Організація харчування на жнивах
Прориви й неорганізованість у цій справі треба найскорше зліквідувати
Розгортання сітки, організація харчування в колгоспах і радгоспах, поліпшення якости – бойові завдання на цій ділянці соціялістичного будівництва
Наближається час жнив, час, коли вся думка радянської суспільности буде зосереджена навколо великої боротьби за врожай, боротьби за успіх колективізованого сільського господарства як міцної підстави дальшого розгортання соціялістичного будівництва нашої країни. Значно більша проти минулого року площа засіяної землі та перспектива гарного врожаю вимагають більше робочої сили та ліпшого використання її підчас жнив.
Жіноча праця в сільському господарстві взагалі, а підчас жнив особливо, відіграє велику ролю. Ось чому, організація громадського харчування підчас жнив, крім своїх загальних завдань, як фактора перебудови побуту, має особливе значіння, як джерело потрібної на полі робочої сили.
Замість одриву для готування їжі сотень тисяч жінок, треба організувати справу харчування так, щоб використати працю цих жінок на полі, в господарстві, доручивши готування їжі значно меншій кількості кваліфікованих робітників. Замість готувати для кожної сім’ї окремо, в усуспільненому секторі села треба організувати постачання гарячої їжі підчас жнив на місці роботи, спільно для всіх робітників. Крім економії в робочій силі при готуванні їжі, наближення харчування до місць та часу робіт повинно підвищити продуктивність праці і зміцнити зв’язок між членами колективу.
По радгоспах справа ясна. Споживча кооперація, на яку уряд вперше цього року поклав відповідальність за громадське харчування на цій ділянці сільського господарства, – повинна скласти іспит на справжнього організатора усуспільненого побуту, на справжнього господарника по обслуговуванню потреб споживача. 100% охоплення робітників радгоспів харчовими пунктами на полі підчас роботи це завдання споживкооперація повинна провести в життя повністю. Господарські організації, профспілки повинні допомогти споживкооперації в цій важливій роботі.
Куди важче з цією справою в колгоспах. Відсутність усуспільнених продуктів, відсутність устатковання та обладнання, кадрів кваліфікованих робітників, потрібних фінансових ресурсів утруднює організацію спільного харчування в колгоспах. Але й тут ті можливості, які є, треба повністю використати для максимального забезпечення швидких темпів збору врожаю, для закріплення того трудового підйому, того ентузіязму, який виявили колективісти підчас весняної засівної кампанії. Сотні комун вже й тепер мають усуспільнене харчування. Треба, щоб всі засоби виготовлення їжі були перенесені туди, де буде працювати більшість комунарів: на поле, на свіже повітня, на місця роботи треба наблизити їжу. Скоротити дорогий комунарам час та зберегти енерґію, що марно витрачається на ходу до місця їди. Кожна хвилина дорога, кожна даремно витрачена година – підрив справи колективізації на користь клясовому ворогові, на користь глитайні.
На сільсько-господарських артілях також треба поставити питання про використання всіх можливостей для укрупнення виготовлення їжі на час жнив. Правління повинні провести підчас жнив величезну пояснювальну роботу, довести членам артілі, які працюють на одній ділянці в полі, що ту невеличку кількість продуктів, яку виносять члени артілі на цю ділянку, краще готовити в одному казані, виділити для варки одну людину, їсти в один час, ніж відривати десятки жінок, витрачати в десятки разів більше палива. Потрібні для цього казани промисловість через апарат споживкооперації повинна швидко розіслати на місця. Досвід минулого року, коли фонд харчового кредитування наймитів і бідноти не був зовсім використаний або використаний не за призначенням, досвід першого півріччя цього року, коли цих фондів ще й не зібрано зовсім – показує, що й тих фінансових можливостей, які є, система с.-г. кооперації не використовує. Приклади, коли колгоспи утримуються від одержання цього кредиту (а кредит цей повинен видаватися хлібом, продуктами і ні в якому разі не грішми), показують, що не використовується можливостей прохарчувати наймитство та бідноту, що є в колгоспах. Треба категорично пропонувати сільбанкові зібрати ці фонди, а колгоспам використати їх на організацію харчування наймитства та бідноти підчас жнив на місцях польових робіт. Споживкооперація повинна подати колгоспній системі в цій важкій справі організаційну допомогу, підготувати кадри робітників, постачати реманент та допомогти, де можливо, ненормованими продуктами.
Партійні, радянські організації, профспілки, преса вже тепер повинні звернути увагу на підготовку до жнив взагалі та на організацію обслуговування усуспільненого сектора громадським харчуванням окремо. Лише напруживши всі сили, заощаджуючи кожну хвилину в с.-г. робітників та селян, належно використовуючи час робітниць та селянок, що цьому дуже допоможе раціональна організація харчування, ми справимося з великими завданнями своєчасного проведення жнив.
І. Лозовик.
——————————————————————————————————————————————–
Новий хлібозавод і фабрика-кухня в Костянтинівці
В Костантинівці, Артемівської округи, почав працювати ново-побудований великий механізований хлібозавод. Завод цілком забезпечить потребу робітничої людности Костянтинівки.
Одночасно в Костянтинівці закінчується побудова величезної фабрики-кухні з перепускною спроможністю понад 3.000 обідів на день. Фабрика-кухня почне функціонувати за 2 місяці. На момент відкриття фабрики-кухні по всіх заводах передбачається збудувати їдальні-розподільники. 15 травня таку їдальню, з великою кухнею на 400 чоловіка, відкрито на хемічному заводі.
І. Р.
