Архів старих газет
 ---------------------------------------------------
www.oldnewspapers.com.ua
Ціна 2гр.
 ---------------------------------------------------




Організація громадського контролю над будівництвом

(ЛИСТ З КИЄВА).

Справа організації громадського контролю над будівництвом за останній час прийняла в Києві діловий характер. Дискусія про характер сучасного будівництва та його оформлення, що почалася в зв’язку з конкурсом на проєкт будівлі Київського вокзала, загострила серед київського радянського громадянства увагу до питань архітектури. В Будинку Учених, в Окружній Раді Професійних Спілок, в Художньому інституті, в клюбі Будівельників, в клюбі інженерів та техніків, в Киїівській філії Проєктно-Консультаційного Бюра НКВС відбулися доповіді й диспути, де зачеплено було чимало пекучих моментів, зв’язаних зі справою архітектури.

На всіх цих зборах йшла гостра боротьба між представниками сучасної архітектури, що порвали зв’язки з милуванням над так званими «історичними стилями», та представниками назадницьких течій в мистецтві, техніці та архітектурі, що, прикриваючись революційною фразеологією, намагалися не дати молодій архітектурі зайняти належне їй місце в сучасном будівництві.

В наслідок цього в Будівельно-впорядкувальній комісії комунальної секції Київської міськради виникла думка скерувати справу оформлення будівництва в Києві на належний шлях. Будівельно-впорядкувальна комісія скликала широку нараду, щоб обговорити стан проєктування та архітектурного оформлення будівництва в Києві. На нараді взяли участь професори київських художніх, технічних та господарських ВИШ’ів, архітектори-художники, інженери, представники будівних, проєктних, контрольних та плянових установ і організацій, та представники студентського пролетарського активу будівних ВИШ’ів.

Учасники наради зазначали, що в новій архітектурі Києва надто мало визначено моменти, що виявляли б нашу добу, добу соціялістичного будівництва. Виявилося, що проєктування й саме будівництво з архітектурного боку не організовано: немає контролю над тим, як проєктують, в наслідок чого виростають будинки, що своїми формами викликають у робітництва обурення (будинок Сільсько-Господарської Академії в Голосієві, в так званому стилі «українського бароко», будинок житлокоопу наукових робітників на Пушкинській вулиці). Не організовано й справу з архітектурними конкурсами: вони випадкові, їх провадять без відповідної підготовки і тому не диво, що конкурси не давали тих наслідків, що бувають в правильно-організованих конкурсах (наприклад, конкурс на проєкт чола будинку державних установ, де через кепський програм та через сухо-формальний підхід жюрі було усунуто від участи в конкурсі цікаві сучасні проєкти).

На нараді підкреслювалося, що й житлове будівництво в Києві провадили без твердого та ясного ідеологічного спрямовання, без широкого контролю пролетарських мас та без відповідної критики архітектурно-художньої, науково-технічної та господарчої думки Києва. В наслідок цього в будинках для студентів сільсько-господарського інституту, політехнічного інституту, де можна було й треба було колективізувати певні ділянки побуту майбутніх мешканців, на ці вимоги сучасности не було звернено жодної уваги: гуртожитки своєю структурою нагадують будівництво старого часу, а щодо архітектурного оформлення, вони скидаються на колишні салдатські касарні.

Нарада констатувала, що бракує певного спрямування і в Управі Округового Інженера. Мимо того, що в Управі з незначним штатом кваліфікованих робітників доводиться по кілька разів вимагати переробляти подані на затвердження проєкти, вона позбавлена можливости належним чином контролювати архітектурне оформлення будівництва. Хоч Управа Округового Інженера і скликала наради за участю професорів та видатних фахівців, проте ці наради не мали плянового характеру, а тому не могли дати будь-яких важливих позитивних наслідків.

Будівництво Києва невпинно зростає і в цьому році досягає вже 53.000.000 крб. Зрозуміло, що вся пролетарська громадськість, архітектурно-інженерні сили та пролетарське студенство будівних та художніх ВИШ’ів звернули увагу на те, щоб надалі будівництво в усіх його ділянках ішло шляхом, що відповідає вимогам соціялістичного будівництва.

Щоб забезпечити якнайширшу участь архітектурно-художніх, інженерно-технічних, господарських сил та пролетарської громадськости в правильній організації та контролі всіх процесів будівництва, нарада визнала за потрібне вдатись до президії Міськради з пропозицією утворити при Міськраді Києва постійну архітектурно-художню раду. Головним завданням цієї ради має бути організація думки архітектурних, художніх, інженерних, господарських, медико-санітарних, та педагогічних сил міста навколо справ архітектури міста. Архітектурно-художня рада має втягнути до контролю над проєктуванням та будівництвом широкий пролетарський актив київської громадськости, розробляти питання ідеологічного спрямування в архітектурі міста, допомагати в цьому напрямі керівним та контрольним органам.

До архітектурно-художньої ради мають належати видатні фахівці архітектори, художники та інженери, представники художніх об’єднань, представники міськради, представники ОРПС, пролетарського студентства будівельних ВИШ’ів, Управи Окружного Інженера, Комгоспу, великих підприємств, спілки Будівельників та ІТР будівельників.

В першу чергу архітектурно-художня рада, за думкою ініціяторів її організації, повинна за участю зацікавлених організацій та широкого наукового активу докладно розробити питання організації проєктування, належним чином опрацювати перспективний плян розвитку та забудови Києва, накреслити заходи, щоб утворити в Києві Науково-Дослідчу катедру архітектури, що створила б науковий ґрунт там, де до цього часу панує інтуїція та елементи випадковости. Крім того архітектурно-художня рада повинна втягти до практичної роботи в справі проєктуванні будівні ВИШ’і Києва і ув’язати програму цих шкіл з потребами виробництва. Вона повинна якнайширше використовувати пресу для висвітлення питань архітектури взагалі й Києва, зокрема, спрямувати організацію конкурсів на правильний шлях, що давав би найкращі наслідки, організувати за участю широких робітничих кіл доповіді та диспути, що мали б як виховальне значення, так і виявляли б думку робітників у питаннях архітектури.

Нарешті архітектурно-художня рада має розв’язати справу з оздобленням міста підчас пролетарських масових свят, а також справу загального зовнішнього вигляду Києва.

Слід вітати ініціяторів організації громадської думки та громадського контролю в справах архітектури. Дійсно, час уже покласти край кустарництву в цій справі й стати на шлях, що відповідає основним вимогам сучасности та продуманому спрямованню в майбутнє. Почин Києва повинен стати за приклад і для інших міст України. Цього вимагають культурні потреби широких мас трудящих.

С. Михайлович. 

Copyright 2010-2015 oldnewspapers.com.ua
pressaxix at gmail dot com
 designed in Happines.in.ua