Архів старих газет; Архив старых газет

Селянська праця далеко шкідливіше впливає на селянку, ніж на селянина.

В цій праці жінка бере таку саму участь, як і чоловік, а тимчасом жінки взагалі слабші від чоловіків: сила м’язів жінки дорівнює 0,6 м’язової сили чоловіка. З другого боку, природні особливості жіночого організма (місячка, вагітність, пологи, післяпологовий період, годування груддю) роблять селянок менш стійкими проти шкідливих зовнішніх впливів на їхній організм.

Тим то відзначається довгочасністю й важкістю фізичного напруження.

Останнім часом при дослідженні шкідливости хліборобської праці звернуто увагу на пил, що посідає в житті селян значне місце.

Розрізняють “побутовий пил” і “професійний пил”. “Побутовий пил” – земляний пил по степових шляхах, вулицях сіл та дворах садиб, житловий пил земляної долівки вкупі з пилом від одежі, гною, соломи та ґрунту. “Професійни пил” – пил підчас молотьби, коли при роботі в запорошеному повітрі доводиться носити на спині вантажі – мішки з зерном. Глибоке дихання при носінні вантажів призводить до більшого вдихування в себе цього пилу. За довгочасної роботи в такому пилу, він потрапляє через ніс і рот в дихальні шляхи, подразнює шкіру, може потрапляти і в очі, цебто цей професійний пил може шкідливо впливати на органи дихання, зору і на шкіру.

При обслідуванні роботи в’язальниць підчас жнив знайдено, що робота ця супроводжується прискореною роботою серця та прискореним диханням, і що на кінець робочого дня робота ця призводить до великої втоми. Працювати треба стоячи, і більшість робочих рук – збирання снопа, в’язання його, скручування, відкидання снопа – виконується з нахиленим вперед тулубом, що особливо шкідливо для жіночого організма за довгочасної роботи. Вирахувано, що за витратою енерґії фізичних сил робота ця лише на 1/10 частину менша від роботи в каменярнях.

Дівчина селянка не має можливости берегти себе підчас місячки, а тимчасом в цей час фізичні сили її бувають ослаблені. Селянка не додержується і не може додержуватися всіх правил гігієни місячки, потрібних, щоб зберегти здоров’я.

З початком полового життя також є багато шкідливих моментів для здоров’я селянки. У селянок часто бувають полові зносини підчас місячки, а шкода від цього для здоров’я селянки величезна. Найбільш поширені й часті засоби проти вагітности на селі, це – довге годування груддю дитини й перервані полові зносини. Тяжка фізична праця, тяжка хатня робота, часті вагітності, піклування про свою родину, не гігієнічні умови життя взагалі, передчасно старять селянку і, зокрема, передчасно знижують полові потреби селянки.

На селах, часто-густо, люди їдять із спільного посуду, сплять на спільних постілях, втираються спільним рушником, годують кількох немовлят однією соскою, зализують рани язиком, вилизують запорохи з очей тощо. Беручи на увагу, що на всіх цих речах може бути багато мікробів і навіть сифілітичний гній, стане зрозуміло, чому на селі багато хорих на побутові та венеричні хороби.

Коли звернемося до життя нашої селянки підчас вагітности й після пологового періоду то побачимо, що селянка зовсім не виконує тих вимог, що їх гіґієна ставить, щоб зберегти здоров’я. Досить згадати, що селянка зовсім не знає відпочинку майже до моменту пологів. Вона виконує тяжку хліборобську роботу стоячи або напівзігнувшись, протягом довгого робочого дня. Частенько перейми застають жінку за роботою в полі. Про хатню роботу й говорити не доводиться, бо її мало беруть на увагу в селянській родині, і цією роботою вагітна селянка буває навантажена до самих пологів. Відомо, що полові зносини протягом останніх двох місяців вагітности дуже шкідливі для здоров’я жінки, а тимчасом в селянському побуті частенько бувають полові зносини протягом останнього тижня, навіть в останні дні перед пологами.

А чи довго після пологів селянка відпочиває. Не більше як 2-3 дні. Хатні умови змушують її рано взятись за роботу в господарстві, а якщо на ту пору відбувається робота в полі, то в цій роботі бере участь і селянка незабаром після пологів. В деяких колгоспах, де заведено поділ праці, вагітних селянок звільнюють від праці на полі за місяць до пологів. За цілковитого розвитку спільних господарств з часом можна буде ввести таку саму охорону праці вагітної селянки, як і вагітної міської робітниці.

Неможливість пильнувати себе підчас спішної праці на полі, не зважаючи на менструацію, вагітність, післяпологовий період та годування грудьми, все це призводить до розладу з боку статевих органів, як підчас вагітности, так і поза нею. Звичайно навесні та восени в селі збільшується кількість самовільних викиднів. При великому фізичному напруженні підчас жнив, коли сонце сильно пече, поруч викиднів можуть наступати і передчасні пологи з нажиттєздатними та мертвими дітьми. Давно відзначено, що менструація припиняється у селянок іноді впродовж цілого літа, і знову стає нормальною в зимовий час після польових робіт. Та обставина, що селянка приступає до важкої праці на полі одразу ж після пологів, що пологи швидко слідують одні за одними, що в наслідок неправильного перебігу пологів у селянки часто спостерігаються розриви переміжжя – всі ці причини призводять до того, що в селянок часто спостерігається випади пихов та уразу. Жінки, що хоріють на випад статевих органів, постійно відчувають, що ніби у них все із середини хоче випасти. Випади статевих органів у селянок дехто розглядає як професійну хоробу, що у селянок зустрічається частіш, ніж у робітниць на фабриках та заводах. Іноді випади статевих органів трапляються і в дівчат селянок, що спричиняються від того, що вони підняли якусь вагу і загалом через велике фізичне напруження. Жінка-селянка за ввесь час свого життя має в середньому 6 пологів, пологи відбуваються за найнесприятливішої для здоров’я її обстанови, вона тяжко працює аж до самих пологів і незабаром після них знову береться за важку роботу. Не дивно, що селянки передчасно старіють, що завжди виглядають старішими за своїх років, що статеве життя їх значно раніше закінчується, ніж у городянок. Є багато захорувань різних органів, що на них селянка страждає частіше, ніж селянин. До таких захорувань належать: суглобовий та м’язний ревматизм, гострий хронічний катар шлунку та кишок, очні хороби, зокрема трахома, захорування нервової системи, лихі опухи. Отака перевага занедужування селянки пояснюється меншою стійкістю жіночого організму. Лихі новотвори у селянок створюють часто злісні пістрякові ураження уразу та інших статевих органів.

Згідно з останніми даними обслідування жінок-селянок, у них частіш за все трапляються захорування статевих органів: 35-40% усіх селянок хоріють на білотечу або на розлад менструації, або на болі в крижах, або одчувають вагу внизу живота тощо. Все це з’являється у селянки здебільшого після одруження й особливо після перших же пологів. Як уже ми сказали, це пояснюється з одного боку важкою фізичною працею селянки, як у полі, так і в хатньому господарстві, з другого – незадовільне становище в справі допомоги підчас пологів на селі.

Які ж потрібні заходи до оздоровлення селянки? Потрібні заходи, скеровані виключно на оздоровлення селянки, потрібний медичний нагляд за розвитком організму дівчини. .. дівчини, щоб позбавити їх від надмірної праці в дитинстві, щоб їх ніжний організм розвивався правильно. Потрібно реґулювати працю дорослої селянки, щоб селянка не переобтяжувала себе підчас місячок, користувалась з відпочинку протягом кількох тижнів до і після пологів, щоб підчас годування дитини користувалась .. перерв не менш, як на півгодини через .. 3 1/2 год. роботи. Всі ці заходи охорони праці селянки можна буде легко провести коли розпорошені селянські господарства об’єднаються у великі колективні господарства, де можна буде широко застосовувати с.-г. машини .. буде заведено розподіл праці, де вагітним жінкам призначатиметься легша робота і т. ін. Цими заходами, як і загальними гігієнічними заходами можна буде запобігти багатьом хоробам. З боку органів охорони здоров’я потрібне збільшення кількости пологових ліжок .., збільшення кількости консультацій в .. охороні материнства й дитинства та постача.. кваліфікованою медичною допомогою.

Д-р Т. А.

Додаток редагує М. Доценко.