Архів старих газет
 ---------------------------------------------------
www.oldnewspapers.com.ua
Ціна 2гр.
 ---------------------------------------------------


Купить двустенные гибкие дренажные трубы цена www.europlast-ltd.ru.

Пільги червоноармійським колгоспам

На Україні є нині 30 червоноармійських колгоспів. Наркомзем дав у січні на поширення цих колгоспів 750 тис. крб. Переважна кількість цих колгоспів мають трактори і взагалі повнотою забезпечені с.-г. реманентом.

В цьому році по 25 округах України в ті колгоспи, що є, намічено залучити понад 6 тис. червоноармійців-відпускників.

Укрсельбанк видав 300 тис. крб. на пільгово та довготермінове кредитування колгоспів, що в складі їх членів є учасники громадянської війни. Нині виявляється вільні ділянки, де можна утворити нові комуни, в яких переважно були б активні бійці громадянської війни.

Чимало зроблено для поширення колективістичного руху серед кол. червоноармійців лінією зернової кооперації. Колективам і виробничим товариствам дано директиву взяти на облік кол. червоноґвардійців та червоних партизанів і їхні родини, щоб дати допомогу.

Найкраща форма допомоги – це включення їх до колективних господарств. Біднота повинна одержати кошти з свого фонду, а середняки в разі потреби – розсточку.

Так само підчас весняної с.-г. виробничої кампанії їм треба забезпечити обробіток ланів, збирання врожаю, тяглову силу й реманент; червоноармійським бідняцьким господарствам треба дати знижку не менш як 15% вартости цих робіт, забезпечити засівним насінням, очисткою й протруєнням, а середняцьким – зі знижкою не менше як 50%.

Червоноґвардійцям та червоним партизанам і їхнім родинам запропоновано забезпечити найкращі умови роботи. Їхніх дітей будуть зараховувати в першу чергу до дитячих ясел. Коли колективістів та пайовиків відряджають на курорти і до будинків відпочинку, то згаданим вище катеґоріям дається перевагу.

Перевагу даватиметься колишнім червоноґвардійцям, червоним партизанам та їхнім родинам, коли добиратимуть кадри та найматимуть робітників. Такі ж пільги вони мають і при доборі курсантів на різні курси, що їх організує зернова кооперація.

Роля, що її відіграє Червона армія в колективізації бідняцько-середняцького села, безперечно велика. Вона не обмежується лише сьогоднішнім днем. Не треба забувати, що червоноґвардійці, колишні партизани та всі, хто обороняв республіку трудящих від ворогів були піонерами колективізації с. господарства.

Тільки протягом 4-х останніх років Червона армія дала країні 200 тис. підготовлених колгоспників, робітників рад та кооперації, трактористів і робітників культурного фронту. Ця армія бойців на фронті нового села вже зрослася з мільйонами бідняцько-середняцьких мас і робить свою вельми корисну роботу.

Нині, коли на суцільну колективізацію переходять не лише райони, а цілі округи і навіть республіки, Реввійськрада СРСР поставила перед Червоною армією завдання підготовити в цьому році 100 тис. масових робітників для села і серед них не менше як 75 тис. робітників колгоспної системи, здатних керувати колгоспами, окремими галузями роботи в них, обслуговувати трактори, комбайни, складні с.-г. машини.

Через це по-новому будується політичне навчання й виховання в Червоній армії. Кожний червоноармієць мусить бути міцною опорою партії й пролетарської держави в соціялістичній перебудові села.

Що зроблено лінією підготовки червоноармійців на Україні? Торік Червона армія притягла до колгоспів близько 5 тис. червоноармійців. Вона дала селу 5 тис. цілком підготовлених робітників. Торік організовано силами червоноармійців 40 нових колгоспів і на курсах підготовлено з червоноармійців-випускників 26 тис. кваліфікованих працівників. З них 5 тис. колгоспних активістів, 2.500 трактористів, 5.600 робітників різних систем кооперації, близько 4 тис. робітників низового радянського апарату, решта – культробітники. Кооперація всіма своїми лініями брала в цьому величезну участь. Вона давала матеріяльні засоби, лекторів і робила все, щоб майбутні колгоспники були підготовлені як найкраще.

Головну увагу в цьому році звертають на підготування з червоноармійців кваліфікованих робітників колгоспів. За завданням Реввійськради, українські частини мають дати 23 тис. кваліфікованих робітників. Серед них 3.500 керівників колгоспів, 4.500 трактористів, 4.500 рільників, 1.500 садоводів та городників, близько 6 тис. тваринників, 1.500 культробітників для колгопів і 1.600 рахівників.

На жаль, для курсантів-червоноармійців бракує літератури. Про це треба подбати кому слід. В деяких частинах так само погано з лекторами та з навчальним приладдям.

***
Тисячами надсилають червоноармійці листи на село. Вони так само відіграють в справі колективізації величезну ролю. Від червоноармійців родина одержує вказівки та різні поради.

Не малу допомогу селу подають червоноармійські бриґади. Вони – найбажаніші гості нашого села. Ось повідомлення з села Богоявленського на Україні. Із 3 тис. господарств села було колективізовано лише 150. Коли прийшла туди в ленінські дні червоноармійська бриґада і попрацювала, як слід, на селі утворився СОЗ, що назвав себе іменем полка. Враз до нього записалося 350 господарств, а актив села оголосив себе мобілізованим, СОЗ дедалі збільшується.

Червона армія стала великою школою соціялістичного перевиховання величезних селянських мас.

В казармах виховується нових будівників нашого соціялістичного сьогодні.

В. Смільський.

——————————————————————————————————————————————–
Готуймо політично-свідому й технічно-озброєну зміну

Перевірка кваліфікації підлітків-робітників прилавку в Херсонському робкоопі виявила не тільки низьку їхню кооперативну й політичну письменність, а навіть повну загальну неписьменність.

Це явище не є випадкове, і Херсонський робкооп безумовно не виняток. Воно свідчить, що на одній із дуже важливих ділянок соціялістичного будівництва не все гаразд.

На прикріплення для навчання підлітків часто дивляться як на непотрібне навантаження і стараються використати їх насамперед, як допоміжну робочу силу, а тому й прикріпляють не до тих магазинів, де вони дійсно могли б чогось навчитись, а до тих, де така допомічна робоча сила найбільш потрібна. При цьому зовсім забувають про те, що важливу й відповідальну роботу підготовки радянських робітників прилавку не всякому доручити можна.

Ми знаємо, що наш кооперативний апарат у великій своїй кількості складається із технічно й політично малописьменних робітників; до того, як показує остання перевірка, на 15-20% він складається із чужих, клясово-ворожих елементів. І ось в науку до таких “навчителів” часто попадає наша молодь. Ясно, чого вона може від них навчитись.

Безладдю в цій важливій справі треба покласти край.

Радянський робітник прилавку мусить не тільки вміти розважувати крам, він повинен орієнтуватись хоч в елементах товарознавства, повинен бути раціоналізатором в роботі, порадником для покупців і аґітатором із-за прилавку за новий побут, за соціялізм – взагалі, він повинен бути не тільки технічно й політично письменною людиною, а також і активним учасником в соціялістичному будівництві.

Таких робітників можуть дати лише спеціяльні школи. Але ж до кінця п’ятирічки для споживчої кооперації Союзу треба буде 529 тисяч нових робітників, з них 230 тис. треба буде тільки для робітничої й транспортної кооперації. Такої великої кількости й за такий короткий термін не зможуть дати наші школи, тому старий, кустарний спосіб підготовки робітників, що полягає в практичній підготовці безпосереднє в магазинах, до певного часу залишиться, але його треба де в чому змінити, поліпшити.

Насамперед, треба установити правило, що прикріпляти підлітків можна лише до тих магазинів, де є технічно й політично письменні й клясово витримані робітники. На таких робітників треба покласти персональну відповідальність за підготовку підлітків, уяснивши їм перед тим важливість покладених на них завдань. Щоб зацікавити їх в цій роботі й разом хоч трохи нагородити за зайві турботи, доцільно було б установити тим робітникам, на обов’язок яких покладено персональну відповідальність за підготовку учнів, нагороду в формі 5% надбавки до зарплати.

Необхідно тут розгорнути й соціялістичне змагання з відповідною нагородою за краще підготовлених учнів.

Обмежуватись в підготовці молодих робітників прилавку однією лише практичною роботою, хоч би без елементів теорії й політичного виховання не можна. Для тих підлітків, що не вчаться в школах конторгуча, треба організувати вечірні школи при робкоопах, одвідувати їх мусять учні в обов’язковому порядкові. Навчання в цих школах треа установити не менш 3-4 рази на декаду.

В тому же Херсонському робкоопі учні ніколи не одвідують ні засідань правління, ні економічних та інших нарад; навіть загальні збори колективу вони одвідують дуже слабо. Між тим, щоб бути свідомим радянським кооператором, треба не тільки добре знати свої безпосередні обов’язки, а також і орієнтуватися в справах організації в цілому, а для цього треба одвідувати засідання, наради, збори. Притягати на них учнів треба обов’язково. Про це мусять подбати комсомольські осередки.

Щоб не бути консерватором в роботі, треба завжди слідкувати за тим новим, що вносить в неї життя, а для цього треба, щоб не тільки кожний учень, а всі взагалі кооперативні робітники мали в себе вдома кооперативну газету, бо лише в цей спосіб вони зможуть щоденно, систематично слідкувати за життям кооперації й не відставати в своєму розвиткові від темпу розвитку останньої. Це повинні усвідомити всі. Та ж потреба вимагає, щоб кожний робкооп мав свій культурний осередок з бібліотекою-читальнею при ньому. Принаймні в Херсонському робкоопі такого осередку немає, а ті книжки, що є, порохом поприпадали, бо рідко хто знає, що вони є в робкоопі.

Будівництво устрію цивілізованих кооператорів вимагає насамперед цивілізованости самих кооперативних робітників, тому нехай живе ця цивілізованість, геть ту відсталість і консерватизм, що ще панують в лавах кооператорів і зокрема в справі підготовки молоді на кооперативну роботу.

Гр. М.

Copyright 2010-2015 oldnewspapers.com.ua
pressaxix at gmail dot com
 designed in Happines.in.ua