Архів старих газет; Архив старых газет

ПОСТАНОВА ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ЦЕНТРАЛЬНОГО ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ І РАДИ НАРОДНІХ КОМІСАРІВ УСРР

Про порядок, як земельні громади мають укладати й виконувати договори про контрактацію сільсько-господарських продуктів.

Щоб перемогти опір куркульських елементів села проведенню заходів соціялістичної реконструкції сільського господарства, Всеукраїнський центральний виконавчий комітет і Рада народніх комісарів УСРР постановили:

І.

1. Земельні громади обговорюють питання про укладення ними договорів про контрактацію сільсько-господарських продуктів на загальних зборах членів земельної громади, що мають виборчі права до рад. Постанови в цих питаннях ухвалюються звичайною більшістю голосів і є обов’язкові для всіх членів земельної громади. Одночасно загальні збори встановлюють перелік аґрономічних і зоотехнічних заходів, що їх повинні виконати члени земельної громади в зв’язку з контрактацією.

2. Для здійснення ухваленої від земельної громади постанови про укладення договору про контрактацію сільсько-господарських продуктів, загальні збори членів земельної громади обирають комісію сприяння контрактації. Зазначена комісія складає проєкт розподілу обов’язків, що їх взяла на себе земельна громада, між бідняцько-середняцькими господарствами, які увіходять до складу громади, ураховуючи спроможність кожного господарства. Ця комісія сприяє так само й іншим заходам щодо укладення й виконання договору про контрактацію.

Постанови комісії ухвалюють загальні збори членів земельної громади.

3. Договори про контрактацію, укладені від земельної громади, поширюються тільки на бідняцько-середняцькіі господарства, що увіходять до складу громади.

Стосовно куркульських господарств комісія сприяння контрактації встановлює точні завдання провести певні аґрономічні та зоотехнічні заходи та здати всі зайвини не менш від встановлених для них мінімуму.

Такі постанови комісії затверджує земельна громада.

4. Ухвалені від земельної громади розподіл обов’язків за договорами про контрактацію поміж окремими бідняцько-середняцькими господарствами і завдання, покладені на куркульські господарства, подається на затвердження сільської ради, що її постанова є остаточна.

5. Якщо окремі бідняцько-середняцькі господарства не виконають обов’язків, що припадають на них за розподілом, затвердженим від сільської ради, то не здані цими господарствами продукти, а так само гроші й речі, одержані ними на виконання договору про контрактацію і зв’язаних з ним аґрономічних і зоотехнічних заходів, стягається із загальних господарств за постановами сільських рад безспірним порядком.

Увага. Правила цього артикулу не застосовується до тих господарств, які не виконали обов’язків, що на них припадають, з стихійних причин або з інших обставин, що їх вони не могли запобігти.

6. Стосовно куркулів, що не виконали покладені на них завдання про проведення певних аґрономічних і зоотехнічних заходів та про здачу всіх зайвин (арт. 3 з цієї постанови) районовим виконавчим комітетам надається право позбавляти їх користуватися з землі, конфіскувати майно та сільсько-господарський реманент і виселяти за межі села, незалежно від притягнення їх до відповідальности за арт. 58 Кримінального кодексу УСРР.

II.

7. Цю постанову видається відповідно до арт. 5 постанови РНК Союзу РСР з 7 жовтня 1929 року «Про контрактацію продуктів сільського господарства» (Зб. Зак. СРСР 1929 р., №65, арт. 610).

Харків, 15 березня 1930 р.

Голова Всеукраїнського центрального виконавчого комітету Г. ПЕТРОВСЬКИЙ.

Голова Ради народніх комісарів УСРР В. ЧУБАР.

Секретар Всеукраїнського центрального виконавчого комітету М. ВАСИЛЕНКО.

—————————————————————————————————————————————–
ПОСТАНОВА РАДИ НАРОДНІХ КОМІСАРІВ УСРР

Про розширення мережі медичних пунктів першої допомоги

Щоб швидше зліквідувати наслідки травматизму на підприємствах гірничої, метальвої, хемічної й текстильної промисловости, Рада народніх комісарів УСРР постановила:

І.

1. На всіх підприємствах гірничої, метальової, хемічної й текстильної промисловости з числом робітників на даному підприємстві понад 250 чоловіка протягом 1929-1930 року відкрити медичні пункти першої допомоги.

2. Органам Народнього комісаріяту охорони здоров’я УСРР надається право, порозумівшися з органами Народнього комісаріяту праці УСРР, залежно від числа робітників на даному підприємстві та від місцевих умов, визначити, скільки саме медичних пунктів першої допомоги треба відкрити на підприємстві.

Увага. За окремих випадків органи Народнього комісаріяту охорони здоров’я УСРР, порозумівшись з органами Народнього комісаріяту праці УСРР, залежно від місцевих умовин, можуть не відкривати на даному підприємстві метальової, хемічної й текстильної промисловости медичного пункту першої допомоги.

3. На підприємствах гірничої промисловости медичні пункти першої допомоги розміщується, за вказівками органів Народнього комісаріяту охорони здоров’я УСРР, або в надшахтній будівлі, чи поблизу від неї, або ж у самій шахті там, де це доцільно.

4. Зобов’язати всі підприємства гірничої, метальової, хемічної і текстильної промисловости, зазначені в арт. 1 – своїм коштом:

1) відвести під медичні пункти першої допомоги відповідно пристосовані приміщення за нормою, що її встановлює Народній комісаріят охорони здоров’я УСРР, порозумівшись з Вищою радою народнього господарства УСРР і Народнім комісаріятом праці УСРР, та в міру потреби ремонтувати ці приміщення;

2) забезпечити медичний персонал медичних пунктів першої допомоги потрібним житлом;

3) постачати медичні пункти першої допомоги твердим інвентарем та телефоном, забезпечити їх паливом та всіма видами комунальних послуг, а так само транспортовими засобами, щоб перевозити до лікувальних установ потерпілих від нещасних випадків;

5. Зобов’язати Народній комісаріят охорони здоров’я УСРР забезпечити своїм коштом, порозумівшися з Народнім комісаріятом праці УСРР, медичні пункти першої допомоги:

1) медичним персоналом, з тим, щоб на чолі кожного пункту був лікар, і

2) відповідними медичними матеріялами.

ІІ.

6. Цю постанову видається на підставі арт. 12 постанови РНК Союзу РСР з 29 червня 1929 р. «На доповідь Народнього комісаріяту праці Союзу РСР про стан охорони праці й техніки безпеки в промисловості й на транспорті» (Зб. Зак. СРСР 1929 р., № 44, арт. 388).

Харків, 20 березня 1930 р.

Голова Ради народніх комісарів УСРР В. Чубар.

Керівничий справ Ради народніх комісарів УСРР Я. Касян.

——————————————————————————————————————————————

ПОСТАНОВА РАДИ НАРОДНІХ КОМІСАРІВ УСРР.

Засади проведення єдиного сільсько-господарського податку на території УСРР в 1930-31 році.

І.

1. Встановити для АМСРР і окремих округ зазначені в додаваній таблиці (додаток 1) пересічні норми прибутковости рільництва, луківництва, а так само прибутковости великої та дрібної худоби і спеціяльних галузей сільського господарства.

Раді народних комісарів АМСРР і округовим виконавчим комітетам надається право змінювати зазначені норми для окремих територіяльних одиниць з тим, щоб по АМСРР або окрузі загальна сума оподатковуваного прибутку по кожній галузі сільського господарства, вирахована за встановленими для АМСРР і окремих округ пересічними нормами, не була замінена.

2. Зменшити вдвічі проти встановлених на 1928-1929 рік норми прибутковости корів та бугаїв у районах промислового виробництва.

Список районів і залюднених пунктів, що на них поширюється зазначену пільгу, встановлює Рада народніх комісарів АМСРР і відповідні округові виконавчі комітети.

3. Встановити для площ, зайнятих засівом льону та коноплі в округах: Чернігівській, Конотопській, Ніжинській, Глухівській та Коростенській вирахування прибутку в половинному розмірі проти норм прибутковости ріллі, встановлених для даного залюдненого пункту.

4. Прибуток від спеціяльних галузей сільського господарства в усіх господарствах оподаткувати за спеціяльними нормами прибутковости, незалежно від розмірів площі.

Прибуток від розсадників. тепляків і квітництва вираховувати не за нормами, а за фактичним прибутком.

Надати право округовим виконавчим комітетам оподатковувати прибуток від спеціяльних галузей сільського господарства в індивідуальних господарствах, де ці галузі мають промисловий характер, зокрема в приміських селах, не за нормами, а за фактичним прибутком від цих галузей сільського господарства, що його встановлюють районові податкові комісії. Рада народніх комісарів АМСРР і округові виконавчі комітети повинні встановити певні ознаки спеціяльних галузей сільського господарства для віднесення цих галузей до числа промислових.