(На чистці апарату Наркомюсту).
Апарат Наркомюсту треба визнати безперечно за здоровий.
Витримана клясова лінія, рішуча боротьба з дефектами, з бюрократизмом, з різними перекрученнями – ось що характеризує роботу апарату НКЮ. Це все яскраво виявилося і на чистці.
Проте, – в сім’ї, як то кажуть, не без виродка. Є такі винятки і в апараті НКЮ.
***
Зав. техбюра НКЮ Троїцький, за його словами, син вчителя.
Проте, «забув» сказати Троїцький, що його батько вже 35 років не вчитель, а піп. А всього Троїцькому 32 роки, отже, – він ніколи і не був сином вчителя, а ввесь час – син попа.
Ця перша брехня Троїцького призвела і до інших.
- Я був добровільцем у Червоній армії, – каже Троїцький.
А з його листів до батька (вони потрапили до комісії, бо батько Троїцького заарештований за контрреволюцію, і листи його сина, як дуже характерні, були переслані до комісії чистки) видно, що він «мучився» на службі в Червоній Армії:
- Ні з ким слова говорити, нема нікого з «общества», – скаржиться Троїцький батькові.
- Ідеологічного зв’язку з батьком не маю, – каже Троїцький на чистці.
А його листи… Це цілковитий «ідеологічний зв’язок».
- Якщо не поб’єш салдата, нічого не вийде, – писав Троїцький батькові, скаржачить на «порядки» в Червоній армії.
До речі, Троїцький – кол. офіцер, а тому йому так мало подобаються червоноармійські порядки.
- Руки опускаються, салдати нікого бояться, брудний чобіт опанував усе, – писав Троїцький батькові.
А на чистці заявив, що він ставився до Жовтня прихильно…
- Скорочення штатів, безперечно, потрібна річ, – каже Троїцький на запитання голови комісії т. Мазлаха.
А в листах до батька писав, що скорочення штатів – це утиски службовців, що це «вовк» (радянська влада) грається з «зайцем» (службовцем).
- Я прохав говорити щиро й одверто, – каже т. Мазлах зборам, – а Троїцький щиро й одверто бреше.
До того ж – Троїцький заперечував, що його батька заарештували за контрреволюцію, а… за участь в нападі на активіста-селянина. Очевидно, на думку співробітника НКЮ Троїцького це – не контрреволюція.
***
Не далеко від Троїцького стоїть секретар якогось відділу – Пасьомін.
- В 1918 р. я був есером, працював на Кремінчуцькому артилерійному складі. В нас був ком. осередок на 80 чол. і ми працювали спільно.
- Стійте-но, – каже голова, – а хіба в 1918 р. були комосередки та хіба могло бути в Кремінчуцькому арт. складі аж цілих 80 комуністів?
Нічого не зміг на це сказати Пасьомін…
- Далі я вступив до партії, пройшов чистку в 1921 р., але потім сам вибув з партії.
Але тут же виявляється, що в 1921 р. Пасьоміна вичистили з партії, а не сам він вийшов.
Є скарги від робітників, що і, взагалі, Пасьомін поганий працівник, поводиться не як слід з робітниками.
***
Апарат НКЮ, безперечно, здоровий.
Але, позбавившись Пасьоміна і Троїцького він так само, безперечно, стане ще здоровішим і ще краще зможе виконати важливі завдання – стояти на варті революційної законности.
Горба.
——————————————————————————————————————————————-
Журнал „Під контролю мас”
Президія ЦКК РСІ ухвалила видавати ілюстрований двотижневий журнал – «Під контролю мас».
Завдання журналу – узагальнити досвід масової роботи органів КК РСІ в справі втягнення сотень тисяч робітників і селян до соціялістичного будівництва.
Журнал буде дешевий і з великим тиражем.
Перше число журналу вийде в другій половині квітня.
——————————————————————————————————————————————-
Повідомлення
Українська Державна Плянова Комісія в зв’язку з реорганізацією системи плянових органів УСРР скликає на 10-те квітня ц. р. Всеукраїнську нараду плянових робітників.
Повістка наради, затверджена Президією Держпляну, така:
1) Про реорганізацію плянових органів та завдання плянової роботи.
2) Про контрольні цифри розвитку народнього господарства УСРР на 1930-31 р. та уточнення п’ятирічки.
3) Про роботу по генеральному пляну.
4) Про районні проблеми.
Нарада відбудеться в м. Харкові в помешканні клюбу Робітників Народнього Господарства.
—————————————————————————————————————————————–
Курс обліґацій держпозики
Котировка фондового відділу МТБ на І/ІV – 30 р.
Продавці Покупці
Перша 6 % виграшна позика 1922 р. . . . …………………………………….. ..…….. — 4.93
Виграшна позика 1929 р, . . ………………………………101.45 100.05
10% виграшна позика 1927 р. ……………………………. – 25.43
Перша 6% позика індустріялізації 1927 р…………………25.12 -
Селянська виграшна позика 1927 р ……………………………………………… — 5.05
Друга виграшна позика індустріялізації %% …………………………. … …………25.98 -
Друга виграшна позика індустріалізації безпроцентна … 25.28 -
11°/о внутрішня позика 1928р. ………………………………100.95 100.90
Виграшна позика 1926 р. . ………………………………….. 129.25 127.25
Позика зніцнен. сіл. госп. ………………………………… . 10.10 -
Сертиф. ошад. кас …………………………………………….. 6.36 6.34
Позика мосради ………………………………………………25.48 25.38
9% позика 30-го р. …………………………………………..51.03 50.83
3-я позика процен…………………………………………..51.23 -
3-я позика безпроцен ………………………………………..50.48
——–
Чужоземна валюта
Держбанк та інші кредитні установи міста Харкова продають та купують чужоземну валюту готівкою та банкнотами за такими цінами:
Доляр П.А.С.Ш. за 1. ———- 1.94 1.96
Німецькі марки за 100. ——- 45.94 46.86
Шведські крони за 100. —— 51.48 52.52
Англ. фунти за 100. ———- 9.38 9.47
Польські злоти за 100. —— 21.60 22.04
——————————————————————————————————————————————
Витяг з наказу по Харк. Міській Раді з 31-го березня 1930 р.
Доводиться до відому, що з 1-го квітня ц. р. робота Міськради зі всіма секціями, відділами та комісіями, а також райрад розпочинається з 9 год. ранку до 4-ої вечора, з перервою 30 хвил. з 12 до 12 год. 30 хв. дня.
Відповідальний секретар Міськради Дзізін.