Архів старих газет
 ---------------------------------------------------
www.oldnewspapers.com.ua
Ціна 2гр.
 ---------------------------------------------------




Усі в дошкільний похід

М. Скрипник

Ще два роки тому, складаючи перед Всеукраїнським з’їздом Рад доклад про стан і завдання культурного будівництва на Україні, я визначив, що дошкільне забезпечення дитинства стоїть ще надзвичайно кепсько та щодо дошкільного забезпечення дитинства Україна була майже на останньому місці серед усіх радянських республік Союзу.

Підчас громадянської війни у нас була досить розвинена сітка дитячих дошкільних установ, а саме: 800 дитячих садків на 48.000 дітей. Громадянська війна й господарська розруха призвели до великої дитячої безпритульности, яку мали полегшити ті дитячі садки. Матеріяльна забезпеченість тих дитячих дошкільних установ була, однак же, вельми низька. З переходом до нової економічної політики більшість їх розпалася. З 1921 на 1922 рік було тільки 230 дитячих садків на 10.000 дітей, а за 1923-24 рік залишилось лише 136 дитячих садків на 6.000 дітей. Лише 1927 року починається злам, спочатку вельми незначний. З 1926 на 1927 ріку було всього 204 дитячих садків на 9780 дітей, а на 1-ше січня 1928 року вже було 331 садок на 13.046 дітей. За один 1928 рік кількість дошкільних установ виростає майже на 30%, з 331 дитячого садку на 1-І-28 р. доходить до 431 дитячого садку на 1-XII-28 р. з охопленням 17826 дітей.

До революції на Україні існувало лише до 20 дошкільних установ, що обслугували виключно дітей заможньої кляси. В кінці 1928 року дошкільне виховання зросло в 20 разів, порівняльно з довійськовим часом. Темп зросту дошкільного забезпечення дітей на Україні навіть вищий, аніж в РСФРР. По цілій колишній Росії до війни було 200 дитячких садків, а зараз у кінці 1929 року в РСФРР було близько 2000 дитячих установ дошкільного виховання, себто маємо зріст у 10 разів. Розвиток дошкільного забезпечення за останні роки особливо виявляється, коли порівняти процентне забезпечення дитинства дошкільними установами: 1929 р. в РСФРР дошкільними установами було забезпечено 0,58% дітей дошкільного віку, а на Україні 0,75% всього дошкільного дитинства. Надзвичайно хутке піднесення господарського й культурного стану України за останні роки відзначається й в галузі дошкільного забезпечення дитинства.

НАЗДОЖЕНЕМ І ВИПЕРЕДИМО КАПІТАЛІСТИЧНІ КРАЇНИ.

Але ми ніяк не можемо засипити собі очі, тими “благополучними” числами. Зрозуміло, наведені числа показують значний і хуткий розвиток дошкільного забезпечення дитинства за останні два роки; ці успіхи конче треба визнати. Але що в дійсности значить отой 0,75% охоплення дошкільними установами супроти всього дошкільного дитинства. Це число значить, що з кожних десяти тисяч дошкільного дитинства ми обслуговуємо дошкільними установами лише 75 дітей, а поза межами нашої дошкільно-виховавчої уваги з кожних 10.000 дітей залишається 9.925 без дошкільного виховання. Неосяжне величезне поле роботи ще лежить перед нами. Велетенські завдання ще треба нам виконати, щоб і в цій ділянці наздогнати передові капіталістичні країни. Найпередовіша країна в цій справі – Америка. У сполучених державах Північної Америки охоплюється дітей дошкільного віку від 3-х років, а з 5-ти років діти охоплені установами на 90%, себто на кожні 10.000 дітей, що ми їх у нас звемо дошкільниками установи охоплюють 9000. Я ще раз підкреслюю, що на 10.000 дітей дошкільного віку в нас охоплено дошкільними установами лише 75 дітей, а в Америці – 9.000. За 10 років революції ми підвищили дошкільне забезпечення дітей в 20 разів, а нам ще треба підвищити його рівняючи з дотеперішнім станом у 120 разів. Не засліплюймо ж собі очей нашим досягненням великого темпу збільшення забезпечення дошкільників у 20 разів. Перед нами стоїть завдання ще більшого в 120 разів підвищеного темпу. Але розмір цього завдання нехай нікого не приводить до розпачу й безсилого занепадництва: коли наша країна змогла на перших кроках свого розвитку підвищити забезпечення дошкільною роботою дітей в 20 разів, то вона зможе й зуміє підвищити його далі і в 120 разів на базі могутнього господарчого розвитку доби соціялістичної перебудови.

НА ДВАДЦЯТЬ РОКІВ УПЕРЕД

Питання дошкільного забезпечення дитинства стоїть значно ширше й гостріше тепер, коли виявляється в усьому розмірі велетенський розмах соціялістичної перебудови нашої країни. Потребу поширеного забезпечення дитинства дошкільного віку загострюють обидва велетенські процеси що відбуваються зараз: індустріялізація країни й суцільна колективізація сільського господарства.

Неймовірно жвавий розвиток нашої промисловости вимагає нових сотень тисяч і мільйонів нових пролетарів і пролетарок для виробництва, і водночас ставить інакше на новий кшталт, в новому обсязі і новому значінні питання цілого культурного обслуговування робітництва. Гостро стоїть завдання ліквідації неписьменности і поширення технічних знань серед дорослого робітничого населення. Пожвавлення й поширення роботи для підготовки кадрів з робітничої молоді, переходу початкового навчання на семирічну школу і 100% охоплення нею робітничого дитинства й нарешті повного забезпечення дошкільним вихованням малолітніх дітей робітництва. Дошкільна дитяча установа для охоплення малолітніх дітей робітництва стає зараз важливою господарською потребою. Дошкільна установа забезпечує батька-робітника й матір-робітницю й складає важливу культурну умову піднесення продукційности й ефективности їх праці. Дошкільне дитяче виховання є одним із значних заходів для піднесення цілого культурного рівня робітника, цієї бази, що на ній ґрунтуватиметься цілий наш дальший господарський розвиток. Водночас забезпечення робітничого дошкільного дитинства дошкільним вихованням є наслідком того збільшеного культурного розвитку робітництва; у міру свого культурного розвитку робітник гостріше й настирливіше ставить цю вимогу своїм робітничим організаціям, місцевим установам і цілій державі. Основна лінія дошкільної роботи мусить бути в першочерговому забезпеченні дошкільним вихованням нашого робітництва. Найбільшу увагу, найбільше сили треба прикласти до розгортання дошкільного виховання в робітничих районах.

Зрозуміло, до завдання забезпечення дошкільним вихованням нашого пролетаріяту ніяк не можна підходити лише з вузького погляду потреб ближчої доби. Перша п’ятирічка соціялістичної перебудови, це лише вступ до дальшого величезного розгортання соціялістичного будівництва. Культурне обслуговування соціялістичного будівництва можна у приблизних рисах розподілити на такі 5 смуг п’ятирічок. У цій п’ятирічці прискорити роботу для випуску й підготовки всіх можливих кадрів. Для другої п’ятирічки нові набори до ВИШ’ів, для реорганізованої мережі ВИШ’ів, та профшкіл. На 3-ю й 4-ту п’ятирічку підростуть ті сили, що тепер вступають до 3-х концентрів трудшкіл, до концентрів семирічки та до новоорганізованого 3-го концентру. Сила для 5 п’ятирічки це теперішні дошкільники, ті, що їх тепер маємо охопити нашим дошкільним вихованням. Розгорнення дошкільного обслуговування дітей робітництва для забезпечення дальшої сили й провідної культурно-господарської ролі наших основних робітничих кадрів уж тепер вимагає від нас пильної уваги.

ПЕРШОЧЕРГОВІ ЗАВДАННЯ

Перехід села до технічної реконструкції сільського господарства надзвичайно загострює культурні потреби основних трудящих мас селянства. Чергове завдання поточного моменту – це повне охоплення початковою школою всього дитинства районів суцільної колективізації. Поширення сітки трудшкіл, підвищення їх типу тощо. Так само справа стоїть і з дошкільним вихованням. Ще 1927 року Наркомос поставив завдання – не менше одної дошкільної дитячої установи на кожний район. Це завдання тепер видається мінімальним і конче потрібним. Водночас із широким розвитком суцільної колективізації бачимо зараз зрушення з місця й в справі дошкільного виховання. У низці округ, де досі не було жодної дитячої установи, тепер вони ростуть десятками. Так у Проскурівській окрузі, де до цього року не було жодного дитячого садка, зараз засновано 35, що їх відкрито за кілька останніх місяців. Так іде і по інших округах, напр., Вінниця зараз переводить розгорнення масових дитячих установ. По різних округах розвивається широка самодіяльність селян щодо цього, так в одному з районів Проскурівська за один місяць відкривається 8 дошкільних установ.

Величезний процес господарської перебудови сільського господарства висуває великі культурні завдання по всіх галузях, у тім числі й щодо дошкільного забезпечення дитинства. Тепер треба поширити й поглибити роботу. Раніш намічене завдання, треба визнати, що тепер відстає від життя і ним перейдено. Завдання поставлене НКО 1927 р. щоб в кожному районі було не менше як одна установа для шкільного виховання.

(Далі буде).

Copyright 2010-2015 oldnewspapers.com.ua
pressaxix at gmail dot com
 designed in Happines.in.ua