Архів старих газет; Архив старых газет

Приріст гуртової продукції трестованої промисловости запроєктовано на 30-31 р. в 59% проти 29,5% зросту цього року. Таке велике збільшення промислової продукції дає змогу визначити вантажооборот шляхів України наступного року в 174.141 тис. тонн, в тому числі власного вантаження – 102.384 тис. тонн, що становить приріст усього перевозу в 35,8%, а вантаження – 35,5%. Накреслюваний вантажооборот наступного року перевищує на 3-4% останній рік п’ятирічки, що його визначувано на 1932-33 р. в 169.930 тис. тонн. Все це настирливо вимагає звернути на залізничний транспорт України особливу увагу, щоб він не став за гальмо в розвитку народнього господарства УСРР.

Безперебійне та успішне виконання сподіваних перевозів можливе буде лише за мобілізації партійної та громадської уваги на потребах осінніх перевозів, за мобілізації уваги всієї пролетарської транспортної суспільности, за мобілізації уваги клієнтури, під гаслом «транспорт вузьке місце – бережіть транспорт».

Щоб забезпечити намічені перевози, певна річ, потрібна буде більша кількість вагонів, паротягів та водного рухомого транспорту, ніж біжучого року, але промисловість, природньо, всієї потреби транспорту в рухомому складі задовольнити не може, отже треба йти єдиним шляхом – підвищення вимірників. Виходячи з підвищення вимірників, нам потрібен буде резерв паротягів середнім числом за рік по шляхах України 2.360 і вагонів середнім числом за рік 94.820, а є у нас резерв паротягів 601 і вагонів 8.242.

У першому кварталі помічається така напружена робота, що ми матимемо в резерві паротягів щось з 400 одиниць і вагонів щось з 7 тис. Якщо шляхи не зуміють виконати завданих НКШ вимірників і залишаться на сучасному рівні, то стан буде просто катастрофічний, бо шляхи можуть опинитися з резервом паротягів щось 200 одиниць, а вагонів не вистачатиме мало не 20 тис. одиниць.

Усі робітники транспорту повинні пам’ятати, що тільки детальна підготовка до осінніх перевозів, суворе плянування та залізна трудова дисципліна зможуть вивести шляхи України із скрутного стану.

Найдбайливіше відношення до транспорту клієнтури, найуважніше відношення до плянування, підпорядкування плянові рішуче всіх перевозів зможе допомогти транспортові охопити потрібний вантажооборот. Шляхам України треба готуватися до виконання заданих НКШ вимірників, пам’ятаючи, що вимірники завдано такі, що їх можна й повинно виконати, підвищення вимірників проти минулого року не становить будь-яких нездійсненних поривів, воно становить нормальний ріст, враховуючи підготовку та увагу всіх транспортників.

Водному транспортові до цього року не тільки на території України, а й по всьому Союзу не приділяли достатньої уваги, тим то по багатьох місцях, де водний транспорт міг би полегшити скрутне становище залізниць – він цього не робив. Цьому треба покласти край, щоб водний транспорт становив єдине ціле у нашому вантажообороті, в обслуговуванні народнього господарства.

Вантажооборот водних шляхів Дніпровського та Бузького басейнів на навіґацію 1930 року складає в перевозах суднами 2.163.100 т., перевищуючи перевози минулого року на 52%, з цієї кількости перевозів на осінні перевозки накреслено 1.193.400 тонн. Якщо ж врахувати темпи розвитку промисловости, сільського господарства та передбачуваний врожай – безсумнівно осінні перевози на Дніпрі та Бузі будуть вищі.

Щоб оволодіти цими перевозами Дніпровському Держрічпароплавству треба повнотою виконати програми робіт над підготовкою до осінніх перевозів. Тут потрібна чітка робота кожного пароплаву, кожної баржі, катеру тощо. Всі судна повинно використати виключно під ті вантажі, що їх вважається за вантажі осінніх перевозів, тому вся фльота повинна бути на воді й готова охопити вантаж. Слід також звернути увагу на зменшення простою суден під навантажуванням та вивантажуванням, посиливши механізацію перевалочних та вантажних робіт. Всі склади на пристанях повинні бути готові до моменту перевозів хліба. Клієнтурі слід подбати про своєчасну подачу пляну своїх перевозів. Зокрема залізниці повинні закінчити під’їздні залізничі колії до пристані. Не слід також забувати і гужовий транспорт. Головшляхуправі слід строго слідкувати за тим, щоб вчасно закінчити всі накреслені ґрунтові шляхи до пристанів. Днопідглибні та дноочисні роботи також повинно закінчити в термін.

Не повинно бути позаплянових перевозів українськими ріками. Але всі роботи над готуванням до осінніх перевозів зійдуть на нівець, якщо Держпароплавство не вживе рішучих заходів до підвищення експлуатаційних вимірників, які на наших ріках ще стільки низькі, що зовсім не використовують колосальних внутрішніх ресурсів пароплавства. Ось на ці ресурси й повинно пароплавство звернути сугубу увагу. Не меншим ресурсом є й трудова дисципліна, на що також треба звернути найсерйознішу увагу всіх організацій.

Постанова РНК дає бойове, ударне завдання цілій низці організацій підготуватися до осінніх перевозів. Від цього завдання не можна відступити ні на крок. Ми не повинні забувати цієї постанови ані на одну хвилину, виконання її повинно забезпечити цілковите виконання транспортом усіх покладених на нього завдань.

Ми повинні ясно поставити перед себе питання про те, що транспорт України посідає позицію одного з найбільш бойових фронтів соціялістичного будівництва. На фронті ж треба працювати по-фронтовому. Треба підтягти трудову дисципліну, чітко розподілити обов’язки.

Час не чекає. Не можна губити жодної хвилини. Всі повинні, засукавши рукава, взятися за підготовку до осінніх перевозів.

Ф. Слюсаренко.