х – У той день, як вийшов маніфест про констітуцію у Петербурзі сила люду радіючи повиходила на вулиці. Спочатку зібралися біля Технологичного Інституту, потім пішли до Казанського собору, кажуть газети тисяч 100 було люду, а відтіля до університету. Усюди де зупинялися, являлися промовці промовляли. Між промовцями були студенти, робітники фабрик та заводів і матроси, говорили про те, щоб робітники на фабриках не робили більш, як 8 годин на день, щоб неодмінне випустили із в’язниці (тюрми) тіх політичних, які боролися за ті вольности, що заведені маніфестом, а також про те, щоб не було смертноі кари тім матросам, які збунтувалися у Кронштаді. Одначе, не вважаючи на маніфест, полиція укупі з москалями увесь час знущалися з людей розгонючи і навить стріляючи в іх, так що були і вбиті. Та навряд, щоб все так минулося тим офіцерам, які загадали москалям стріляти у безоружених людей. Проти іх повстали не тільки суспіліство, але й навіть і товариші офіцери, вимагаючи суворого суду над ними («Русь» і К. От).
х – «Кіев. От» кажуть, що 40 батюшок петербурських звернулися до мітрополита Антонія, прохаючи його поклопотати перед Царем, щоб помилувані були ті матроси, що бунтувалися у Кронштаді і взагалі, щоб нікого і ніколи в Росиі не засуджували на смерть.
х – Петербурські робітники постановили вимагати також помилування матросів і скасування смертноі кари, а крім того ще і знесення війскового стану у Польщі.
х – Через 4 дні після маніфесту вийшов Царський наказ до сенату про помилування тих політичних, котрі або мали у себе заборонені книжки, або давали другим читати, себ-то розповсюджували, або брали участь по всяких потайних, не дозволених політичних товариствах, або були покарані за страйки (стачки) і т. иньше. Тім же, які були засуджені на смерть до маніфесту замінено каторгою на 15 літ. Після цього по усіх городах випущено багацько політичних, одначе не всіх. Приміром, у Шлісельбурський кріпості, що стоіть на півночі від Петербургу (60 верст), в якій загинув вже не один борець за волю народню – зосталося ще пятеро. Сікорській, Сазонов (за Плеве), Карпович (за Боголєпова), Гершуні і Мельніков.
х – У Петербурзі ходить чутка, що Німецькі та Американські богатирі (капіталісти) не хочуть позичити Росиі грошей доти, доки усе в Росиі не заспокоіться та не буде заведений законний лад. (Рус. сл.)
х – «C.От.» подає звістку, що наші земляки украінці зав’язали політичне товариство (клюб), маючи на увазі згуртувати усіх украінців, які домагаются задля нашого народу усіх прав і кращих достатків.