Виборчим правом зветься право людей оббірати з поміж себе таких виборних, котрим вони доручають виконати свої думки й бажання про зміну законів. Се право для тих людей, які сами оббірають виборних, зветься активним або діяльним правом, а для тих, якіх оббірають на виборних зветься пассивним або недіяльним правом. Оббірані заступники звуться послами.
Зараз на часі у нас стоіть справа виборів до Державної Думи се б то парламенту, як зветься така Дума по других державах за кордоном.
Яким же способом найкраще обібрати послів до Державної Думи?
Усі часописі (газети) і поодинокі люде тепер багацько балакають про загальне, рівне, пряме або безпосереднє й потайне право виборче. Кажуть, що воно саме найкраще для бідних людей.
От і поміркуємо, що се воно таке оте загальне, рівне, пряме й потайне виборче право?
Загальне право се таке право, яке має усяка людина чи богата чи бідна, чи пан, чи селянин; чи промисловець чи робітник, чи то чоловік чи й жінка, чи православний, чи якої иньшоі віри, чи буде він росіянин, чи українець, чи поляк, або иньшоі якоі національности.
Одно слово при загальному праві виборчому послів до Думи вибірають усі не вважаючи на пол, віру або національність.
З цього видко, що загальне право є сама справедлива форма права, бо вона дає спромогу усякій людині приймати участь у виборчій справі, а значить і у життю громадському.
Звичайно, і як слід що неповнолітні, себ то кому ще не вийшло, приміром, 21 року (се вже залежить од волі народньоі), так само й божевільні й причинні не можуть оббірати заступників, бо на іх не можна покладатись, що вони робитимуть цілком сьвідомо. Ну і крім того й такі люде, котрі зробили яке злочинство або злодійство, що за його іх тяжко покарано судом, приміром на каторгу заслано або й у тюрму засуджено із стратою прав громадянських, не мають також права оббірати послів до Думи.
Нарешті, по тих сторонах, де є правдивий виборчий лад не беруть участи у виборах також ті, що служать у війску і поліції. Се через те, що служба їхня ніяк не дозволяє ім іти проти волі іхнього начальства; значить і на виборах вони вибіратимуть того, кого загадає ім начальство їхне, а не того кого бажатиме нарід.
Тепер що таке рівне виборче право?
Рівним виборчим правом є таке, коли кожна людина має тільки один голос, байдуже чи вона багата, чи бідна.
З цього виходить, що той, хто подав голос в одному місці, скажімо в однім городі, повіті або губерніі не має вже права оббірати посла ні в якому другому місці. На приклад, зараз у нас є багатирі, що мають землю або фабрики по ріжних повітах, скажемо; от без рівного виборчого права та людина і вибіратиме по всіх тих повіт їх, де у неі земля, а бідна людина вибіратиме тільки в одному мкці Таким чином, хоч багатих буде й меньше, а голосів у іх може бути більше..
Роздивимось тепер пряме виборче право.
Пряме право се значить, що люди вибірають посла до Думи зразу однім заходом, а не так як вибірають, приміром, у нас тепер земських гласних од селян, що попереду од кожних десяти дворів люде вибірають сходчиків до волости, а ті сходчики з поміж себе вже оббірають гласних у земство. Се вже не прямі вибори, а двохразові, Зостається ще сказати, що таке є потайне голосування. Се таке голосування, щоб ніхто не міг довідатись за кого, хто подає свій голос. Се робиться таким чином, що кожний пише імення вгодного йому посла до Думи, запечатує той папір у конверта і тоді цього запечатанного конверта кидає у виборчу скриньку, що виставляється у день виборів у якім небудь громадському місці, чи земскій, чи городській управі, чи волості. З цього усьог, що ми сказали про загальне, рівне, пряме і потайне виборче право видко, що воно дає такий спосіб голосування, при якому кожна людина, хто б вона не була, має спромогу подати голос по совісти за того кандідата, який на іі думку найбільше і найкраще заступатиметься за вигоди народні.
Часопись „Рус. газ,” довідалась з певних джерел, що Вітте вже згожується, щоб було заведено у нас загальне виборче право, але без (прямого) безпоседнвого.
Уряд хоче поступитись вимогам суспільства рахуючи, що поступові земці задоволнившись цим і підтрімають Вітте в боротьбі з реакцією.