Архів старих газет; Архив старых газет

Найширші робітничі і бідняцько-середняцькі маси повинні взяти як найактивнішу участь у цій справі

——
Тисячі кращих робітників, наймитів і бідняків негайно висунути на роботу кооперації

——-
Апарат Вукопспілки не пристосований до темпів соціялістичного будівництва

На розмові з нашим співробітником голова комісії тов. Михайленко (голова ВУК залізничників) та його заступник тов. Попов (НК РСІ) зазначили, що в перший вечір роботи комісія була вельми здивована небажаними симптомами. Після докладу тов. Якубенка (голова правління ВУКС), що вказав на низку організаційних дефектів у роботі апарату Вукопспілки, в дискусіях, які розгорталися дуже мляво, зовсім не виступили фахівці ВУКС’у. А від них комісія сподівалася почути перше слово, бо кому ж більше, як не їм знати про організаційні хиби роботи ВУКС’у в цілому.

Проте скоро становище змінилося. По всіх відділах відбулися вечори самокритики і стіна мовчання впала. Отже, сказати, що апарат ВУКС’у на чистці мовчить, не можна. Кепсько лише, що переважно говорять про хиби апарату в цілому, й нічого не чути про окремих робітників. Треба зазначити, що редколеґія стінгазети ВУКС не зуміла поставити перед фахівцями питання про потребу виступів, не зуміла залучити їх до загальної роботи в справі чистки. Газета на своїх сторінках головно висвітлює дрібні факти побутового характеру, а основних, органічних хиб не чіпає і нічого про них не говорить. Звичайно, така установка неправильна.

Так само помітно що різні організації в самому апараті не проробили достатньої роботи, щоб вплинути на його робітників, з’активізувати їх – а від цього й походить їх деяка індифірентність.

Комісія не обмежується перевіркою роботи Вукопспілки в самому Харкові. Вона одержала багатющий матеріял від представників райсоюзів, а нині на периферії (Київ – Сталіно) працюють її бриґади, що докладно вивчають на місцях як ВУКС керувала ними.

Поки що важко щось сказати про попередні результати перевірки роботи Вукопспілки, кажуть т. т. Михайленко й Попов. Проте вже тепер ясно, що апарат Вукопспілки своєю структурою, системою, формами роботи й методами її не відповідає темпам сьогоднішнього дня. Він відстає від загального темпу розвитку народнього господарства.

Щодо персонального складу апарату то з ним теж не зовсім гаразд. Проте це докладно виявиться на персональній чистці.

—————————————————————————————————————————————–
Потрібне термінове втручання РСІ 

В с. Олексіївці, в міській смузі м. Сталіна, до кооперації попролазив чужий елемент і чинить там свою шкідницьку роботу. Всі дефіцитні товари, що надходять до кооперації, в першу чергу відпускається родичам та знайомим, а біднякам продається те, що залишиться. Наприклад, коли було одержано калоші, то перш, ніж роздати селянам, їх порозбирали самі члени правління кооперативу. Так, Демченко Омелян, Зублецо Мартіян та Муромський Михайло зайшли за прилавок і взяли собі по дві пари, а завкрамниці Шаповалов Пилип – колишній глитай, що мав броварню і крамницю, теж не відстав від них, взявши для себе і своїх родичів 3 пари.

Залишок картоплі – 100 пуд. члени правління розцінили по 50 коп. за пуд і розподілили поміж собою, а крім того вночі вивозять борошно і печений хліб приватникам.

Голова правління кооперативу Демченко Омелян спромігся придбати собі добрий будинок, гарні меблі нещодавно купив 4 корови для спекуляції, утримує дві родини з 12 чол., а тимчасом сам дістає плати лише 100 крб. на місяць.

Треба терміново провести ревізію і притягти всіх винних до відповідальности.

Живий.

——————————————————————————————————————————————
“Не було часу” 

До чистки радянського та кооперативного апарату в Єланецькому районі, що на Миколаївщині, по кооперативах усе було нібито гаразд. Працювали Бартусенки, Андрієнки, Бородулі та інші і вважали себе довічними, незмінними та ще й гарними робітниками.

Це так вони вважали, а маса міркувала зовсім інакше. Маса знала, що Бартусенко у Возсіятському споживчому т-ві непоправний п’яниця. Селяни знали, що Андрієнко – співробітник тієї ж кооперації – колишній значний крамар, що баришував худобою і знали, що Андрієнкові не місце в кооперації.

Або хто не знав, що Блехман, прикажчик Возсіятської споживчої кооперації зробив в свій час розтрату та був за це засуджений на 6 місяців примусової праці. Батько Блехмана мав власну крамницю, а зараз, позбавлений виборчих прав. Так от! Чому всі ці Блехмани та Бартусенки преспокійно “працювали” на користь власної кишені?

Хіба селяни ніколи не нагадували, що із себе уявляють Возсіятські “кооператори”?

Нагадували, але розмови точилися по закутках, а місцеві радянські та партійні органи: сільрада, комнезам і партосередок хворіють на глухоту, а тому… “не чули, нічого не чули”.

В Ново-Миколаївці того ж таки Єланецького району, рахівник споживчого т-ва Василь Бородуля дійшов до того, що вимагав від пайовиків:

- Дай на пляшку, – отримаєш краму!

І цього теж не бачили і про це теж “не чули” ні сільрада, ні комнезам.

Прикажчик тієї ж Ново-Миколаївської крамниці Бондаренко навіть на збори приходив п’яний і репетував з усієї сили:

- Продамо хліб державі! Продамо, але хай дасть по 10 крб. за пуд!…

А сільрада, а збори пайовиків, а комнезам нічого не “чули”, їм вуха позакладало.

Комісія щодо чистки радапарату вирішила: негайно звільнити кооперацію від непоправних шкідників, а вирішивши, не втрималася і запитала:

- Чому ж ви їх раніше не прогнали?

- Чому? Та не було часу – хором відповіли з сільради, з комнезаму і навіть з партосередку.

От до чого призводе “перевантаженість”!

А. Радов.

——————————————————————————————————————————————
Тут потрібна негайна чистка

(с. Чабани, Фельштинського р-ну на Проскурівщині).

У нашому селі є споживче т-во, в якому служить прикажчиком Гресьнюк Павло. Коли приходять покупці бідняки чи вдови, то він відмовляється навіть відповідати на запитання, а в той же час кумів, братів чи підкуркульників радо вітає та видає їм дефіцитний крам. Пайовикам треба негайно позбутися такого крутія.

Робкор № 59.