Архів старих газет
 ---------------------------------------------------
www.oldnewspapers.com.ua
Ціна 2гр.
 ---------------------------------------------------




Доповідь тов. В. Я. Чубаря про роботу ЦК КП(б)У

XIV Окрпартконференція Харківщини

Так саме буває, коли ми виробляємо залізо низької якости. Ось, наведу ще такий приклад. Реконструювали луганський паротяговий завод. Побудували там залізні конструкції, такої товщини та такі громіздкі, що дивуєшся, навіщо стільки нагромоздили. Запитую інженера: чому? А тому, каже, що якість заліза у нас непевна, – і тому ми більше заліза ставимо.

Якість заліза визначає, чи вистачить у нас цвяхів на будівництво, чи ми все залізо загатимо в залізні конструкції й різні речі, що вироблюємо. Якість продукції в галузі заліза – це є розв’язання нашої проблеми в галузі будівництва, це є розв’язання проблеми темпів розгортання нашого машинобудування, це є розв’язання питання витрачання валюти. У всіх галузях промисловости якість продукції надзвичайно низька.

В тезах тов. Куйбишева до XVI з’їзду йде річ про якість продукції, про те, щоб розцінювати роботу парт. організації по зниженню собівартости, по виконанню завдань щодо якости продукції.

Це правильно. Здається, це технічне питання, а воно набуває значення політичного питання. На цьому куркуль, непман, шкідник наживає політичний капітал, коли він зазначає: «Бачите, яке дермо вам дають. Це ж радянська влада вам дає, а капіталісти вам дадуть краще». На це протиставлення натискує наш клясовий ворог, той, хто намагається зруйнувати наші лави.

От, товариші, чому на якості продукції доводиться зараз загострювати увагу. ЦК в своїй роботі за звітний час не раз з цим питанням зустрічався і навіть тягнув до суду тих, що зловживали на цьому фронті. Але доки партія в цілому, доки робітнича кляса в цілому, доки наші сили в цілому на це не буде змобілізовано, доти наші директиви, наші постанови і судові репресії перелому нам не дадуть. У нас і тут, як і в питаннях колективізації забувають, те, що говорив т. Ленін про якість та ціну краму, що мусить давати соціялістична промисловість працюючим масам.

Взяти хоч би якість такої продукції, яка дуже впливає на трудящу людність, – це якість хліба. Навіть на це ЦК доводилося звертати увагу. Хлібні заводи псують борошно і іноді гірше, ніж кустарі, випікають хліб. А нова техніка для чого? Хіба для псування? Нічого подібного. Безрукість, безладдя, неорганізованість і наплювательське ставлення до цього питання.

Щодо якости продукції нам треба налагодити технічний контроль, лябораторне вивчення якости продукції. Нам треба притягти увагу всього робітництва до того, щоб підвищити якість продукції. Підвищуючи якість продукції, ми полегшимо собі боротьбу за вищі темпи індустріялізації. Підвищуючи якість продукції ми спроможні будемо дешевше і більше виробляти продукції, менше витрачати і провести справді рішучу боротьбу зі втратами.

Вишукаємо додаткові резерви для посилення темпів індустріялізації

Тут буде доповідь ЦКК, будуть доповідати як провадили боротьбу зі втратами, але дозвольте мені, товариші трошки «обікрасти» ЦКК. Боротьба зі втратами – це насамперед боротьба за соціялістичну раціоналізацію виробництва, це насамперед боротьба за раціональне господарювання, боротьба за піднесення технічного рівня нашого виробництва, нашої робітничої кляси, це насамперед свідома боротьба за доцільне використання всякої дрібниці. І коли ми, складаючи п’ятирічку нашої промисловости, ураховували наші можливості, то ми багато й багато дечого не урахували. Зараз виявляється, що наші основні капітали, які вже дехто вважав за використані, яке вже вважали за неможливе використати надалі і з цих міркувань лише дбали про нове будівництво, у нас використовують дуже кепсько. Вивчення проривів за перший квартал на підприємствах Харкова, Донбасу і Криворіжжя, довело, що в нас є дуже багато таких резервів на виробництві, які не використовують через неорганізованість, через нехлюйство, через брак технічного контролю над виробництвом, що ми можемо подвоїти і навіть потроїти використання наявного основного капіталу.

Ось маленький приклад. По допоміжних підприємствах Донвугілля, які обслуговують вугільну та металюрґійну промисловість, була програма щось на 7 чи 8 млн. крб. Через рік вони вже мають прийняти програму на 17 млн. крб, а ще через рік вже на 30 – 35, навіть 45 млн.

І це не дивно, бо в них вивчення своїх виробничих можливостей дійшло до кожного аґрегату, бо насправді почали спеціялізувати та кооперувати окремі заводи. Таких прикладів можна навести і про харківські заводи: ДЕЗ, ХПЗ та інш.

Товариші, нам на майбутнє доведеться зосередити увагу на основну галузь виробництва – на розгортання машино-будування, щоб обслуговування провідних галузей нашого господарства було забезпечено нашим внутрішнім машинобудуванням, а не довозом з-за кордону. Ми не можемо відмовитись від завозу з-за кордону найбільш удосконалених, найбільш технічно-розвинених машин. Але нам треба якнайскорше мобілізувати наші внутрішні засоби. Тут ми маємо дуже багато резервів і мусимо їх вишукати і забезпечити в основному наше велике капітальне будівництво нашими власними машинами. Навіть такі машини, як електромашини, турбіни для гідро-електростанцій і для теплових станцій, врубові машини, комбайни для сільського господарства, трактори, автомобілі все це лише за останні роки ми почали виробляти.

Для цього нам потрібні технічні кадри і відповідна база, яку ми підводимо, але щоб це завдання вирішити, нам треба подбати про якість продукції насамперед на всіх ділянках, бо коли ми зробимо машини, а вони нам нароблять шкоди, то це дуже й дуже підірве віру в те, що ми можемо забезпечити себе своїми машинами, а нам цього припускати не можна. Ми живемо в умовах загострення наших взаємин з капіталістичним оточенням. Капіталістичне оточення не має змоги піти на сьогодні озброєним наскоком проти Радянського Союзу, бо в капіталістичних країнах розгортається революційний рух, бо боротьба в Індії, боротьба в Китаї дечому навчає імперіялістів. Але імперіялісти мають змогу здійснювати навколо нас інші заходи, щоб загальмувати постачання нам машин і інших матеріялів для здійснення нашої п’ятирічки. Тимто, маючи такі умови, ми примушені й мусимо розгортати наше машинобудівництво такими темпами, щоб жодні капіталістичні заходи не перешкоджали нашому розвиткові.

Розвиток соціялістичного господарства потребує зміцнення обороноздатности країни

Можна було б обмежитись цими питаннями, але я хочу ще зачепити питання обороноздатности нашої країни. Коли ми говоримо про воєнну небезпеку, про готування війни проти нас, то ми всі добре розуміємо, що це таке. Коли ж ми візьмемо практичну роботу щодо зміцнення обороноздатности нашої країни, щодо підготування належної відсічі буржуазії, коли вона спробує напасти на нас, то не всі досить розуміють всю важливість такого підготування. Коли наші керівні органи це цілком собі уявляють, то для всієї партійної маси ця загроза ще не зовсім ясна. Ще не всі добре розуміють, що треба підсилювати обороноздатність країни, бо ворог не спить. Ми мусимо про це завжди пам’ятати.

Ми мусимо нашим розумінням цієї небезпеки мобілізувати всю позапартійну масу. Нам треба це забезпечити, бо всі темпи нашого господарського культурного будівництва можуть опинитися під загрозою, коли ми не будемо своєчасно мобілізувати увагу мас навколо небезпеки, що виникає з капіталістичного оточення.

Там, в капіталістичних країнах, комуністичні партії провадять свою роботу, там революційний рух зростає й шириться, але тут нам треба дбати, щоб, коли буржуазія виступить проти нас, то щоб ми були підготовлені дати відповідну рішучу відсіч.

Забезпечимо соціялістичне будівництво провідними кадрами

Щоб здійснити ці завданн, що їх поставили з’їзди, щоб виконати п’ятирічку за 4 роки в основних провідних галузях, щоб прискорити темпи соціялістичної перебудови, щоб знищити куркуля, як клясу, – нам потрібно мобілізувати сили, нам потрібно виготувати кадри.

Я не буду тут говорити про роботу, що її провів ЦК в галузі культурного будівництва, не буду наводити даних про роботу щодо готування кадрів у ВУЗ’ах, технікумах тощо.

Але нам потрібні кадри не лише з вузів. Хоча й через вузи ми збираємось пропускати десятки тисяч і проводимо реогранізацію вузів для того, щоб вони нам дали потрібних фахівців, але є ще різні курси, технікуми, заочне навчання і вся та система, яка мусить нам забезпечити виготування кадрів не за межами п’ятирічки, а тепер у поточній роботі, у поточній боротьбі. Партія, політикою висування робітників на керівну роботу, практикою притягування робітництва до перевірки виконання директив та плянів сприяє навчанню певних активістів до впертої боротьби, до роботи на певних ділянках. Тимто поруч з виготуванням кадрів через вузи, поруч з широким розгортанням науково-дослідчої роботи та виготуванням наукових кадрів нам треба натиснути на масову культурну роботу, на опанування масами тих наукових та технічних знань, що сполучені з високою політичною свідомістю забезпечують подолання труднощів і посилення темпів соціялістичного будівництва.

Товариші, в роботі ЦК ми можемо відзначити, що поставивши конкретні програми розгортання промисловости, перебудови та розвитку сільського господарства, піднесення транспорту на вищий рівень, ЦК поставив водночас і проблему кадрів. ЦК ВКП(б) і ЦК ВКП(б)У за ввесь звітний період над питанням кадрів не мало працювали. Але треба, щоб не лише ЦК, а вся партія в цілому, за підтримкою кращих робітників бідноти та наймитства села, підтримувала ці заходи до виготування кадрів.

Над питанням кадрів нам доведеться працювати тим більш, що ми маємо до цього часу (це викрито за останні роки) багато буржуазних фахівців, що займалися шкідницькою роботою, що нашкодили багато не лише на практичній роботі, а й на виготуванні кадрів. Нам треба про кадри подбати з великим натиском, щоб нам, особливо на Україні забезпечити відповідними провідними кадрами той розвиток промисловости й сільського господарства, той колективістичний рух, що ми маємо, що буде поширюватись, що буде зростати.

В боротьбі за ленінську генеральну лінію до дальших перемог

Отже, товариші, коли взяти основні провідні ланки нашої роботи за звітний період, ми можемо сказати, що в нашій боротьбі за зміцнення соціялістичних позицій ми маємо величезні досягнення. В нашій боротьбі за мобілізацію мас під гаслом та проводом комуністичної партії, на здійснення соціялістичних програмів, що їх намітили з’їзди партії – ми також маємо великі зрушення.

В боротьбі за темпи індустріялізації та соціялістичної перебудови села ми мали великий опір з боку правого ухилу, з боку примиренського ставлення до правого ухилу, ми мали опір з боку клясових ворогів та загострення клясової боротьби. Що більш ми забезпечимо напруженими силами ці темпи зараз, то легше буде нам добиватися остаточної перемоги. Напруження наших плянів величезне. Тов. Сталін не раз на пленумах і виступах визначав, що іншими темпами, ніж тими, якими йдемо зараз, йти ми не можемо. Наші стосунки з капіталістичним оточенням не дозволяють нам просуватись вперед кволими темпами. Революційна боротьба в усьому світі вимагає від нас, що маємо диктатуру пролетаріяту, та будуємо на ділі соціялізм, належних темпів. Нам треба забезпечити намічені з’їздами темпи та домогтися здійснення, реалізації гасла: виконати п’ятирічку в основних провідних галузях за 4 роки.

Нам треба подолати, розтрощити до щенту всякі ухили. Нам треба перебороти «ліві» заскоки, що допомагають зростанню правого ухилу та гальмують соціялістичне будівництво. Нам треба ще більше підносити більшовицьку свідому пролетарську самокритику на всіх ланках роботи. Нам треба прилучити до роботи нові мільйони, які, як слід, ще не впряглися в активну творчу роботу. Нам треба особливо посилити роботу серед робітничої, наймитської і бідняцько-середняцької молоді. Нам треба перебудувати наш радянський апарат, апарат кооперативний і апарат громадських організацій, щоб цей апарат відповідав вимогам, що їх ставлять темпи нашого господарського будівництва, нашого соціялістичного наступу. Нам треба виготувати кадри, підносити культурний рівень партії і працюючих мас в цілому.

У вирішенні цих завдань ми маємо значні досягнення, але вони не достатні ще для забезпечення дальшої боротьби та розгортання соціялістичного будівництва.

Тут, на Україні, нам, як партії, треба подолати не лише загально-партійні утруднення, але треба подолати рештки націоналістичних ухилів, рештки націоналістичних заскоків, що за звітний період давали себе відчувати. Навіть серед партії відчувалися націоналістичні ухили і націоналістичні заскоки. Провадячи ленінську лінію національної політики, ЦК провадив рішучу боротьбу з рештками шумськізму, з волобуївщиною й іншими заскоками, що загрожували розкладом деякої частини наших партійних лав.

Ставивши перед себе величезні завдання щодо індустріялізації країни і щодо соціялістичної перебудови сільського господарства, наш Центральний комітет дбав про те, щоб зміцнити ленінське виховання більшовицької партії на Україні. Він вів за собою твердою ходою вперед до дальших перемог над труднощами на фронті будівництва багатомільйонні маси. Вони стали на цей шлях, але ми мусимо ще краще зорганізувати їх під проводом Комуністичної партії. Наш Центральний Комітет провадив уперту боротьбу за ленінське виховання нових членів партії. Наш ЦК провадив боротьбу зі всякими перекручуваннями лінії партії в справі колективізації і в справі професійного руху, давав належну відсіч проявам правого ухилу і примиренського ставлення до нього і «лівим» заскокам.

До XI-го з’їзду КП(б)У і до XVI з’їзду ВКП(б) наш ЦК КП(б)У і ЦК ВКП(б) ведуть партійну організацію об’єднаною, зміцнілою, найбільш загартованою в тих боях, що їх доводилося вести в умовах загостреної клясової боротьби та боротьби з опортунізмом. ЦК КП(б)У і ЦК ВКП(б) ведуть партію до з’їздів більш загартованою, ніж вона була до попередніх з’їздів. Для дальшої боротьби вона мусить стати ще більше загартованою. Вона мусить якнайкраще здійснити завдання, що їх ставили попередні з’їзди та що їх вироблять наступні. Вона мусить посилити свій ленінський провід в усіх галузях роботи, щоб забезпечити остаточну перемогу на фронті соціялістичної перебудови села та здійснити практичні програми щодо перетворення в життя нашої п’ятирічки, як пляну соціялістичного наступу.

Наша українська організація була, є і надалі буде міцною підпорою ленінського ЦК ВКП(б). Виконуючи плян хлібозаготівлі, плян засівної кампанії, промфінплян, плян капітального будівництва, здійснюючи цю практичну роботу, ми на ділі доводили правильність генеральної лінії партії. Ми вперто відстоювали генеральну лінію і практичною роботою підкріпляли ідеологічну боротьбу зі всякими проявами опортунізму. Ми ідеологічно загартували нашу партійну організацію і на практичній роботі боролися з правим ухилом, давали належну відсіч всім спробам відірвати нас від соціялістичного будівництва та затягти в багно опортунізму.

Наш ЦК разом з партійною організацією країни в цілому буде і надалі міцно тримати прапор Ленінського ЦК ВКП(б), буде міцно тримати ленінську лінію в боротьбі за остаточну перемогу соціялізму (бурхливі оплески).

*) Закінчення; див. №№124 і 125 «Вістей». 

Copyright 2010-2015 oldnewspapers.com.ua
pressaxix at gmail dot com
 designed in Happines.in.ua