Архів старих газет; Архив старых газет

Вже не раз преса відзначала ненормальності, що були в Наркомпраці в справі розподілу студентів, що закінчують ВИШ, а також і контрактації студентів тощо.

Але це було колись. Як же тепер стоїть справа з розв’язанням таких сугубо важливих питань? Тепер ми бачимо вельми багато помилок і помилок великих, таких помилок, що від них хибує робота установ, систем і т. ін.

Так, союз колгоспбанку свого часу надіслав заявку до Наркомпраці на потрібну кількість фахівців, що закінчують 1930-31 році ВИШі. Це було 8 міс. тому. А втім досі жодна людина ще не стала до роботи. Зате ми маємо два наряди, вірніше мали. Перший наряд на 38 чоловіка Харківського геодезичного інституту, що студенти його давно закінчили інститут і тепер десь працюють. Наркомпраці все обіцяє надіслати їх до нас на роботу, вплинути на інститут, щоб той виконав наряд. Інститут же каже, що більшість студентів, які закінчили аґрофак, пішли на наукову роботу, частина ж працює вже по лінії НКЗ, а частина просто «розійшлася».

Другий наряд на Київський кооперативний інститут – кредитний факультет 10 чол., по організації споживкооперації – 17 і 6 товарознавців споживчої кооперації. Тимчасом, ВУКС’ові дали 25 чоловіка кредитного факультету. Питаємо: навіщо потрібні системі с.-г. кредиту банкові товарознавці споживчої кооперації і, навпаки, навіщо потрібні кредитники споживкооперації? Чи ставив собі таке питання той, хто виписував цей наряд, а також хто його підписував? Довелося йти до Наркомпраці погоджувати питання. Погодили – усіх кредитників віддають нам. До Києва поїхав представник банку, розподілили студентів, все гаразд, і, копією повідомили Наркомпраці, що студенти Київського кооперативного інституту розподілено на певні роботи. Та не так все просто скінчилося. За кілька днів одержуємо відношення від Наркомпраці з проханням «повідомити на якій підставі розподілили ви студентів», і т. ін.

Що ж, ви забули свій наряд №13, шановні товариші, а договореність з вами відносно кредитників також забули? Виходить, що ліва рука не знає що діє права. Як же здивувалися ми, коли звернулися в цім питанні до Наркомпраці і почули від відповідального робітника, що ми вже не одержимо жодного студента від Київського інституту, бо всіх передано до ВУКС’у.

В чім справа!

Виявилося, що Українбанк відмовився від студентів, а там записали це за нами і наш наряд анулювали. Чимало довелося сперечатися, аж поки не вирішили просити ВУКС передати нам студентів кредитного факультету, в тім числі і 10, що ми їх законтрактували.

Кінець-кінцем з великими труднощами пощастило переконати Волкова («спеціяліста» по кадрах) виправити припущену помилку. Та ще не знати, чим це «виправлення» закінчиться. Слід сказати, що наша система не одержала жодного студента фінбанківського факультету Інгоспу, не зважаючи на те, що випуск студентів уже відбувся.

Яке ж становище в нашій системі з кадрами. З організованих 600 районних сельбанків маємо термінові потреби на понад 100 чоловіка інспекторів та плянівників. Це говорить за те, що треба негайно вжити рішучих заходів до забезпечення нашої периферії нашої системи інспекторським та пляновим апаратом, тим більше, що з ліквідацією другої нашої ланки відповідальність р. с. банків зросла. На р. с. банки, як ніколи покладені сугубо важливі політичні завдання, як фінансування майбутньої осінньої с.-г. кампанії, мобілізація коштів та стягування прострочених платежів, що, до речі кажучи, налічується в сумі не одної сотні тисяч карбованців.

Що ж можна зробити без відповідного кваліфікованого апарату, і хто відповідатиме за такий розподіл?

А. К-в.

—————–
Партосередок кепсько працює

У нас в селі М. Янісаль, Володарського р. Маріюпільськ. окр. є партосередок з 20 чоловіка, який зовсім кволо керує організаціями, наприклад КНС нічого не робить тому, що нема парткерівництва. Голова КНС каже, що нашу організацію треба розігнати, а біднота каже, що якби в нас був керівник то була б робота.

Питання про уборочну кампанію перед біднотою не ставилось. Про контрактацію теж. Актив оце з 18-VI ходить по кутках проробляє питання контрактації посіва та супряги, а глитайські посіпаки зривають роботу. З супрягами теж на гаразд, на зборах бідноти це питання не ставили й необговорювали. Думка бідноти та членів КНС така через те, що по нашій сільраді біля півтори тисячі дворів та, що село розтягнуто біля 7 кілометрів. Треба зробити дві сільради та дві організації КНС з таким розрахунком, щоб обслуговувалось не тільки тих, що живуть біля сільради. З антирелігійною роботою теж кепсько. Ніхто нічого не робить. На храмове свято релігійна група людей зібрала пудів 100 муки і 45 пудів продали на приватний ринок. Партійці навіть помагали в цій справі. На цей релігійний празник в с/раді не працював ніхто. Контора спожив. т-ва і зернової кооперації теж була зачинена. Дядьки приїжджають з других сіл, або хуторів, а в установах нема нікого. Комуністи місцеві понаряжались як нова копійка тай ходять празникують, а дядьки й кажуть «а бач і ви теж празникуєте».

Треба РПК та РВК звернуть увагу на цю сільраду.

А. О.

———————-
В БОРОТЬБІ ЗА СОЦІЯЛІСТИЧНУ ПЕРЕБУДОВУ СЕЛА КОМУНІСТИ Й РОБІТНИКИ ПОВИННІ ВЕСТИ ПЕРЕД 

———————–
Біднота та середняцтво йде з партією

По Харківщині відбулись бідняцько-середняцькі районові безпартійні конференції, які ознайомились з черговими завданнями партії по роботі на селі й накреслили низку заходів по проведенню в життя цих завдань. Відбулась така конференція й на Золочівщині в якій брали участь 621 делеґат. Бадьоро пройшла конференція. Делеґати підкреслили правильність політики партії по роботі на селі, відмітили помилки по колективізації, говорили про зміцнення й поповнення існуючих колгоспів.

Конференція відмітила труднощі, які є в проведенню завдань партії на селі, твердо сказала про те, що ці труднощі треба побороти.

Конференція закликала селянство до жвавої участи в уборці врожаю, молотьбі, хлібозаготівлі та наступній осінній посівній кампанії.

На конференції були спроби з боку глитайських прибічників взяти під свій захист глитайню, але вони зазнали поразки.

Розійшлись з конференції з таким настановленням: глитайню треба ліквідувати. Треба поширити колективізацію сільського господарства, зміцнити колгоспи.

Золочівець.

——————-
„Зразкові шефи”

На Кремінчуччині жнива в розгарі…

Кипить колективна праця… Скрізь працюють ударні робітничі бриґади з міста ремонтуючи с.-г. реманент до жнив… Виробництва по більшовицькому допомагають селу у збиранні нового врожаю.

Але зовсім не так допомагає селу Кремінчуцький хлібозавод.

Ось факти: ще 2 1/2 місяця тому, хлібозавод взяв шефство під селом Лозоватка Лихівського району, та двома колгоспами, що є у цьому селі: імени «Крупської» та «Незаможник». Коли приїжджали представники від цих колгоспів, хлібозаводівці урочисто обіцяли дружньо допомагати селу у переведенні повсякденної роботи та в різних політичних кампаніях.

Що робиться у підшефному селі, як проходить уборочна кампанія, це «шефів» навіть і не цікавить. Голова завкому не знає, яке у них підшефне село, вся робота яку провів завод полягає лише в тому, що вивісили відозву до робітників, щоб ті зносили мішки, поставивши на цьому крапку.

Робітничої бриґади для ремонту машин не послали, не зважаючи на те, що село цього надзвичайно потребує. Питання про жнива та допомогу селу жодного разу не ставили на загальних зборах робітників. Партійні та комсомольські організації стоять осторонь цього питання. Культурної роботи ніякої на селі не провадили. А жнива не чекають. Жнива в розгарі…

І кожна згаяна хвилина ставить проведення жнив під загрозу, це нарешті повинні зрозуміти завком і парторганізація і негайно взятись до роботи.

М. Діброва і Мак. Рошал.