Архів старих газет; Архив старых газет

(З обговорення звітної доповіді ЦКНС)

Понад 30 делеґатів з’їзду висловилось у дискусіях на звітну доповідь т. Фесенка. Центральне у дискусіях було питання, як загартувати комнезами так, щоб вони впоралися з своїми історичними завданнями.

Тов. Фоменко (Прилука) вимагає, щоб ЦКНС поширив свій живий зв’язок з місцями. ЦКНС не виконав наказу VI-го з’їзду в цій справі. На селі ще багато неписьменної, несвідомої бідноти, яку глитаєві іноді щастить збити з пантелику. Потрібна широка сітка різних курсів і шкіл для дорослих, щоб остаточно знищити темряву і неуцтво на селі.

Тов. Дубова (Біла Церква). Декому з-поміж нас треба соромитися перед урядом за якість колективізації. Кількісно ми багато зробили, а організувати працю, зміцнити досягнення ще не спромоглися. З’їзд повинен дати чіткі директиви, як усунути ці організаційні хиби.

Незаможниця тов. Курілко розповідає з’їздові, як глитаї боряться за змогу й далі визискувати бідноту. Нам дуже боляче, каже вона слухати закиди, що жіноцтво нічого не робить. Є чимало сіл, де жінки навіть вели перед у колективізації, а там, де жінка справді відстала, треба їй допомогти.

Тов. Голеско звертає увагу з’їзду, що бідноту ще погано обслуговують.

Тов. Лупін (Чернігівщина) скаржиться на неуважне ставлення райвиконкомів до бідняцьких організацій.

Тов. Слет (Сумщина). – Найважливішу ролю в нашій організації відограють райкомнезами. Треба зміцнити їх досвідченими працівниками. Роботі серед жіноцтва треба надати плянового характеру.

Тов. Ліуш (Київщина) нагадує з’їздові про важкі зовнішні умови роботи КНС: малі приміщення, недостатня заробітна плата керівного складу тощо. Деякі важливі директиви надходять з центру запізно.

Тов. Андрієва (Сталінщина). Мало ще розгорнуто в КНС самокритику. Це важлива хиба, що гальмує нашу будівну роботу.

Тов. Ноздріївська (Одещина) дає ряд цінних практичних вказівок, як краще забезпечити побутові потреби колгоспників.

Тов. Тютюнник (Роменщина) скаржиться, що найкращих працівників сількомнезамів забирають до райКНС або окрКНС і село залишається без потрібного керівництва.

Тов. Гойль (Шевченківщина) підкреслює велику вагу наймитсько-бідняцьких груп по колгоспах. Найбільшу увагу треба приділити охороні майна колгоспів.

Тов. Савченко (голова окрКНС Дніпропетровщини). Керівні вказівки центру не завжди вірні. Досить згадати, що і т. Гаврилов, і т. Качинський, і т. Марченко за свої помилки потрапили на сторінку преси. В роботі КНС також були хиби. Щоб уникнути їх, треба найважливіші справи обговорювати спільно з місцевими працівниками.

Тов. Балута (Миколаївщина). Директива про розглитаювання надійшла від ЦКНС з великим запізненням. Через те на місцях допустилися багато помилок. Підчас перевірки комнезамів виключили чимало бідняків. Активність бідноти, надто жіноцтва, зростає. Тільки подекуди цієї активности не використовують.

Тов. Кобзар (Кременчуччина). Комнезами ще мало уваги приділяють виробничій роботі. Основне, на що треба тепер звернути увагу – це організація праці в колгоспах, складання виробничих плянів тощо.

Тов. Мармуленко передає непохитне бажання бідноти і наймитів учитися.

Тов. Каплієнко (Харківщина). На селі часто завантажують працівників КНС сторонньою роботою. А ми й так кадрів маємо обмаль. На селі дуже бракує популярної селянської літератури. За місяць святкуватимемо 10-річчя КНС. Час вже подбати за видання літератури, присвяченої ювілеєві.

—————————————————————————————————————————————
За чіткий клясовий напрям у роботі КНС

Тов. Коваль (ЦК КП(б) У) радить ширше застосовувати соціялістичне змагання й ударництво в сільському господарстві. Комнезами мають бути в цьому за зразок. VII-й з’їзд КНС є безперечно подія історичної ваги. На цьому з’їзди основне місце посіло питання, як зміцнити сільське господарство і закріпити успіхи колективізації. Це доводить, що актив бідноти і її бойова організація вже зрозуміли, що головне завдання це соціялістична перебудова сільського господарства. КНС справи виробництва ставлять на перше місце. Треба забезпечити чіткий клясовий напрям у роботі комнезамів в організації с.-г. виробництва. Комнезами підчас хлібозаготівель й інших кампаній довели, що вони вміють виконувати найважливіші політичні й господарські завдання. Але в окремих місцях комнезами ще не стоять на чолі бідноти, а плентаються в хвості куркульських настроїв. Робітники, що їдуть працювати на села, мають допомогти комнезамам виправити свої хиби й посилити пролетарський вплив на їхню роботу. Треба утворити найкращі умови робітникам, що їдуть працювати на села.

——————————————————————————————————————————————-
Жодного бідняка і біднячки поза лавами КНС

Промова тов. Шліхтера

Дуже погано, що 50% бідноти ще залишаються поза лавами КНС. Ще гірше, що жінок-біднячок охоплено комнезамами тільки на 10%. Треба визнати, що без активної безпосередньої участи жіноцтва нам дуже важко і навіть не можливо буде перебудувати сільське господарство.

Чим пояснити, що половина бідноти ще неорганізована. Я мушу одверто сказати, – недбайливим ставленням комнезамів до свого головного завдання – охопити всю бідноту. У втягненні до КНС жіноцтва, я вважаю ставлення КНС до цієї справи навіть за злочинне.

Ми маємо чимало фактів, коли самі незаможники наробили багато лиха підчас колективізації. Коли я пригадую багато великих помилок і хиб, що сталися останніми часами в колективізації, я запитую вас, чи можливі були б ці хиби, коли б незаможники на місцях працювали як залізна дисциплінована організація? Хиби ці сталися тому, що комнезами працювали погано. Отже головне завдання це перебудувати роботу комнезамів, щоб найкраще здійснювати колективізацію й клясову боротьбу на селі.

Комнезамам не потрібні бездіяльні члени, що тільки на папері лічаться, як члени КНС. У нас є ще чимало сіл, де нема не тільки осередків комуністичної партії, а навіть і комсомолу. Хто ж там повинен провадити найсуворішу, найрішучішу клясову боротьбу? Ви, комнезами! Від того, як працює комнезам, чимало залежить майбутнє нашої країни.

Величезну вагу матиме допомога комнезамам і сільрадам від робітництва. Вони несуть на села великий досвід нашої соціялістичної промисловости, свою пролетарську завзятість і впертість.

Ця змичка пролетарів міста з біднотою і середняцтвом має відіграти велику ролю в перебудові сільського господарства.

Кінчаючи свою промову т. Шліхтер знову закликає комнезами вжити всіх заходів, щоб охопити своїм впливом решту бідноти і жінок-біднячок.

- Дозвольте висловити надію, що цю величезну хибу ви виправите (оплески).

——————————————————————————————————————————————-
Більше громадської активности

Промова тов. Г. І. Петровського

Щоб успішніше розв’язати чергові завдання комнезамів, треба налагодити постійний зв’язок між ЦКНС й окружними й районними комнезамами. Уряд чимало вже зробив, щоб поліпшити умови роботи КНС. Але навіть на цьому з’їзді незаможники скаржаться на райвиконкоми. Видно доведеться ще раз звернути на це увагу уряду.

Верхівка КНС повинна завжди радитися з бідняцькими масами. Тільки тоді ми забезпечимо потрібний клясовий напрям у роботі. Низові комнезами повинні систематично повідомляти ЦКНС, як зустріли маси ту чи ту директиву, як вона відповідає життю. Серед незаможництва ще мало розвинута громадська активність. Сьогодні в “Комуністі” вміщено статтю про безглузді розпорядження деяких центральних органів у колективізації. Коли б незаможницька маса вчасно реаґувала на ці перекручення, можна було б значно раніш виправити зроблені хиби.

Треба боротися з формалізмом, бюрократизмом і сліпим виконанням директив, слід ставитися до життя свідомо. Тепер життя висуває, як практичне завдання, ліквідацію глитайні як кляси. Коли ми зовсім зліквідуємо глитая, відповідальність бідняцько-середняцьких мас села й насамперед комнезамів за сільське господарство дуже збільшиться. До цього треба готуватися. Дружня критика роботи ЦКНС безперечно піде на користь нашій роботі. Ми собі теж критикуємо низові комнезами. Від такої критики і самокритики комнезами і незаможне селянство тільки зміцнішають. Критика повинна бути смілива без будь-яких опортуністичних підходів. Не можна замовчувати, коли роблять безглуздя і помилки. Треба негайно викривати ці помилки, щоб вони не пошкодили роботі (оплески).