Будівельний сезон

РИШТОВАННЯ ВИМАГАЮТЬ БІЛЬШОЇ ГНУЧКОСТИ ГОСПОДАРСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ, ПРИСКОРЕНОГО ВИГОТУВАННЯ ПРОЄКТІВ, БЕЗПЕРЕБІЙНОГО ПОСТАЧАННЯ МАТЕРІЯЛІВ БУДІВНИЦТВАМ

Роботи вчасно не почали

Швидкий темп розвитку Запоріжжя, в зв’язку з побудуванням Дніпрельстану та Дніпровського промислового комбінату, настійно ставить вимогу поширити житлову площу в місті, бо людности в ньому стає чимраз більше.

Житлова кооперація в поточному сезоні збудує понад 13 тис. кубометрів житлоплощі, спорудивши один великий житловий комбінат, що коштуватиме мало не два мільйони карбованців. Крім того, тут мають ще спорудити кілька будинків для установ і промпідприємств та приміщень культурно-побутового значіння. На все капітальне будівництво у цім сезоні мають витратити 6 млн. карб.

Та дарма, що передбачено так широко розгорнути в нас будівництво. Організації гаразд не підготувались до нього, деякі з них зовсім не серйозно поставились до справи. Це стосується не тільки місцевих, а й центральних організацій, як от – проєктувального бюра НКВС, контори Укрпайбуду тощо.

Таке відношення не могло не позначитись на розгортанні сезону: торговельне будівництво в Запоріжжі опинилось перед реальною загрозою, а на інших будівництвах не почато вчасно роботу, бо нема проєктів, бракує будівельних матеріялів і т. ін. Отож треба негайно вжити всіх і всіляких заходів, щоб позбутися гальм та загроз і вчасно побудувати нові приміщення, запроєктовані на поточний сезон.

Ол. Тополинський.

——————————–
ЗА ПРОЄКТАМИ 1926 РОКУ

Будівництво на шахті Ново-Чайкине відбувається без пляну та системи

Нещодавно редакція газети «Диктатура труда» (м. Сталіне), організувала робітничу бриґаду на шахті Ново-Чайкине (проходка №142) для перевірки шахтного капітального будівництва.

Бриґада виявила, що у завідувача проходки нема точних плянів, рисунків та проєктів на розгортувані роботи. Пляни затверджені у 1926 році, звичайно, втратили свою цінність, застарілі. Шахтоуправа часто подає вимоги до Дніпропетровської філії Шахтобуду прислати проєкти, рисунки та пляни, але звідти ніякої відповіді і управа вже втрачає надію одержати їх. Геологічних розвідок не провадиться, відомостей про зміну гірних верстов шахтоуправа не має, роботи відбуваються наосліп. Наприклад, у березні ствол №2 раптом було затоплено водою до 115 метрів; воду випомповували цілий місяць, а це дуже позначилось на розгортанні робіт.

З асигнованих 750 тис. крб. витрачено тільки 150 тис. крб. Найбільше затримуються роботи через те, що дуже несправно доставляють доставляють устаткування; напр. за грудень та січень надійшла тільки двадцята частина всього потрібного устаткування.

Робітникам доводиться працювати по коліна в воді, їм не дають потрібного спецодягу, а коли й дають, то такий, що за 5-10 днів стає непридатним до вжитку.

Головна вина за все це, звичайно, на шахтобуді, що погано постачає устаткування і матеріяли. Проте чимала частка вини припадає і на шахтоуправу: на шахті є запас свердлувальних молотків, кілець та іншого устаткування, але для капітального будівництва всього цього не дають. На перебігові робіт дуже неґативно позначається ще й житлова криза. Кваліфіковані робітники відмовляються працювати, бо немає квартир, а асиґнованих 200 тис. карб. шахтоуправа не знає як витратити, не маючи плянів та не накресливши ще ділянок для побудування нових приміщень.

Роботи над поглибленням ствола відбуваються дуже повільно; замість 30-40 метрів на місяць, нині проходять лише 12-18 метрів.

За такого відношення до справи, капітальне будівництво не може розгортатись нормально. Трест Сталінвугілля та Шахтобуд повинні звернути особливу увагу на цю ділянку. Зокрема треба прикласти всіх зусиль для того, щоб роботи на шахті Ново-Чайкине відбувалися пляново та систематично.

І. Красношликов.

————————–
НА ЧАСІВ-ЯРСЬКОМУ БУДІВНИЦТВІ

Робітниче селище буде на старому місці

Укрсилікаттрест споруджує в Часово-Ярі новий шамотний завод. Там же почали будувати й спеціяльне селище для робітників заводу. З асиґнованої на будівництво суми в 1,232 тис. карб., вже витрачено понад 540 тис. крб.

Але раптом порушено питання перенести селище в інше місце, бо на обраній ділянці знайдено поклади експортної глини, які можуть розробляти.

ВРНГ відрядила спеціяльну комісію розслідувати цю справу. Виявлено, що остаточних дослідів покладів глини в районі заводу нема, крім ділянки, де запроєктовано новий завод. Коли перенести селище на інше місце, то це потягне за собою великі збитки та загаяння з побудовою житла робітникам на 2-3 місяці. Тимчасом, на почате будівництво вже витрачено близько 25% призначених для нього матеріялів. Крім того, з перенесенням заводу доведеться перебудувати весь плян механізації кар’єрів.

Треба ще взяти на увагу те, що поклади експортної глини аналогічної якости є і на ділянці, де розташовані старий завод №1 та старе селище. Отже, є можливість розробляти великі поклади глини ( в 1250 тис. тонн) після того, як знесуть ці старі спорудження.

Зважаючи на це, президія ВРНГ ухвалила продовжувати побудування нового заводу та селища на старому місці.

———————–
Затушковування огріхів справі не допоможе

Впродовж поточного будівельного сезону на Першотравнівщині треба вивести чимало споруд. У самому окрцентрі накреслено побудувати лазню, великий готель, житлові будинки тощо. Асиґнування на всі роботи зроблено ще в грудні минулого року, але будівництво розгортається дуже мляво. З вини окрмісцевгоспу, будівельної контори та інших будівельних організацій припущено цілу низку дефектів і неформальностей. Ще й досі не затверджено проєкту спорудження лазні, а на будування готелю та деяких житлових будинків проєктів ще й не опрацьовувалось.

Тепер місцевгосп намагається затушкувати свої огріхи та непідготовленість і дає окрвиконкомові невірні відомості про наявність будівельних матеріялів, напр., він повідомляє, що цегли є більше, ніж потрібно, а виявляється, що її є тільки на 8% до потреби і т. ін. До того ж виробництво цегли в такому стані, що напів продукцію розмочується дощами і тому виходить дуже великий брак.

Будівельний сезон по колгоспівському сектору зірвано. На 25 квітня Окрзерносоюз мав лише фінансовий плян ув’язаний з кредитами зернового, молочарського, насінньового та бурякового союзів. По колгоспах передбачено провести будівництво на суму понад 600 тис. крб.; кредитів є на 290 тис. крб., решту ж треба мобілізувати на місці, але до 20 квітня на місці зібрано було готівкою лише 67.500 тис. крб. та робсилою і будівельними матеріялами близько 100 тис. крб.

На об’єкти будівництва не складено жодного кошторису, нема жодного проєкту, Окрзерносоюз не знає навіть, що й де мають будувати. Технічний апарат цього союзу, одержуючи стандартні проєкти з Укрзерноцентру, механічно затверджує їх в окрінженера й передає на місця, не опрацьовуючи їх та не пристосовуючи до місцевих умов.

Будконтора склала угоди на підсобну робітну силу без відому відповідних організацій, ту робсилу використовується без погодження з правліннями СОЗ’ів та артілей, а це вносить велику дезорганізацію.

А.

——————
КЛІЄНТУРА ГАЛЬМУЄ РОБОТУ ТРАНСПОРТУ

Підготуватися до осінніх та зимових перевезень

За першу п’ятиднівку травня залізниці України не перевезли чимало вантажів. Плян за цей час виконано тільки на 70%. Після травневих свят транспортна клієнтура не взяла одразу нормальних темпів роботи. Особливо велике недовантаження за останні дні першої п’ятиднівки припадає на Союзвугілля та будівельні й лісові організації. Але «перед» ведуть Укрдержліс та Українліс. «Святочні настрої» в цих організаціях почалися ще з 15 квітня (великодня) і тривали до 7-го травня. За цей час Укрдержліс та Українліс не довантажували щодо 50% пляну. Через це на південно-західній залізниці не використовувалось 500 плятформ, що на них відчувається така велика потреба.

В другій п’ятиднівці становище змінилося на краще. Починаючи від 6-го травня плян перевезення вантажів виконують з перевищенням щодо всіляких вантажів. Виняток складає тільки вугілля, якого недовантажується щодоби близько 200 вагонів, шахти відмовляються від повантаження. Таке явище треба вважати за цілком неприпустиме, бо на 1-ше травня у Донбасі було 7 млн. пудів вугілля не підготовлено до відправки: воно було не промите, не розсортоване тощо.

На заводах кол. Південсталі, як і раніше вагони скупчені понад норму. Тепер на заводах стоїть зайвих 800 вагонів, хоч і відомо, що тепер – у літній час – умови такі, що краще ніж будь-коли сприяють розвантаженню.

Українські залізниці мають тепер таку кількість вагонів, яка цілком забезпечує виконання плянів перевезення найближчими місяцями. Треба тільки, щоб і промисловість, і транспорт скористалися з цієї сприятливої коньюнктури і посилити провіз вантажів до осени, щоб не створити великого напруження на транспорті восени, коли почнеться перевезення хліба.

Особливо це стосується будівельних і лісових організацій. Влітку транспорт повинен провести на місцях серйозну кампанію, щоб впорядкувати паровозний і вагонний парк: здійснити потрібний ремонт, організувати безперебійний пляново-попередній ремонт і т. інш.

Осінь і зиму транспорт повинен зустрінути підготовленим.