Архів старих газет; Архив старых газет

5. Залишити на 1930-31 податковий рік вживаний за останні роки на території УСРР порядок оподаткування єдиним сільсько-господарським податком садибної землі, не виключаючи тої частини її, що є під дворами й будівлями.

6. Прибутки від нерільницьких заробітків членів селянського господарства (двору), як тих, що живуть у господарстві, як і тих, що постійно живуть поза господарством, оподатковувати податком сукупно з прибутками від сільського господарства.
Нерільницькі прибутки сільсько-господарських колективів і нерільницькі заробітки членів колективів оподатковується порядком, установленим в арт. арт. 24 і 25 постанови ЦВК і РНК Союзу РСР з 23 лютого 1930 р. «Устава про єдиний сільсько-господарський податок».

7. Залишити для АМСРР і окремих округ зазначені в додаваній таблиці (додаток 2) торішні розміри підвищення прибутку від сільського господарства для окремих категорій селянських господарств залежно від загальної суми оподатковуваного прибутку господарств з усіх джерел.
Увага. Раді народніх комісарів АМСРР та округовим виконавчим комітетам надається право застосовувати для окремих районів, залежно від їхніх економічних умов, одну з трьох таблиць відсоткових надвишок, наведених у додаткові 2.

8. В АМСРР і в усіх округах розміри єдиного сільсько-господарського податку для індивідуальних селянських господарств вираховувати за таблицею ставок, складеною відповідно до прибутку господарства в цілому, ураховуючи число їдців (арт. 37 постанови ЦВК і РНК Союзу РСР з 23 лютого 1930 р. «Устава про єдиний сільсько-господарський податок»).
З господарств оподатковуваних індивідуальним податком, єдиний сільсько-господарський податок вираховувати усюди за прибутком господарства, не ураховуючи числа їдців, на підставі спеціяльної таблиці ставок (арт. 39 постанови ЦВК і РНК Союзу РСР з 23 лютого 1930 р. «Устава про єдиний сільсько-господарський податок»).

9. Встановити для АМСРР і для окремих округ зазначені в додаваній таблиці розміри неоподатковуваного найменшого прибутку господарств (неоподатковуваний мінімум (додаток №3).
Крім того увільнити від оподаткування єдиним сільсько-господарським податком господарства, решта прибутку яких (після відрахування по 20 крб. на їдця) не більше як 25 карбованців.
Решту маломіцних господарств, що прибуток їх перевищує розмір неоподатковуваного мінімуму, увільнити від податку в індивідуальному порядкові за списками, що їх складають сільські (селищні) ради з участю бідноти, наймицтва та сільської суспільности і затверджують районові податкові комісії.
Надання пільг маломіцним господарствам перевести до вручення платіям податкових листів.
При звільненні бідноти від єдиного сільсько-господарського податку Рада народніх комісарів АМСРР та округові виконавчі комітети повинні виходити з числа бідняцьких господарств, звільнених торік, ураховуючи кількість бідноти, що увійшла до складу сільсько-господарських колективів.

10. Встановити для АМСРР і окремих округ крайні реченці виплати податку, зазначені в додаваній таблиці (додаток 4).
Виходячи із зазначених реченців, Рада народніх комісарів АМСРР і округові виконавчі комітети, залежно від місцевих умов, встановлюють реченці виплати податку по районах.
Для господарств, що їх притягнено до оподаткування єдиним сільсько-господарським податком в індивідуальному порядкові, встановлюється усюди один крайній реченець виплати податку – не пізніш як 1 вересня 1930 р.

11. Запропонувати Раді народних комісарів АМСРР і округовим виконавчим комітетам зорганізувати податкові комісії єдиного сільсько-господарського податку при Раді народніх комісарів АМСРР і округових виконавчих комітетах у складі: а) голови, що його настановлює Рада народніх комісарів АМСРР або відповідний округовий виконавчий комітет, б) представників по одному від відповідних фінансових, земельних і статистичних органів, в) представника спілки сільсько-господарських колективів, г) представника комітету незаможних селян.

12. На зазначені податкові комісії покладається:

1) розглядати й подавати до Ради народніх комісарів АМСРР або до відповідного округового виконавчого комітету висновки у справах, зазначених в увазі 1 до арт. 2, арт. 4, увазі до арт. 8, арт. арт. 10, 16, 20, 23, 30, 35, 36, 50, 59 і 93 постанови ЦВК і РНК Союзу РСР з 23 лютого 1930 р. «Устава про єдиний сільсько-господарський податок».
2) розв’язувати за належних випадків скарги на постанови районових податкових комісій, а так само розглядати скарги радянських господарств.

13. Запропонувати Раді народніх комісарів АМСРР та округовим виконавчим комітетам організувати при районових виконавчих комітетах податкові комісії єдиного сільсько-господарського податку під головуванням голови районового виконавчого комітету або його заступника в складі: а) представників по одному від районових фінансово-податкового і земельного відділків, б) представника районового об’єднання сільсько-господарських колективів, а коли такого нема – представника великого сільсько-господарського колективу, в) районового статистика, г) представників селян, з яких одного делегує районовий комітет незаможних селян, другого – відповідний сільський комітет незаможних селян, а третього – обирають загальні збори селян; обидвох останніх – для участи в розгляді справ, щодо даного селища.
Увага. Запропонувати Раді народніх комісарів АМСРР і округовим виконавчим комітетам встановити розмір винагороди з коштів місцевого бюджету селянам – членам районових податкових комісій, що їх обирають загальні збори селян для участи в роботах комісій та представникам сільських комітетів незаможних селян.

14. На районові податкові комісії покладається:

1) виконувати обов’язки, зазначені в арт. арт. 23, 33, 44, в увазі до арт. 45 й арт. арт. 46 і 81 постанови ЦВК і РНК Союзу РСР з 23 лютого 1930 року «Устава про єдиний сільсько-господарський податок»;
2) розглядати скарги сільсько-господарських колективів і індивідуальних селянських господарств на неправильне вирахування розмірів прибутку та розмірів податку.

15. У містах, де осіб, що провадять сільське господарство, притягатиметься до оподаткування єдиним сільсько-господарським податком, для виконання обов’язків, зазначених в арт. 14 цієї постанови, зорганізувати податкові комісії єдиного сільсько-господарського податку при міських радах. Ці комісії утворюються за головуванням голови міської ради або його заступника у складі: а) по одному представникові від фінансових і земельних органів та відповідних професійних організацій, б) одного представника від платіїв з призначення міської ради.

16. Роботу щодо переведення єдиного сільсько-господарського податку в селах і селищах покласти на фінансово-господарські комісії сільських рад і фінансово-бюджетні секції селищних рад.
До участи в роботах зазначених комісій і секцій у справах єдиного сільсько-господарського податку притягається з правом ухвального голосу представників комітетів незаможних селян і сільсько-господарських колективів, а так само уповноважених статистики при сільських радах.

17. На зазначені комісії і секції покладається:

1) провадити облік джерел прибутку та їдців в кожному господарстві та складати картки єдиного сільсько-господарського податку;
2) постійно наглядати за змінами джерел прибутків та складу їдців;
3) визначати розміри прибутку від нерільницьких заробітків;
4) складати списки господарств, що до них застосовується індивідуальний порядок оподаткування;
5) розв’язувати скарги сільсько-господарських колективів і індивідуальних господарств на неправильний облік об’єктів оподаткування й давати районовій податковій комісії висновки на інші їхні скарги та заяви;
6) складати списки бідняцьких господарств, що підлягають звільненню від єдиного сільсько-господарського податку;
7) виявляти осіб, що ухиляються від сплати єдиного сільсько-господарського податку або затаюють об’єкти оподаткування;
стягати єдиний сільсько-господарський податок.

18. Надати Раді народніх комісарів АМСРР і округовим виконавчим комітетам право покладати на фінансово-господарські комісії сільських рад і фінансово-бюджетові секції селищних рад на всій території АМСРР або округи або в окремих районах виконання всіх чи деяких обов’язків, передбачених в арт. 14 цієї постанови.

19. Відповідальність за переведення кампанії єдиного сільсько-господарського податку 1930-1931 року покласти:

1) у сільських місцевостях – на сільські (селищні) ради й районові виконавчі комітети;
2) у містах – на міські ради.

20. У спробно-показових округах на районові виконавчі комітети покласти частину передбачених у законі про єдиний сільсько-господарський податок обов’язків округових виконавчих комітетів і на сільські ради – обов’язки районових виконавчих комітетів.
Перелік обов’язків, що їх покладається на районові виконавчі комітети, встановлюють відповідні округові виконавчі комітети.

21. Облік об’єктів оподаткування й джерел прибутку розпочати по всіх районах на пізніше 15 травня 1930 року з тим, щоб 1 серпня закінчити вручення платіям єдиного сільсько-господарського податку податкових листків і розпочати приймання податку.

ІІ.

22. Цю постанову видається на підставі арт. 104 постанови ЦВК і РНК Союзу РСР з 23 лютого 1930 р. «Устава про єдиний сільсько-господарський податок» («Известия ЦИК СССР и ВЦИК» з 25 лютого 1930 р. №55).

Харків, 31 березня 1930 р.

Заст. Голови Ради народніх комісарів УСРР ЗАТОНСЬКИЙ.

Керівничий Справ Ради народніх комісарів УСРР КАСЯН.