Про механізацію Донбасу
ШИРШЕ ДОРОГУ НОВИМ МЕТОДАМ
“Минулого року Донбас висунув декілька видатних робітників з механізації вуглевидобутку. Прізвища цих товаришів стали відомі цілій країні… Цих робітників та тих, що висунуться далі, треба всіляко підтримати в запровадженні нових метод, що полегшують працю робітників та прискорюють виконання виробничих завдань з видобутку вугілля”.
(В. Молотов)
————————————————————————————————————————————
ЖОДНОГО МЕХАНІЗМУ, ЩО НЕ БУВ БИ В РОБОТІ
1931 року пересічно не працювало: 255 важких зарубних машин, 65 легких зарубних, 1.626 відбійних молотків, 390 конвеєрів, 295 копрів, 13 електровозів і 8 вантажних машин.
1932 рік повинен стати роком зразкової більшовицької роботи щодо мобілізації всіх внутрішніх ресурсів механізації.
———————————————————————————————————————————–
140 ТИСЯЧ ТОНН ЩОДНЯ!
Ми вступили в останній рік п’ятирічки. Вугілля є одна з вирішальних ділянок, що визначають виконання народньо-господарського пляну останнього року п’ятирічки. Виключно велика відповідальність українського Донбасу, що повинен дати 49.3 млн. тонн вугілля з загального пляну в 90 млн. тонн. В боротьбі за виконання вугільного пляну 1932 року механізація, що її питома вага дорівнює понад 80%, покликана відіграти вирішальну ролю.
Лінію партії на механізацію вуглевидобутку потверджено успіхами Донбасу. Проте виконання завдань з механізації відстає від плянів, від тих можливостей, що їх має Донбас. 1931 року в Донбасі працювала 701 важка зарубна машина (з наявних 956), 86 легких (з 151), 2.538 відбійних молотків (з 4.164), 862 конвеєри (з 1.252), 285 копрів (з 408), 20 електровозів (з 33) і 30 вантажних машин (з 38).
Ці цифри переконливо говорять про те, як незадовільно в Донбасі використовується ресурси механізації. Пустити всі придатні машини в роботу, піднести їхню продукційність до можливих меж – найважливіше завдання. Одночасно з цим перед Донбасом стоїть завдання домогтися 1932 року крутого переламу в механізації всіх процесів робіт. “В цілому ряді випадків механізація окремих ланок виробничого процесу не дає будь-яких ефективних наслідків, через те, що суміжні ланки обслуговується ручною працею і тим самим зводиться нанівець всю ефективність застосування машин. Комплексна механізація повинна стати за рішучу наставу 1932 року”. (В. Куйбишев).
В боротьбі за виконання пляну механізації – новим методам роботи належить відповідальне і почесне місце. Наведені нижче дані про нові методи ще й ще раз говорять про те, що новим методам, не зважаючи на те, що вони себе цілком виправдали, не приділяється належної уваги. Навіть більше – на ряді шахт чинять опір запровадженню нових метод.
Ні на хвилину не забуваючи про ручний видобуток, пустити в роботу всі механізми, піднести їхню продукційність, з більшовицькою рішучістю запроваджувати нові методи, рішуче борючись з опором та недооцінкою нових метод – таке завдання Донбасу, що забезпечить виконання річного пляну, можливість рапортувати 17 Всесоюзній партійній конференції про опанування темпів останньог, вивершального року п’ятирічки, про виконання січневого пляну.
Не менш як 140 тисяч тонн щодня – таке бойове гасло, що під його знаком треба розгорнути, на основі шести сталінських умов, вперту більшовицьку боротьбу з перших же днів нового, вивершального року п’ятирічки.
———————————————————————————————————————————-
ЧОМУ ТАК СТАЛОСЯ
(Від нашого спеціяльного кореспондента)
Вся радянська країна, весь Союз знає імення Карташова, Касаурова, Філімонова, знає те, що за їхні методи видобутку вугілля їх нагородили орденами Леніна, знає, що на досвіді виявлено переваги цих нових метод.
За пляном треба було перевести на нові методи 270 лав, а в жовтні за новими методами працювало лише 240 і в листопаді – 239. Працюють ці лави поза увагою ”Вугілля” та рудоуправ, відчувають тисячі “технічних недоладностей”. 44 лави у жовтні та 40 у листопаді виконали і перевиконали свої завдання; решта лав недовиконує завдань. І в листопаді навіть 5 лав виконали менш як 30% пляну, 9 лав – від 30 до 40% і 14 – від 40 до 50%.
Щоб покінчити зі статистикою, треба сказати, що середня циклічність лав, переведених на нові методи, становила 22.3 при пляні 30.6. Тобто замість дати в середньому за місяць 30.6 циклів машини, вони дали 22.3 цикли. Нарешті – продуктивність праці на вихід мала становити 2.25 тонни, а становила лише 2.09 тонн.
В чім же річ? Чому передові лави, що працюють за найкращими методами, показують такі незадовільні наслідки? Де причина цього?
Не слід забувати, що з нового року до лав, уже переведених на нові методи, мають приєднати ще 300 лав; отже, врахувати досвід року роботи за цих метод, вивчити хиби і досягнення цього року – має величезне практичне значення для всього Донбасу вцілому.
Основна причина поганої роботи – недостатня увага до них від рудоуправ і самого “Вугілля”. Передові лави завжди не вкомплектовані потрібною за графіком робочою силою; не пов’язані між собою окремі процеси виробництва, - наприклад, кріплення не встигає за іншими процесами, недостатня пропускна спроможність штреків, нераціонально використовують порожняк і т. ін. Часто-густо робітників використовують не за їх спеціальністю. Часто-густо посилають машиністів на роботу тоді, коли лава ще не готова – не прибрали вугілля, породи, не підготували людей, механізмів і т. ін.
Отже причини організаційного характеру, нехлюйства в керівництві, неуважності їх тощо, – є основні причини. До цього треба додати, що до останнього часу ще є подекуди факти зрівнялівки в оплаті, знеосібленості, що має величезне значення, як чинник, через який часто трапляються різні аварії.
Далі – погане управління покрівлею. У низці шахт, зокрема в Брянській, Голубівській та інш. рудоуправах, 3-4 рази на місяць трапляються завали покрівлі. Більшість провідних лав досі не розв’язала цього питання – зміцнення покрівлі: там невчасно перенесли органку, тут не закріпили як слід, не вивчили як слід особливостей шару, а наслідком цього – завали. Ось на шахті Краснопілля (Брянської рудоуправи) почали нову систему руху забою – не вздовж шару, а вшир; наслідки цього чудові – завали, що раніше бували майже щотижня, різко зменшилися, зменшилася собівартість, поліпшилися й інші показники.
Погано налагоджено обмін досвідом – застосування нових метод: ось, приміром, шахта Краснопілля дійшла нової методи в боротьбі з завалами; жодна шахта не вивчала цього досвіду Краснопілля, не застосовувала його в себе. І це свідчить за геть недостатнє керівництво “Вугілля” у такому важливому питанні, як поширення нових кращих метод видобутку.
—
Минув рік роботи новими методами. 1932 року вже понад 550 лав повинні працювати по-карташівському, по-касаурівському, по-філімонівському. Ці методи – вже не досвід, не “зразкова робота”, а основні методи вуглевидобутку.
Той стан, в якому зараз перебувають лави, переведені на нові методи, аж ніяк не забезпечує успішної роботи їх. “Вугілля” і рудоуправи просто забули за потребу оточити передові лави найбільшою увагою, знищити в них вплив “недоладностей”, показати на їхньому прикладі, чого можна досягти новими революційними способами видобутку.
- Рішуче повернутися лицем до нових метод, – це завдання стоїть перед “Вугіллям” та рудоуправами особливо гостро в новому році – останньому році першої п’ятирічки.
Г. Абрамов
м. Артемівськ
——————————————————————————————————————————————
ЧЕРВОНО-ПРАПОРНА ШАХТА 1-4 ПЕРЕДАЄ СВІЙ ДОСВІД
РІЧНИЙ ПЛЯН ВИКОНАНО ДОТЕРМІНОВО
Гірники цієї шахти організують ешельон вугілля в подарунок XVI партконференції
В ПОДАРУНОК ВСЕСОЮЗНІЙ ПАРТКОНФЕРЕНЦІЇ ДАМО 6.000 ТОНН
Борючись за ліквідацію вугільного прориву, ми, гірники двічі червонопрапорної шахти 1-4, довели, що наявне завдання можна виконати.
Ми домоглися перевиконання вугільних завдань, підвищення продуктивности праці, зниження собівартости на 5.9 проц. і врешті дотермінового закінчення річного пляну.
Та всеж вугільна Чистяківщина й інші райони Донбасу не виконують завдань. Шахти, що в них є багато можливостей виконати плян, ще не переключилися цілком на більшовицькі темпи.
Отож, обговоривши, це, ми, гірники шахти 1-5 ОРГАНІЗУЄМО ДО 30 СІЧНЯ 1932 РОКУ ВУГІЛЬНІ ЕШЕЛЬОНИ В ПОДАРУНОК ВСЕСОЮЗНІЙ ПАРТКОНФЕРЕНЦІЇ.
МИ ЗОБОВ’ЯЗУЄМОСЯ ДАТИ ДО ЦЬОГО ФОНДУ ПОНАД ПЛЯН 6.000 ТОНН ВУГІЛЛЯ. 2.000 МИ ВЖЕ ВНЕСЛИ.
ГІРНИКИ! Давайте_но організуємо вугільні ешельони в подарунок Всесоюзній конференції нашої більшовицької партії.
З доручення робітників: МОРОЗОВ, БЄДІН, МОМОТОВ, ОМЕЛЬЧЕНКО, НЕКОВЛЕВ, БОНДАРЯКА, МАРКОВ, ДЯКОВ, МІХЕЛЕВ, ГАВРИЧЕНКО, ЗЛАТІН, САЯПІМ, ЧЕКАН, ЩЕРБАКОВ, ЮДІН, ШАХОВ, САЯПІН, КОВАЛІВ, БАЛАНОВ, САВЧУК, ШЕГІМУРДІНОВ, МАКЛЯ, БОДГОЛ, КУРДЮКОВ, ЛУПАТ, ЄВСЕЄВ, БОЙЧЕНКО, ХМЕЛЕВ, ВАНЧЕНКО, КАЛМИКОВ, МАЩЕНКО, АХМУТДЯНОВ, КУЗЬМИНСЬКИЙ, ЛУКІН.
—————————————————————————————————————————————-
ВИБОЇ ПРАЦЮЮТЬ БЕЗПЕРЕРВНО
Велике зрушення нам дало постійне прикріплення до вибою, до місця роботи. На шахті Зуївці це дало виняткові наслідки. Не зважаючи на те, що роботу в нас провадять виключно ручним способом, ми все ж встигаємо в одних і тих вибоях форсувати їх безперервно.
Для прикладу візмімо хоча б одну з ділянок шахти Зуївки – роботу 2 бремсберґу. Маємо тут чотири очисні вибої. Кожний вибій ведеться робочими паями (10 мтр), очисні роботи в нас форсовано провадиться на дві зміни, де працює дві вугільні бригади – з 30 чоловіка.
Цикл робіт розподілено так: для очисної другої зміни (з 7 годин ранку) провадиться зарубку з 11 годин ночі. А для третьої (чергової зміни) провадимо зарубку так: друга очисна зміна коли спускається в шахту – очищає перші паї з розрахунком, щоб підготувати їх до зарубки, оскільки друга зміна зарубників починає працювати з 11 годин дня.
Таким чином, поки зарубники провадять зарубку перших очищених паїв, вугільна бригада тим часом очищає другі паї, і ії услід зарубують зарубники.
Отже, з 3 годин дня друга очисна зміна приходить в ті самі забої – і зарубка для неї готова.
Так ми провадимо видобуток. Така метода дає нам змогу з обмеженої кількости забоїв виконувати і перевиконувати плян.
Нині в нас гальмує роботу нестача порожняку. Бригади не можуть видати того вугілля, яке у нас є можливість дати. Коли б не було затримки за порожняком, ми б набагато раніше закінчили річний плян. Рудоуправа повинна про це потурбуватися.
Зав. гірничих робіт шахти 1-5.
Г.Єфімов.
