Глисти – чинники хороб

Глисти – є паразити. А що таке паразити? Паразитом або чужоїдом звемо всяку живу істоту, що живе коштом хазяїна. Хазяїном в даному разі буде людина, чи то тварина, в тілі якої живе глистюк і живиться чи то кров’ю чи то її соками, не вбиваючи їх.

Глисти дуже поширені серед людности не тільки нашого Союзу, а й закордоном. 50-70% населення нашого Союзу хоріє на глистяні хороби, але це є середні цифри. У деяких місцевостях, зокрема на сході та на південному сході Союзу процент зараження глистами значно вищий і тут ми маємо близько 90%, а іноді й всі 100%.

На терені СРСР виявлено наявність 25 глистових хороб, а взагалі глистів, що бувають в людському організмі, нараховують щось із 65 видів. Деяких глистів раніше спостерігали лише в теплих країнах, а зараз ці глисти часто трапляються й у нас, як, напр., анклостома; цих глистів занесено до нас підчас різкого руху, напр., переселення підчас воєн та голоду.

Деякі хорі носять не один вид глиста, а кілька видів цих глистів.

Особливо поширені ці глисти серед дітей, бо коли досліджували трупи дітей, що поерли від різних хороб, глистів знаходили у 100%, правдивість цього стверджена роботою д-ра Под’япольської в лябораторії проф. Скрябіна.

Тепер зупинимось на деяких глистах, що частіш спостерігаються у людей – з трьох клясів, – а саме – із кляси: 1) круглих, 2) стрічастих, 3) із кляси глистів-ссунців.

Із круглих глистів я зараз розкажу про трихіну, що спричинює хоробу, що зветься трихіноза. Зупиняємося в першу чергу на трихіні тому, що цього року, навіть в такому культурному місті, як Київ був не один десяток захорувань на трихінозу.

Іншим разом поговоримо про інших глистів, тобто про інші хороби.

ТРИХІНОЗА

Трихіна спричинює хоробу трихінозу. 1860 один німецький вчений вперше спостеріг це захорування у дівчинки селянки, у якої були якісь невідомі й незрозумілі для лікарів болі у м’язах тіла. Дівчина померла й при розтині тіла померлої було знайдено в м’язах надзвичайно багато маленьких червяків. При дослідах виявилось, що це були трихіни й стало тоді зрозумілим, що на хоробу-трихінозу можуть хоріти не лише свині, а й люди. Трихіна це є глист, дуже дрібненький білого кольору, його можна побачити простим оком, без мікроскопа. Самиця має завжди 3-4 м.м., а самець 1-1.5 м.м. Вони мають дуже добре розвинені травні та полові органи. Трихіна буває двох форм: мускульна, що живе в мускулах і кишкова – що живе в кишках. М’ясні трихіни, що живуть в мускульних волокінцях бувають скручені в клубочок і замкнуті в капшучку.

Заражуємося на трихін – коли їмо сиру, або недоварену, або недосмажену свинину, від свиней, хорих на трихінозу.

Свиня – це справжній хазяїн трихіни. Вона заражується, мабуть, коли їсть хорих на цього глистюка – пацюків, випорожнення хорих людей та свиней, або ж тоді, коли свиней вигодовують рештками від забитих трихінозних свиней. Трихіноза буває ще й у хижих тварин, які теж заражуються на трихін, коли їдять трихінозне м’ясо. Отже на трихінозу хоріють собаки, лисиці, коти, пацюки, миші і т. д.

Коли людина з’їсть такого м’яса з трихіною, в шлункові людини той капшучок, в якому знаходиться цей глистюк – розподається й глистюк виходить на волю, за 2 – 3 дні глисти виростають на дорослих, половодостиглих паразитів. Паразити тут же спаровуються, після чого самці гинуть, а самиці залазять у підслизову оболонку кишківника, – де самиця за 7 день випложує молодих живих трахінят. Одна самиця може за своє життя наплодити дуже багато, чи не 1.000 – 1.500 трихінят. Трихінята проходять крізь слизову оболонку кишки й попадають у лімфатичні та кровоносні судини, з течією яких і розноситься по тілу й потрапивши до мускулів, оселюються в мускульних волокінцях, для чого скручуються у клубочок, навколо якого утворюється капшучок, який згодом насичується вапняними солями.

Трихіна скручується гадючкою на третьому тижні – після того, як людина поїла трихінозне м’ясо, капшучок же утворюється через 6 – 9 місяців після зараження на трихіну. Обвапнення капшучка продовжується 7 – 9 місяців.

М’ясні трихіни живуть у хазяїна роками в мускулах. У літературі описано один випадок, де трихіна паразитувала у людини 31 рік. Трихіни дуже тривкі щодо впливу різних чинників, навіть у м’ясі, що гніє, вони живуть 2 – 3 місяці. Тепло в 80 – 90 градусів їх вбиває, температура нижча їх не вбиває.

Щодо того, де найчастіше оселюються м’ясні трихіни – то це будуть такі наші мускули, як міжреберні мускули, мускули горлянки, шиї та очей.

Хоробливі явища, що повстають через зараження на трихін, спочатку характеризуються змінами з боку шлунково-кишкового тракту, так що іноді загальна картина скидається на холеру, а іноді на черевний тиф, через те, що трихіни вщеплюються в стінку кишківника. Коли ж трихіни вщеплюються в мускулатуру нашого тіла, з’являються ознаки, що залежать від того, що трихіни оселюються в мускулах. Крім того спостерігається набряки повік та гарячка. Мускули робляться тверді, як дерево й страшенно болючі, коли хорий спробує рухатись. Ми не будемо викладати в подробицях картину цієї тяжкої й дуже, дуже серйозної хороби, бо хорий який помітить якінебудь зміни з боку шлунково-кишкового тракту, повинен негайно звернутися до лікаря за порадою, який і хоробу визначить й лікування призначить.

Нам же треба добре засвоїти, ми повинні запам’ятати, що не можна їсти свинину, особливо сиру (копчену) та й взагалі всі вироби із свинини, що не мають тавра ветеринарного лікаря, що таврує здорове м’ясо, коли оглядає його на різницях, - не проваривши добре, щоб воно добре кипіло, вижарилося і т. д.

Треба щоб ветеринарний огляд м’яса свиней провадився не тільки у місті на різницях, але й по селах.

Трихіна в такому м’ясі знаходиться у вигляді твердого зернятка. Коли людина проковтне шматок такого м’яса, це зернятко, що складається із обвапняного капшучка в середині якого знаходиться трихіна. Шлунковий сік людини розчиняє це зернятко, тобто шкаралупина розчиняється – трихіна звільняється – неначеб то із полону. Глистюк виходить і починає мандрувати та спричинювати тяжкі хоробливі явища, про які ми з вами згадували.

Трихіна спричинює хоробливі явища не тільки своєю присутністю чи-то в стінці кишківника, чи-то коли вона оселюється в тому або іншому мускулі, але ще й тим, що вона виділює отруту.

Тяжкий стан хорого на трихінозу обумовлюється не тільки через отруєння трихінами, а також і через те, що трихіни допомагають різним мікробам увійти до організму, про що свідчать досліди останніх часів.

Д-р І. Нещадименко.