Постанова вищих партійних і радянських органів про ліквідацію округ має величезне політичне значення. Вона відкриває нову сторінку в системі радянського будівництва. Всі заходи по перебудові системи управління у нас підпорядковуються одній меті – наблизити органи радянської влади до населення, спростити і здешевити апарат управління, перебудувавши цей апарат і його форми роботи так, щоб забезпечити активну участь широких робітничо-селянських мас в роботі апарату і їхнє керівництво всіма процесами соціялістичної перебудови країни.
Ліквідацією округ ми закінчуємо фактично ту величезну роботу, що розпочали на Україні в 1923 році ліквідацією губерень і утворенням округ. Ліквідація губерень це був перший крок до здійснення цього.
Побудований в свій час апарат управління за 3-хступеневої системи, при організації замість бувших губерень округ, дав змогу і забезпечив зміцнення низового апарату – районів і села. Округи відіграли величезну ролю в переведенні найважливіших завдань у галузі соціялістичного будівництва і на сьогодні виховали районові кадри, що здатні взяти на себе безпосереднє переведення в життя всіх міроприємств, зв’язаних з соціялістичною перебудовою села після ліквідації округ.
Бурхливий розвиток колективізації, важливість питань, що зв’язані з перебудовою сільського господарства – висунули район на положення основної ланки радянського апарату, де мають здійснюватись всі заходи, зв’язані з піднесенням колективізації. Соціялістична перебудова сільського господарства проходить в умовах загостреної клясової боротьби; на цьому шляху є багато труднощів і перешкод, і, щоб успішно їх подолати, ми повинні домогтися, під керівництвом партії, втягнення в усі процеси зв’язані з соціялістичною перебудовою села, мільйонів бідняків і середняків.
Досвід роботи останніх років дав нам докази того, що округи в сучасних умовах соціялістичного будівництва і політично-громадського розвитку країни не можуть забезпечити керівництва всіма процесами; вони перетворилися на інстанцію, що лише передає директиву центру до району, та й свої навіть заходи здійснює лише через місцеві органи влади – через райони. Таким чином ліквідація округ являється практичним здійсненням лінії партії і радянської влади, скерованої на раціоналізацію системи управління, поліпшення і спрощення радянського апарату, наближення його до трудящих мас. З ліквідацією округ райвиконкоми матимуть можливість безпосередньо здійснювати покладені на них завдання керівництва господарчим і політичним життям району. З другого боку, центральні органи влади зв’язуються безпосередньо з районами, минаючи округову інстанцію і цим самим наближаються безпосередньо до населення.
Величезна вигідність від переходу на районну систему управління наочна, але в її запровадженні є і певні труднощі, що подолати їх можна лише тоді, коли до справи ліквідації округ, реорганізації системи управління, а також і до самого керівництва буде притягнено широкі робітничі маси, коли забезпечимо побудову апарату найбільш гнучкою системою, коли керівний апарат зверху й донизу буде укомплектований ліпшими керівниками, що мають авторитет і довір’я партії і широких робітничо-селянських мас. За віддалення від центру і неналагоджености безпосереднього зв’язку районів з центром, райвиконкоми можуть впоратися з величезними завданнями, покладеними на них, лише за тих умов, коли їхня робота буде побудована не тільки на засадах формального виконання розпоряджень зверху, а на самодіяльності, великій політичній відповідальності, з широкою ініціятивою та участю робітничо-селянських мас.
Перше завдання, яке ми перед собою ставимо, це добір відповідального керівного складу райвиконкому, який би забезпечив здійснення цих важливих завдань. З ліквідацією округ до районів переходить не тільки оперативне керівництво, але й обов’язки плянування господарчим і соціяльно-культурним розвитком району. Відповідно до цього і структура апарату райвиконкому повинна бути така, яка забезпечувала б організацію в складі райвиконкому потрібних для цього органів плянування і керівництва розвитком всіх галузей роботи. Не меншої ваги набирає забезпечення та добір фахівців і технічних робітників та створення умов для їхньої роботи в районах. Труднощі в здійсненні цього на сьогодні полягають в тому, що при загальній нестачі кадрів в районах, ті резервні кадри окружних установ, які можуть посилити райони, намагаються за всяку ціну залишитись або на місцях в округах, або переїхати до інших великих міст. Урядова комісія в справах ліквідації округ запропонувала НКПраці видати з приводу цього спеціяльного закона, що забороняв би певній категорії фахівців і технічних робітників найбільш відповідальних ланок самовільно залишати місця праці там, де вони зараз перебувають, та який би реґляментував порядок переходу до інших установ. Але одним лише виданням закону трудно вирішити цю складну справу. Державні заходи мають зустріти широку підтримку радянської суспільности і громадських організацій, а в першу чергу профсоюзних організацій, що повинні працювати разом з державою над добором ліпших робітників для району.
Виконуючи завдання по зміцненню районів в зв’язку з ліквідацією округ, не можна забувати про нижчу ланку системи радянської влади – про сільські ради. За умов бурхливого розвитку колективізації роля наших сільрад значно збільшилась і постановою ЦВК сільради становляться дійсно найвищими органами радянської влади на селі; але з переходом на районну систему управління значення їхньої роботи повинно незрівнянно збільшитись. Наближаючи апарат радянської влади до мас – до района, села, колгоспу – ми водночас повинні дбати і про те, щоб цей апарат був дешевий, щоб він не був громоздкий і бюрократичний. Тому виконання значної частини роботи нашого апарату – райвиконкомів і сільрад – повиннно здійснюватись шляхом громадської роботи і самодіяльности мас. Отже організація самодіяльности мас і використання їхньої активности нашими сільрадами набирає ще більш важливого значення. Робота секцій, які ще до цього часу працюють кволо, повинна бути розгорнута, носити систематичний і безперебійний характер. Треба домогтись, щоб сільради за допомогою районів роботу секцій побудували за широкою участю бідняцько-середняцьких мас і в першу чергу колгоспників та активу.
До ліквідації округ ми приступимо в строки, що передбачені постановою ЦВК Союзу, цеб то протягом вересня до початку наступного господарського року. Тому всі основні питання, зв’язані з ліквідацією, треба проробити в цей підготовчий період, щоб саме здійснення ліквідації округ і передача всіх прав і обов’язків райвиконкомам пройшло найбільш швидко і безболізно, маючи на увазі потребу безперебійного переведення тих господарських і політичних кампаній, які зараз проходять на селі.
В процесі підготовки до ліквідації округ з’ясування широким масам значення цього міроприємства повинно посісти не останнє місце.
З ліквідацією округ ряд великих міст буде підпорядковано безпосередньо центру, розшириться їх міська смуга, зміцниться апарат міських рад, пошириться робота секцій, що дасть змогу втягнути ще більше робітництва і всього трудящого люду до безпосереднього вирішення питань політично-господарського і культурно-соціяльного розвитку міст. Тому широкі маси пролетаріяту і всіх трудящих міста мають бути обізнані з цими питаннями, прийняти участь в його проробці, а цим самим підготуватись до того, щоб взяти на себе обов’язки і впоратись з завданнями, що зараз поставлені перед міськими радами.
Наймитські і бідняцько-середняцькі маси села повинні знати всю політичну важливість і значення ліквідації округ, що наближає органи радянської влади безпосередньо до населення, збільшує права райвиконкомів і сільрад, спрощує систему керівництва, збільшує відповідальність району за вирішення питань, зв’язаних з соціялістичною перебудовою господарства, поширює можливості безпосередньої участи колгоспників та бідняцько-середняцьких мас в керівництві державою, у вирішенні всіх питань, що стоять перед районом і селом в галузі соціялістичного будівництва. Треба поставити питання так, щоб в побудові апарату міськрад, райвиконкомів і сільрад взяли участь широкі маси робітників і селян і цим забезпечили найповніше авторитет органів влади і підтримку їм в роботі над здійсненням наших великих господарсько-політичних завдань.
М. ВАСИЛЕНКО.