Архів старих газет
 ---------------------------------------------------
www.oldnewspapers.com.ua
Ціна 2гр.
 ---------------------------------------------------




Охорона здоров’я колективізованого сільського населення

НКЗдоров’я вже опрацював основні форми обслуговування соціялізованого сектору, як в розрізі п’ятирічки, так і сьогоднішнього дня.

В своїй роботі щодо обслуговування колективів, комун та радгоспів органи охорони здоров’я повинні розгорнути в першу чергу профілактичні санітарно-гігієнічні заходи. Невідкладна справа – санітарно-технічна допомога, бо багато комун розгортають будівництво без усякої санітарно-технічної допомоги та проводу й тому роблять чимало помилок. Окружні санітарно-технічні ради повинні розгорнути найширшу роботу в справі опрацювання типових будівель для комун та колективів і, крім того, опрацювати питання про достатній провід стихійним житловим будівництвом в комунах і колгоспах, бо в житловому будівництві на селі ще дуже сильна рутина, а тимчасом житлове будівництво в колгоспах повинно правити за зразок, пропаґандуючи нові форми будівництва для всього села. Ми особливо загострюємо це питання тому, що на капітальне будівництво витрачається величезні кошти, житла будується на багато десятків років, помилок часто неможливо виправити і до того ж погано побудоване житло дуже шкодить здоров’ю мешканців.

Колективне харчування в сучасних комунах та інших сільських об’єднаннях також дуже потребує відповідного проводу з боку органів охорони здоров’я. Треба науково й організовано опрацювати питання харчування для соціялізованого сектору села. Це повинні зробити наукові інститути й санітарні організації.

Крім того, в комунах, колективах та радгоспах загальні культурні і зокрема санітарно-освітні умови життя повинні бути кращі. В колективних об’єднаннях санкомісії або комісії оздоровлення праці й побуту повинні чітко провадити широку роботу за живим проводом санітарних лікарів. Забезпечити колективний сектор лазнями, здоровою питною водою, дезинфекційними заходами, щепленнями проти заразних захорувань тощо – все це легше здійснити, ніж на селі. Потрібна лише непослабна ініціятива периферійної санітарної організації.

Обслуговування комун і колгоспів з боку Охматдиту, що розгорнув сітку ясел та оздоровчих майданчиків, почалося раніше і більшість великих комун та колективів з цього погляду вже обслужено. Треба лише, щоб Охматдит цю роботу розширив, максимально охопивши колективний сектор. Треба розгорнути в них консультації з молочними кухнями, скільки останні допоможуть раціоналізувати дитяче харчування. Ці кухні допоможуть організувати й самі комуни. Невідкладне завдання для Охматдиту – забезпечити акушерською допомогою колективи й комуни, організувавши акушерські пункти та налагодивши обслуговування ліжковою допомогою в найбільших об’єднаннях.

Щодо лікувальної допомоги, то треба, посамперед, забезпечити колективні об’єднанна першою і швидкою допомогами, організувавши пункти першої допомоги. Особливо терміново треба спільно з Червоним Хрестом організувати в кожній комуні, радгоспі й колективі гуртки та курси першої допомоги, пропустивши через них в першу чергу всіх трактористів та осіб, що працюють біля сільсько-господарських машин, а також молодь, використавши для цього нинішню зиму, щоб випущені курсанти в степу, коло молотарки тощо, могли надати першу допомогу, маючи при собі індивідуальний пакет для перев’язки. Амбуляторно-поліклінічна сітка повинна розгорнути диспансерну роботу, провадячи обслідування, огляди, своєчасно ізолюючи випадки заразних захорувань та допомагаючи оздоровчими заходами. Диспансерна робота в соціялізованому секторі на селі повинна знайти якнайширше прикладання. Щодо лікування хорих, то треба щоб це лікування було висококваліфікованим і відбувалося у великій кваліфікованій лікувальній установі. Отже, треба будувати не маленькі лікарні на 15 – 25 ліжок, а – великі на 250 – 300 ліжок з усім приладдям, кабінетами (рентґен), лябораторіями та фахівцями лікарями, щоб хорий знайшов різнобічну і високо-кваліфіковану допомогу. Спочатку треба розширити і добре пристосувати окружні лікарні, а потім уже в нових сільсько-господарських економічних центрах будувати великі лікарні. За кілька років відстань, з розвитком автомобільного, залізничного та інш. видів транспорту, втратить своє рішуче значіння в розумінні наближення лікарняної ліжкової допомоги до населення. Тим то рішуча перевага на боці великих лікарень, а не малих.

Кілька слів про фізкультуру в колективізованому секторі. Фізкультура мляво розвивається на селі. В колективах і комунах усі дані для успішного її розвитку. Ради фізкультури та органи охорони здоров’я повинні використати повнотою ці оздоровчі та профілактичні заходи, щоб зміцнити здоров’я молодих поколінь нового села та виробничих сил колективізованого сектору.

Не лише органи охорони здоров’я повинні провадити цю роботу – треба, щоб радянські органи на місцях теж присвятили належну .. цьому питанню, даючи своєчасні практичні директиви в цьому напрямку.

Д-р І. Ніколаєв.

——————————————————————————————————————————————
Медично-санітарне обслуговування соціялістичного сектору села на Дніпропетровщині

Нарада районних інспекторів охорони здоров’я на Дніпропетровщині ухвалила такий порядок медобслуговування соціялістичного сектора села. У великих комунах Дніпропетровщини, комуна ім. т. Леніна, артіль “Звезда” Котівського району, комуна ім. Петровського, Кам’янського району, комуна “Червоний Колос” Блізнецівського району, комуна ім. Ворошилова Васильківського району, комуна “Заповіт Ілліча” Магдалінівського району, комуна “Степовик” – Верхнєдніпровського району, “Царство Світа” – Юр’ївського району, комуна “Переможець” – Павлоградського району відкриваються в 1929-30 року – і лікарська амбуляторія та 8 акушерських пунктів, в 9-ти комунах організовуються постійні ясла для дітей.

Всі комуни, артілі, й радгоспи округи для медичного обслуговування прикріпляються до певних лікарських ділянок.

Лікарська ділянка висилає не менш 1 разу на 2 тижні лікаря до колгоспу для проведення лікувально-профілактичної роботи. До цієї роботи обов’язково притягаються всі лікарі ділянки за своїм фахом. Прикріплена лікарська ділянка провадить по колгоспах: огляд хорих, робить профілактичні огляди та різні щеплення, виявляє в колгоспі санітарний стан і поліпшує його, організує аптечку швидкої допомоги, організує куток здоров’я та гуртки першої допомоги з метою утворення санітарного активу.

Районні туб та венпункти, зубкабінети, очні кабінети, консультації та малярійні вагони включають до календарного пляну своєї лікувально-профілактичної роботи обслуговування колгоспів.

Районні й шкільні санлікарі систематично й пляново обслуговують за окремою докладною інструкцією. Всі види меддопомоги подаються членам колгоспів першочергово й безкоштовно.

Для спеціяльного лікування, якого бракує на місці, члени колгоспів відряджаються або до районного або окружного центру.

По всіх комунах та артілях округи повинно бути переведено на протязі зими 1929-30 р. диспансерне дослідження. Перед дослідженням разом з лікарем медичної ділянки провадять підготовно-роз’яснювальну роботу серед комунарів.

Для обслідування на туберкульоз, венеризм, зубні хороби, очні – в тих районах, де є відповідні фахівці. Ці фахівці виїжджають до комуни або артілі і там провадять свою роботу. Огляд дітей провадиться районною консультацією. По тих районах, де таких фахівців немає, окрінспектура командирує фахівців з пересувного диспансеру. По закінченню обслідування – хорі, що потребують стаціонарного лікування відряджають до відповідних лікарень. Крім того встановлюється спеціяльні профілактичні дні, в які до колгоспу приїздить зублікар чи інший фахівець і там подає належну допомогу. Окрздорвінспектура для керівництва диспансерною роботою в соціялістичному секторі і для спеціяльної меддопомоги на місцях організує пересувний диспансер. Крім того влаштовує пересувні санвиставки на чолі з саносвітлікарем.

Місцева секція УЧХ провадить відповідну аґітаційну кампанію, організовує поступово по всіх колгоспах гуртки першої допомоги.

Гальмує справу обслуговування соціялістичного сектору недостатність на селі кваліфікованих лікарів. Для цього Наркомздоров’ю треба включити в програму курсів удосконалення лікарів питання про методику роботи на селі, в умовах соціялістичного сектора.

Щоб посилити фонд матери-селянки райздоровінспекторам треба вжити всіх заходів до використання всіх можливостей з притягненням до цього питання найактивніших делеґаток жінвідділу й жінок-членів сільрад. З метою утворення матеріяльної бази для ясельної та оздоровчої кампанії окрколгоспспілка дає вказівки по всіх колгоспах про необхідність засіву не менше 1-го га для потреб охматдиту.

м. Дніпропетровське.

Лікар Л. М. Чацький.

—————————————————————————————————————————————–
Оздоровити кадри для засівкампанії

Діяльність органів охорони здоров’я і всього сільського медичного персоналу в справі запобігання захорування та відновлення працездатности хорих селян, що працюватимуть в засівкампанії цього року, набирає величезної ваги. Що більше здорових селянських рук працюватиме у весняну кампанію, коли сільське господарство перебудовується на базі колективізації та коли поставлено завдання максимально збільшити яровий клин, – то більше буде шансів, щоб здійснити програму, що її розв’язання чекає країна в цьому році від сільського господарства.

Посамперед, треба вжити заходів, щоб за той період часу, що лишився до засівкампанії, відновити працездатність тих селян-засівників, що перебувають нині на лікуванні в сільських, районних та окружних лікарнях і в себе дома. В період самої засівкампанії треба, як правило, встановити такий порядок, щоб медичну допомогу засівникам на дому подавали виключно лікарі і щоб хорих засівників приймали до лікарень в першу чергу.

Роботу сільських амбуляторій треба налагодити так, щоб години прийому селян-засівників було встановлено або до виїзду їх на роботу в поле, або після повернення з поля додому.

В комуни, радгоспи, машинотракторні станції та сільсько-господарські артілі треба вже тепер розіслати аптеки швидкої допомоги, докладно пояснивши, як користатися з них. В цих же найбільших сільгоспоб’єднаннях треба розпочати організацію пунктів першої допомоги.

Профілактичну роботу треба провадити в напрямку медичного огляду всіх сільгоспробітників, що вступають на роботу до радгоспів та машинно-тракторних колон, щоб своєчасно ізолювати підозрілих або ж хорих на заразні захорування. В місцевостях, заражених малярією, треба провести профілактичну хінізацію населення, бо, вибухнувши в районі польових робіт, малярійна епідемія може вивести із робіт, багато робочих рук і завдати великої шкоди засівкампанії.

Коли в тій чи іншій місцевості, за умовами сільгосппраці (особливо в районах розвитку городництва) застосовується жіночу робочу силу, то треба влаштовувати ясла. З тією ж метою треба організувати і пересувні дитячі консультації на селі.

Велике значіння в справі охорони здоров’я селян підчас польових робіт має популяризація основ гігієни сільгосппраці в умовах сучасного побуту села (пересувні виставки, кінофільми тощо). Популяризація значіння для здоров’я трудящих збільшення загальної засівної площі, засіву різних культур (зернових, олійних, бобових) та розвитку городництва, цебто всіх тих моментів, що поведуть до повноціннішого, раціональнішого й поживнішого харчування широких верств трудящих, – повинні стати також за один із найсерйозніших обов’язків всієї медичної організації на селі.

Тим то, вся радянська лікарська громадськість повинна прийти на допомогу сільським лікарям підчас засівної кампанії, відряджуючи в сільські місцевості лікарські бриґади з університетських, окружних та районних центрів.

С. Сокольський. 

Copyright 2010-2015 oldnewspapers.com.ua
pressaxix at gmail dot com
 designed in Happines.in.ua