Звістки з Польщі
Усі дні після оголошення маніфесту у Варшаві, як і в Петербурзі, багацько люду ходило по вулицях, співали польські пісні, промовляли. Найбільш усього говорилося про потребу задля Польщі окремого сойму (Думи) у Варшаві, щоб той сойм завідував усіма польськими справами: про суди, школи, хозяйство крайове, крайовий уряд. Се зветься крайовою автономією. Але кажна маніфестация на вулиці не проходила спокійне. Полиція з військом раз у раз розгонила людей, не даючи ім збіратись. Було й так, що били шаблями маніфестантів. Потім у Польщі заведений був урядом військовий стан, тоб-то усі права і уся влада передані були військовому начальству, яке має право засуджувати навіть на смерть. Одначе се не заспокоіло поляків.
На величезних зборах вони постановили неодмінне домагатись, аби зкасований був військовий стан, випущені із вязниць політичні, заведено загальне виборче право і т. иньше.
Польські вчителі і вчителькі постановили домагатись, щоб польських дітей учили по школах на рідній мові.
П’ять польських часописей (газет) у Варшаві заборонено генерал губернатором.
По де-котрих залізницях у Польщі перестали ходити поїзди.
