Архів старих газет; Архив старых газет

П. Сиволап

Зміна форм кредитної політики надає банкові цілком іншого обличчя, ніж було раніше. Коли в минулому банк цікавився в основному станом балянсу підприємства, тими цифрами що відбивали цей балянс, то тепер банк в основному цікавиться практичною роботою підприємства.

Державний банк, як банк короткотермінового кредиту перетворюється тепер на центр обліку всіх народньо-господарських процесів і особливо по тих галузях народнього господарства, що найтісніше зв’язані з кредитом і кредитними операціями. Вексель в минулім понятті, вексель, як певний цінний у грошовому визначенні документ треба вважати віднині за такий, що втрачає для банку всяке своє вартісне визначення. Нас цікавить не ціна документу, що формально випливає з «загально-прийнятих» минулих понять, «що він є певним забезпеченням банківського кредитора». За теперішніх умов цей документ набирає, по суті, цілком іншого принципіяльного значіння, хоча б тому, що передумови минулої вартости відпадають.

Для короткотермінової кредитної установи, що нею за теперішніх умов є Держбанк, основну й першорядну ролю відограватиме господарська міць і виконання промфінплянів підприємствами, що претендують і бажають одержати тимчасові кредити під свої виробничі процеси.

Ця реформа дає можливість нашому банкові виходити у всій своїй кредитній політиці з нових принципіяльних підстав. Збираючи кошти, нагромаджувані окремими галузями народнього господарства, своєчасно їх розподіляти по всіх каналах, зв’язаних з індустріялізацією країни. Цей розподіл створює передумови для розвитку, як окремих ділянок промисловости, с. господарства і торгу, так і по лінії забезпечення короткотерміновими кредитами всієї системи місцевого господарства. Вміла і своєчасна мобілізація коштів в одних ділянках народнього господарства надає можливости маневрувати в інших.

Цілком імовірно, що за всіх цих умов наша кредитна система, тобто короткотермінове кредитування, що проходитиме через Держбанк, виходитиме в основному з господарчого життя того чи іншого підприємства і в першу чергу залежно від виконання державних зобов’язань, покладених на цю господарську галузь.

Не менш істотним чинником у житті Держбанку є те, що він фактично перетворюватиметься на сиґналізатора коньюнктурних змін щодо промисловости, торгу, товарообороту і т. ін. До цього часу ми за багатьох випадків знали про ті чи інші коньюнктурні перебої, коньюнктурні зміни, або, навіть, фінансові провали того чи іншого підприємства лише по тому, як про це повідомляли нас або у вигляді звітних даних, або через перевірку контрольними органами справжнього фінансового становища цих підприємств.

Коли в минулому балянси відогравали основну ролю в житті підприємства, а той балянс за багатьох випадків, залежно від того як його складали, залежав від умілого підходу до нього та правильної аналізи, давав поправні коефіцієнти в той чи інший бік. Тим то балянс як документ, що відбиває справжнє становище підприємства, не завжди «об’єктивно» висвітлював справжнє становище підприємства. Ми були свідками за багатьох випадків, коли балянсове визначення давало в будь-якій капіталістичній країні тому чи іншому промисловому, торговельному підприємству, виробничому трестові, концернові позитивну оцінку. В дійсності ж цей балянс просто викривав справжнє становище, а в решті вияснялось, що «балянс» був фікцією, а не справжнім відбитком фінансового стану підприємства.

За нових умов роботи Держбанк набирає надзвичайної важливої ролі по всіх народньо господарських процесах. Він буде не тільки сиґналом та відбитком коньюнктурних змін, але через нього нам надається можливости реґулювати и скеровувати життя по всіх галузях народнього господарства.

Перевід банку на нові методи роботи вимагає надзвичайної чіткости. Отже треба особливу увагу приділити підготовці кадрів. Коли в минулому банківські кадри можна було складати не з найкраще підготованих, партійно витриманих та економічно грамотних товаришів, то тепер усі вимоги ми повинні поставити перед кожним керівником, зокрема і всіма банківськими робітниками в цілому. Не можна і в думці припустити, щоб на чолі окремих відділів та аґентів сиділи люди не підготовані до цієї роботи. Самий факт реформи покладає колосальну відповідальність на того робітника, кому доведеться виконати всі ці нові функції, що їх покладається на Держбанк. Тимто партійні організації повинні вивчити все, що ми маємо в своєму розпорядженні, добрати все найкраще і цим забезпечити Держбанк в його дальшій надзвичайно складній і потрібній роботі.

——————————————————————————————————————————————
Телеграма голови Держбанку СРСР

Співробітникам Всеукраїнської контори.

1-го квітня в житті нашого банку станеться рішуча зміна. На нас лежить велика відповідальність перейти на нову систему роботи, не утрудняючи господарства країни, не порушуючи грошового обігу.

Попервах, поки банк і господарство призвичаяться до нових метод, буде важко. Не сумніваюся, що в інструкціях правління є багато хиб, дефектів, що виявляться на досвіді. Правління сподівається на вашу самовідданість, уважність. Надто дбайливо треба поставитися до своєчасного оброблення та проведення документів – з цього погляду треба зробити все, не шкодуючи сил.

Про всі помічені хиби, можливі спрощення, поліпшення негайно повідомляйте управителя та економкомісії, щоб внести в правління відповідні поліпшення. Шлю привітання, сподіваюся, що ввесь склад співробітників банку виконає свої обов’язки і банк з цим важким завданням впорається.

Пятаков.

——————
БУДЕМО В ПЕРШИХ ЛАВАХ

Відповідь тов. Пятакову

650 співробітників Всеукраїнської контори, заслухавши й обговоривши вашу телеграму, вітають вас, ініціятора і надхненника реформи та запевняють правління, що усвідомлюючи важливість безперебійного проведення кредитної реформи й відповідальність Держбанку перед господарством Союзу, вони докладуть усіх зусиль, щоб провести цю роботу. Для нас немає іншого завдання, крім забезпечення безболісного проведення реформи. Ми сподіваємося, що в соціялістичній перебудові Держбанку робітники Всеукраїнської контори будуть у перших лавах.

Загальні збори колективу.

————–
Держбанк готовий

Сьогодні 1-го квітня – перший день здійснення кредитної реформи на Україні. Вже понад місяць всеукраїнська контора Держбанку готується до переведення в життя цієї реформи. Докладні інструкції та конкретні пропозиції розроблялися на Всеукраїнській нараді працівників Держбанку, що недавно відбулася; після цієї наради контора банку була зайнята підготовкою та реорганізацією свого апарату, щоб пристосувати його до нових вимог.

Скільки техніка обслугування і чіткість роботи органів Держбанку набувають нині особливого значіння, головну увагу зверталося на постановку технічного апарату бухгальтерії та пляново-кредитного відділу на потрібний щабель.

Той досвід, що його вже має контора Держбанку, провадячи кредитування кустарно-промислової кооперації за новими методами, дає підстави вважати, що і перехід Держбанку на нові форми кредитування відбудеться безболісно.