Архів старих газет
 ---------------------------------------------------
www.oldnewspapers.com.ua
Ціна 2гр.
 ---------------------------------------------------




Переглянути п’ятирічку електрифікації Донбасу

 Нинішні пляни енергопостачання не задовольняють потреб індустрій. Постанови конференції в справі енергопостачання Донбасові

Три дні працювала конференція в справі енерґопостачання Донбасу. Докладно обговорено стан озброєння всесоюзної кочегарки електричною енерґією.

Енерґоозброєння індустрій Донбасу – дуже недостатнє, пляни електрифікації не встигають за темпами зросту промисловости, значна кількість електростанцій спрацьована. Одним словом, Донбасові бракує енерґії.

- П’ятирічка електропостачання Донбасу нас вже не задовольняє – каже голова Всеукраїнського енерґетичного комітету т. Маслов. В окремих районах вже нині не вистачає енерґії. Побудовання і реконструкція маталюргійних велетнів – величезних споживачів електроенерґії – вимагає перегляду всієї 5-річки електропостачання Донбасу, що її треба перебудувати якісно й кількісно.

Конференція заслухала низку докладів у справі електрифікації Донбасу. Інж. Стюнкель від тресту “Донбасструм” відзначає, що Донбас, не зважаючи на його величезне промислове значіння, був забутою ділянкою нашого промислового фронту. Коли в інших промислових районах електропостачання централізоване, то в Донбасі воно розпорошено поміж багатьох електростанцій. Лише одна Штерівка, нещодавно побудована й устаткована за останніми вимогами техніки.

До 1-го січня 1930 р. в Донбасі було організовано 5 електричних кілець – Алмазно-Мар’євське, Криндачівсько-Чистяківське, Центральне, Сталіно-Макіївське і Шахтинське: намічено побудувати ще Лисичанське з центром у Донсоді. До тресту “Донбасструм” увійшли всі електрокільця Донвугілля, Штерівка та всі її підстанції. До складу тресту також увійшло будівництво нової Зуївської електростанції. Виробничу програму тресту на 1929-30 р. намічено в 700 міл. кіловат-годин при потужності всіх установок – 200 тис. клв. Обсяг капітального будівництва намічено в 55 міл. крб.

Всього “Донбасструм” охоплює 34 станції, з яких 24 – потужністю до 6 тис. клв., себто маломіцні. Турбіни цих станцій більшістю з 1912-15 р., з застарілим і навіть небезпечним устаткованням.

Детально проаналізувавши стан окремих районів з боку електропостачання, докладач дійшов висновку, що фактично пляну енерґетичного господарства Донбасу нема, – ті 55 міл. крб., що складають плян будівництва біжучого року, звичайно, зовсім не задовольняють потреб Донбасу.

Кожний район має свої труднощі, що їх треба вчасно усунути. Так, всі підстанції Сталінського району треба вчасно підготувати, щоб вони могли прийняти штерівський струм до серпня ц. р. На Зуєвському будівництві є 3 претенденти на воду р. Кринки – Зуєвка, Макіївський і Риківський заводи; за розрахунками комісії т. Долгова, води має вистачити для всіх претендентів, за умов регулювання. Отже, вчасна підготовка споживачів і точний обрахунок їхньої потреби дасть можливість раціоналізувати і поліпшити справу електропостачання Донбасу.

Із доповіді інж. Годяєва можна було знову переконатися в тому, що Донбас перебуває у важкому стані щодо енерґопостачання. Електропостачання відстає, рівняючи з потребами промисловости, що розвивається бурхливим темпом. Плян, складений відповідно до кон’юнктури 1927-28 р., нині застарів, темп електробудівництва надзвичайно повільний, – взагалі з електрифікацією Донбасу ми запізнилися.

Причини запізнення – розпорошеність електрогосподарства, відсутність єдиного апарата, що керував би електрогосподарством Донбасу, затримка в розв’язанні термінових питань озброєння Донбасу електричною енерґією, бурхливий темп зростання промисловости в Донбасі і т. ін.

Отже, треба прискорити темпи будівництва та переробити весь плян електропостачання Донбасу. Асигнування на електробудівництво в Донбасі – недостатні і не відповідають питомій вазі Донбасу в промисловости Союзу.

Конференція накреслила основні заходи, щоб поліпшити постачання Донбасові електроенерґії. Ухвалено в ударному порядкові побудувати нові станції в Зах.-північній частині Донбасу, форсувати розвиток сітки в Лисичанському районі. В нинішньому ж році треба побудувати лінію передачі Краматорська-Слов’янське.

Відзначаючи катастрофічний стан з електропостачанням Костянтинівських і Часів-Ярських заводів конференція ухвалила встановити додаткову турбіну в 5-6 тис. клв. Якнайскоріше треба побудувати Слов’янську станцію при содовому заводі на 50 тис. клв.

Підкреслюючи, що Луганська понижувальна підстанція недостатня для задоволення попиту, конференція ухвалила підсилити її. Від Штерівки до Луганського треба терміново будувати електропередачу в 110 тис. вольт і завести її в Успенський район. В терміновому порядку слід закінчити лінії Штерівка-Зуєво-Риково.

Сумарна потреба електропостачання Донбасу, без заводів кол. Південсталі, по роках складатиме – 1929-30 р. – 153 тис. клв., 1930-1931 р. – 230,6 тис. клв., 1931-32 р. – 309 тис. клв. Встановлена потужність разом з старими машинами складає відповідно 196,6 тис. клв., 235,8 тис. клв. і 444,5 тис. клв. Але беручи на увагу застарілість і спрацьованість машин, задоволення потреби в енерґії буде зовсім недостатнє. Тому конференція висловилася за побудування в Донбасі нових станцій, на 300-400 тис. клв.

Для розв’язання питань електрифікації треба утворити при Донбасструмові раду споживачів і відповідні наради споживачів – при електрокільцях. При окрплянах слід утворити комітети допомоги електрифікації промисловости, сільського господарства і побуту в Донбасі. Програми електрокілець треба переглянути до 15-го квітня.

Г.
——————————————————————————————————————————————
Використати старий капітал промисловости

Всі старі машини здавати на злом – шкідлива робота

Щороку в промисловість вкладається великі капітали, встановлюється нові машини, а старе устаткування вилучається з експлуатації. Замість старих машин встановлюється нові, а старі викидається. Тимчасом вони мають велику цінність: так, на підприємствах кол. Південсталі щороку звільнялося машин приблизно на 2,3 міл. крб.; підприємства республіканської промисловости звільняють щороку різного устаткування та варстатів на 2,5 міл. крб.

Знаючи, весь цей капітал можна легко використати, після деякого ремонту, на підприємствах місцевої промисловости, кустарної кооперації тощо. За допомогою всіх таких машин і варстатів можна було б реконструювати дрібну місцеву й кустарну промисловість.

Обслідування промгрупи НК-РСІ виявило, що промисловість надзвичайно неуважно ставиться до цього устаткування. Старі машини й варстати береться на облік, як неліквідне майно, себто їх реалізують як брухт самі підприємства, зацікавлені тим, щоб це устаткування зовсім не реалізувати, бо на нього нараховується кошти “за амортизацію”.

Комерційні частини заводів, що реалізують це старе промислове майно, не звертають уваги на технічні властивості устатковання та можливості його використати, а дивляться на нього лише з “комерційного погляду”. Підприємства й Рудметальторг вважають таке устаткування за “брухт”, що його можна легко експлуатувати.

Обслідування виявило, що, не зважаючи на низку директив уряду про передачу непотрібних промисловості машин і варстатів промисловій кооперації та про встановлення певних пільг для неї, фактично в цій галузі нічого не робиться. Підприємства нічого не зробили для того, щоб відремонтувати старі машини й варстати та використати їх на роботі. Рудметальторг, що має єдину на Україні ремонтну майстерню, фактично тільки підфарбовував машини, а не ремонтував їх. ВРНГ та інші зацікавлені організації не звертали на цю важливу справу жодної уваги.

——————————————————————————————————————————————–
Колектив співробітників газ. “Вісті” та журн. “Всесвіт” і “Авто та шляхи” з жалем сповіщає про смерть співробітника тов. А. С. Орловича і висловлює співчуття його родині.
 

Copyright 2010-2015 oldnewspapers.com.ua
pressaxix at gmail dot com
 designed in Happines.in.ua