Борг вугільного Донбасу

За першу половину року не додано 687 тис. тонн вугілля.
Недовидобуток треба конче надолужити в 2-му півріччі.

Закінчилось перше півріччя роботи кам’яновугільного Донбасу. За цей період Донбас цілий час був у центрі уваги всього пролетарського суспільства. Перші місяці цього півріччя відзначалися чималим недовиконанням плянів, ганебним відставанням як у видобутку, так і зокрема в зниженні собівартости продукції.

Протягом 6-ти місяців у Донбасі видобуто 19.368.000 тонн вугілля – 96,6% піврічної програми (програма складає 20.055.000 тонн). За цей період Донбас не додав країні 687 тис. тонн вугілля. Проте, слід відзначити, що недовидобуток вугілля за 5 місяці складав 737 тис. тонн, отже, за березень (за орієнтовними даними Союзвугілля) передано проти пляну близько 50 тис. тонн, замість 3.555 тис. тонн Донбас дав 3.614 тис. тонн, – 101,4% пляну.

Коли порівняти роботу кам’яновугільної промисловости в другому кварталі першого півріччя з першим кварталом того ж самого півріччя, то мусимо відзначити, що в останні місяці Донбас помітно поліпшив свою роботу. За 1-й квартал видобуто 9.246 тис. тонн, а за 2-й – 10.123 тис. тонн. Березень – перший місяць цього року, коли Донбас не тільки виконав свою місячну програму, а й перевищив її на 1,4%. Тим самим Донбас зробив перший крок, щоб покрити свій борг країні, що стався в наслідок проривів минулих місяців.

Проте, хоч у березні Донбас набагато поліпшив свою роботу, загальні наслідки роботи в другому кварталі не можна визнати за задовільні, бо через невиконання пляну видобутку вугілля в січні й лютому, в другому кварталі недодано 180 тис. тонн вугілля.

Лише один трест виконав своє піврічне завдання, – це Північнавуголь, що в другому кварталі дав 104,3% проти 97,7% у першому кварталі. За півроку трест видобув 1.991.000 тонн, або 101,1%.

Донбасантрацит виконав піврічне завдання на 99,7%. У другому кварталі Донбасантрацит виконав свою програму на 103,1%, а в першому – на 96,1%.

Інші трести виконали своє завдання так: Луганвугілля – 94,7% піврічного завдання. Між іншим, Луганвугілля єдиний трест, що й у березні виконав своє завдання на 97,5% тоді, як решта трестів Донбасу своє березневе завдання перевиконала. Цей трест пасе задніх серед інших трестів Донбасу. Артемвугілля виконав піврічне завдання на 95,8%. У другому кварталі видобуток його шахт склав 96,4% прогр., хоч у березні трест виконав завдання на 103,3%. Сталінвугілля виконав піврічне завдання н 97,7%, мавши в 1-му кварталі видобуток на 95,9% програми, у другому – на 99,5%, а в березні на 100,2%.

Характерно відзначити, що по всіх трестах Донбасу другий квартал дає різке зростання видобутку. Особливо це помітно в трестах Донбасантрацит і Сталінвугілля, що в 2-му кв. дають кожний 200-240 тис. тонн більше 1-го кварталу.

Продуктивність праці по вугільній промисловості Донбасу в першому півріччі складала 96,2% пляну. В другому кварталі вона мала показних 99,1%, проти 93,5% в першому кварталі. Лише один трест, це Донбасантрацит виконав своє завдання щодо продуктивности праці. На останньому місці – Луганвугілля (92,5% від пляну) і Артемвугілля (93%).

Отже, за 1-е півріччя вугільний Донбас не виконав покладених на нього завдань – 687 тис. тонн він не додав промисловості та всьому народньому господарству. Невиконання Донбасом плянів стає яснішим, коли зважити на стан з робітничою силою. В 1-му кв. було 221,2 тис. робітників – 102,2% пляну, а виконано за цей квартал 94,8% завдання. У 2-му кв. було 280,2 тис. робітників, або 101,8% пляну, а виконано за квартал 90,3%.

Робітників було 39,2 тис. чол. – 92,2% пляну. Отже, співвідношення вибійників і робітників, що працюють вгорі, було несприятливе. Лише Донбасантрацит мав робітників 99,5% плянової кількости, проте він виконав за півріччя близько 100% завдання. Решта трестів мали робітників більше пляну, а вибійників – менше.

Дані за собівартість продукції є лише за 5 міс. (за березень даних нема). За цими даними собівартість продукції була також вища за плянову. Так, у 1-му кв. вона склала 969,4 коп. за тонну, в січні – 986,1 коп., і в лютому – 972,7 коп., а плянова собівартість складала 955,6 коп. Отже, собівартість перевищувала плянову від 2% до 3,9% (в січні).

По окремих трестах також помітне перевищення плянової собівартости: лише Донбасантрацит дає в 1-му кв. 96,5%, в січні – 98% і в лютому – 97,9%. Решта трестів перевищує плянову собівартість від 0,1% до 7,4%. Найбільший процент перевищення плянової собівартости продукції показує Луганвугілля.

Отже, коли підсумувати дані про вугільний Донбас, то виявиться, що не зважаючи на певний перелом, Донбас ще повинен багато попрацювати, щоб надолужити прогаяне в 1-му півріччі.

———————————————————————————————————————————————-
ПЕРЕВІРКА СОЦЗМАГАННЯ

Дбають за кількість, забувши за якість

ЛУГАНСЬКЕ, 31. Формально змагання у вугільній промисловості широко розгорнуто, але наслідки його незадовільні.

Змагаються на всіх шахтах Луганвугілля, проте протягом першого року завдання щодо видобутку виконано орієнтовно тільки на 95%. Щодо собівартости, то трест не вкладеться в 30 коп. на тонну. Трест недодав країні мало не 200 тис. тонн вугілля. Все лихо від того, що шахткоми не дбають за якість соцзмагання, а женуться тільки за кількістю вдарних бриґад. По шахтоуправі №4 (Семенівка) кепсько з труддисципліною. Процент прогулів особливо в дні виплати зарплати сягає 9, промфінплян не доведено до вибою, шахткоми зовсім не керують соцзмаганням. Партійні й комсомольські організації не знають навіть який процент партійців і комсомольців бере участь у змаганні та скільки їх в ударних бриґадах. У наслідок – за 25 днів березня завдання щодо видобутку виконано тільки на 89%.

Комсомолія веде перед

АРТЕМІВСЬКЕ, 31. На шахтах, фабриках та заводах робітники й спеціялісти влаштовують вечірки, присвячені роковинам соцзмагання. У центрі уваги – боротьба з псевдовдарництвом, за виконання промфінпляну другого року п’ятирічки, за активну участь у соцзмаганні.

Комсомольці неухильно розвивають боротьбу з проривами у виробництві. У Горлівському вугільному районі соцзмагання охопило 90% комсомольців. У Гришинському районі в ударних бриґадах комсомольців 75% – проти 53% на 1-ше березня. На Риківському металюрґійному заводі в ударних бриґадах мало не 1.500 комсомольців. Організовано 36 раціоналізаторських гуртків молоді.

Договори, що ні до чого не зобов’язують

КРЕМІНЧУК, 31. На кремінчуцьких тартаках Українлісу кожен цех, кожна бриґада мали між собою договори на соцзмагання. Перевірка договорів виявила, що вони ні до чого не зобов’язують, бо майже не мають конкретних показників.

—————————————————————————————————————————————–
УКРДІПРОМЕЗ ЗАТРИМУЄ ПРОЄКТИ КАПІТАЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА

Зривають будування цеху комбайнів

ЗАПОРІЖЖЯ, 30. Укрдіпромез зірвав будування цеха комбайнів на заводі «Комунар». Усі строки подавати проєкти вже минули, минув і останній строк – 15 березня. Тепер Діпромез обіцяє надіслати проєкти 10 квітня. Коли навіть це буде виконано – комбайновий цех збудують з запізненням на 1 1/2 місяці. Це запізнення створює велику загрозу, доборові робітної сили, бо не маючи проєктів будівництво не може дати заяви на потрібну кількість робітників. Сама адміністрація заводу «Комунар» не подбала забезпечити будівництво потрібними матеріялами. Великою перешкодою вчасному випускові комбайнів є Дніпропетровський завод «Комінтерн», що не надсилає «Комунарові» оцінкованого заліза, та харківський завод «Червоний Жовтень», який досі не дав потрібних для комбайнів сит. З цих причин зірвано програму випуску 10 комбайнів до 1-го квітня. Є загроза вчасному випускові передбачених за пляном 500 комбайнів.

Що перешкоджає

ДНІПРОПЕТРОВСЬКЕ, 30. Мало не 700 сезонників не забезпечені житлом. Протягом п’ятиднівки має прибути ще 1.500 сезонників. Отже, треба негайно подбати про житло.

Окремі інженери й техніки-будівельники подають рвацькі вимоги, щодо збільшення зарплатні. У пляново-технічному відділі завода ім. Петровського подали заяву про звільнення 12 інженерних і технічних працівників.

Цього року треба розпочати реконструкцію заводу ім. Дзержинського (доменні й мартенівські печі тощо) – на 20 млн. крб., але Діпромез досі повнотою не здав проєктів на капітальне будівництво. Другою загрозою будівництву є відсутність пляну механізації та недостача робітної сили.