саночників ганяють на лебідки , плитових посилають на відкатку, зарубників ставлять на плити. Повне безглуздя і страшенна безгосподарність! Все це викликає у шахтарів величезне незадоволення, бо вони не знають, на якій же, кінець-кінцем, роботі їм працювати і скільки вони будуть заробляти?.
Розміщення робітників в забоях робиться без всякого пляну. Десятники ставлять на одну роботу, приходить контрольний інструктор, переводить на іншу, механіки переганяють на третю, монтери ще на іншу. І так, без толку витрачається робочий час шахтарів. А буває й так, що цілі артілі сидять у забоях без роботи через нерозподядність адміністрації, або, вимазавши обляччя вугіллям, .. до пивнушок. А зарплата, розуміється, йде, собівартість продукції підвищується.
Ненормально збільшені штати десятників та різних завів не тільки не поліпшили роботи на шахтах, а вносять ще більше безладдя й викликають величезне незадоволення шахтарів.
Через безгосподарність адміністрації на шахті збільшились крадіжки. Був випадок, коли з помпувальної машини, спущеної в шахту, невідомо хто зняв шланґу, клапани, поодґвигчував мідні шурупи і шахтарям довелося кілька годин працювати по коліна в води, доки розшукали нові частини. Крадуть на шахтах будівельний матеріял, цемент, електропроводку. В робочих казармах розкрали шпингалети, покрали мідні ручки дверей. І адміністрація не вжила ніяких заходів, щоб розшукати злодіїв-шкідників і припинити крадіжки на шахті.
Ясно, що такий загрозливий стан на шахті №151 міг утворитись лише через надзвичайно кволу роботу місцевого партосередку та профорганізації. На шахті довгий час не запроваджували в життя постанови про єдиноначальність. Коли робітників-комуністів почали прикріпляти на роботу в забоях, вони відмовились. Погано працюють також комсомольці.
Директиви партії про раціоналізацію та про запровадження безперервки, комосередок виконував дуже мляво. Соцзмагання провадилось лише на словах та на папері.
Нічого не робив для поліпшення виробництва також райком профсоюза гірників, що знаходився в 170 кроках від шахти і є шефом над цією шахтою.
І в наслідок цієї злочинної безгосподарности й неуважности до виробництва шахта №151 систематично недовиконує виробничих завдань.
