Архів старих газет
 ---------------------------------------------------
www.oldnewspapers.com.ua
Ціна 2гр.
 ---------------------------------------------------




Технічні кадри металюрґії

До кінця п’ятирічки треба підготувати 10 тис. інженерів і техніків-металістів

В. Постриганів

Питання про технічні кадри в металюрґійній промисловости у зв’язку з щораз більшими, велетенськими темпами її розвитку виростає у величезну проблему і вимагає свого негайного розв’язання. Питання про кадри треба розв’язати не тільки з погляду кількости, а й з погляду встановлення типу нового техніка, що потрібний промисловості в зв’язку з незвичайним побільшенням окремих виробничих одиниць, спеціялізацією підприємств, появленням повнотою механізованих та електрифікованих установок, а також у зв’язку з запровадженням уточнених способів виробництва, що мають на меті зниження до можливого мінімуму так званих «заводських втрат», з одночасним підвищенням якости виробів та зниженням їхньої собівартости.

Підходячи до питання з погляду кількости техніків, що працюють у металюрґійній промисловості, треба сказати, що кількість ця в даний момент, у момент підходу до реконструкції нинішніх заводів та побудови нових тобто в момент надзвичайно напруженої і відповідальної роботи – цілком недостатня.

Вміщувана нижче таблиця дає уявлення про стан справи з технічними кадрами на заводах кол. Південсталі, як в цілому, так і на низці окремих найбільших підприємств.

***
В останній рік п’ятирічки на заводі Дзержинського техніків з вищою освітою повинно бути 484 і з середньою освітою 630, робітників 16.039, таким чином число техніків до робітників складатиме 7%; на заводі Сталіна техніків з вищою освітою буде 271, з середньою освітою – 430, робітників 9.055, а число техніків до робітників складатиме – 7,8%; на заводі Томського техніків з вищою освітою буде – 374, з середньою – 592, робітників – 12.755, а число техніків до робітників складатиме – 7,6%; на заводі Рикова техніків з вищою освітою буде – 347, з середньою – 517, робітників – 11.047, а число техніків до942 робітників складатиме – 7,9%; на заводі Ворошилова техніків з вищою освітою буде – 314, з середньою – 320, робітників – 7.942, а число техніків до робітників – 8,0%. По всіх же заводах Південсталі – техніків з вищою освітою буде 3.870, з середньою – 4.726, робітників – 99.785, а число техніків до робітників складатиме – 8,6%.

На облік взято цифри, що стосуються технічного персоналу з вищою та середньою освітою, що його підготовка являє найбільші труднощі. Слід, проте, пам’ятати, що металюрґійні заводи відчувають не менш гостру потребу і в нижчому технічному персоналі, але, маючи на увазі, що підготовку їхню можна провести в зв’язку з масовим висуванням через організацію відповідних курсів у значній мірі силами самих підприємств, на цій частині проблеми ми тут не зупиняємось.

Що каже нам наведена таблиця?

Насамперед, вона показує, що нині, тобто в 1929-30 р. середня кількість техніків вищої та середньої кваліфікації доходить усього 2% до кількости робітників. Треба зауважити, що в число техніків з вищою освітою потрапляє деяка, що правда, поки що дуже незначна кількість економістів.

Наведені дані свідчать, що на цілій низці заводів кількість техніків опускається далеко нижче 2%, знижуючись для заводів Ворошилова й Томського всього до 1,2%.

Кількість техніків вищої кваліфікації, тобто інженерів – становить менше половини цієї мізерної цифри, тобто мало не 0,6-0,8%. Цифри ці принаймні в 5 раз нижчі за сучасну норму. Наслідком такого стану є неможливість здійснювати пильну, невідкладну контролю та найближчий провід виробництвом, що є основною і обов’язковою вимогою для раціонально поставленого підприємства.

Надзвичайно характерні цифри, що показують процент задоволення підприємств Південсталі технічним персоналом, рівняючи до нинішніх, дуже, щоб не сказати більше, скромних штатів. Виявляється, що в середньому процент цей нижчий за 40. По окремих заводах він знижується до 29% щодо кадрів з вищою освітою, і до 17% щодо кадрів середньої кваліфікації (зав. Ворошилова).

Проєкти реконструкції заводів кол. Південсталі накреслюють підвищення проценту насичення заводів технічним персоналом до 7-8%.

Кількісно нестача техніків лише по заводах Південсталі на біжучий рік визначається такими цифрами: інженерів – 1.061 і техніків – 1.889 чол. На кінець п’ятиріччя треба додати інженерів – 2.772 і техніків – 3.592.

Треба до цих цифр додати деяку кількість технічного персоналу, щоб обслуговувати інші заводи, що не входять до складу Південсталі. Крім того, треба взяти на увагу, що на кінець п’ятиріччя за пляновими припущеннями почнуть працювати 3 нових найбільших металюрґійних заводи, а саме: Запорізький, Криворізький та Маріюпільський, що з них для кожного потрібно буде не менш як 700-800 чол. техніків з вищою та середньою освітою. Отже, загальну кількість технічного персоналу, що її треба буде додати до наявних нині кадрів можна приблизно визначити цифрою 9-10 тис. чол., з яких мало не половина припадає на технічний персонал з вищою освітою.

За умовою здійснення п’ятирічного пляну за короткий термін, тобто не вище, ніж протягом 4-х років та зважуючи, що нині йде другий рік п’ятирічки, перед вищими технічними навчальними закладами України стоїть завдання на протязі 2-5 років випустити мало на 5 тис. високо кваліфікованих техніків, потрібних, щоб обслуговувати металюрґійну промисловість. Перед технічними школами, що формують середніх техніків, стоїть не менш ґрандіозне завдання. Треба вказати, що формування висококваліфікованих техніків у найближчі роки буде завданням виключно технічних шкіл.

Майже повнотою це положення поширюється і на техніків середньої кваліфікації, хоч тут можливо, що деяку частину кадрів можна одержати коштом перекваліфікації осіб, що мають достатній практичний стаж.

Переходячи до питання про якість потрібних технічних кадрів, треба відзначити, що в технічній пресі питання це останнім часом жваво дискутовано, при чому виявилися дві протилежні точки погляду. Одна частина учасників дискусії вважала за правильне, що особа, проходячи курс вищого технічного навчального закладу, здобуває як широку загальну інженерну, так і широку спеціяльну освіту. Противна ж сторона доводила, що нашій промисловості потрібен вузький спеціяліст, що дасть можливість скоротити час перебування студента у навчальному закладі до 4 і навіть до 3 років та значно підвищити континґент слухачів, що пропускається через дану вищу технічну школу. Треба визнати, що тези, як першої групи, так і другої малють за собою дуже серйозні підстави. Не можна заперечувати бажаности одержати із школи за короткий період часу добре підготованого, у вузькому значінні слова, спеціяліста, але з другого боку безперечна й та обставина, що для засвоєння потрібних кожному висококваліфікованому технікові загальних дисциплін (хемія, математика та ін.) потрібно не менше як два роки за наявности доброї попередньої загальної підготовки. За відсутности цієї підготовки такого терміну ледве чи буде досить.

В обох випадках, крім роботи в школі, треба передбачити в тій чи іншій формі практичну роботу на заводі.

На закінчення треба визнати, що питання про вибір того чи іншого типу інженера, тобто з широкою чи вузькою освітою, лишиться не досить висвітленим і до нього, безперечно, треба повернутися найближчим часом. Проте, можна висловити припущення, що металюрґійна промисловість потребує інженерів як одного, так і другого типу. Надалі треба висвітлити питання про покриття виявленої потреби на техніків у зв’язку з питаннями про безперервну практику та про можливісті використати шлях ступневого підвищення кваліфікації осіб, що працюють на підприємствах. 

Copyright 2010-2015 oldnewspapers.com.ua
pressaxix at gmail dot com
 designed in Happines.in.ua