Постанова про заходи проти забою і хижацької експлуатації коней

Постанова ІІІ сесії Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету ХІІ скликання

Про поповнення складу Президії Всеукраїнського центрального виконавчого комітету.

ІІІ Сесія Всеукраїнського центрального виконавчого комітету постановила:

Ввести до складу Президії Всеукраїнського центрального виконавчого комітету тов. Мусульбаса Івана Андрієвича.

Голова Всеукраїнського центрального виконавчого комітету
Г. Петровський.

Секретар Всеукраїнського центрального виконавчого комітету
М. Василенко.

Харків, 20 грудня 1931 року.

—————————————————————————————————————————————-
Постанова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету і Ради Народніх Комісарів УСРР

ПРО ЗАХОДИ ПРОТИ ЗАБОЮ І ХИЖАЦЬКОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ КОНЕЙ ТА ПРО ЗМІНУ Й ДОПОВНЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УСРР

Всеукраїнський центральний виконавчий комітет і Рада народніх комісарів УСРР постановили:

І

1. Забороняється вбивати коні, придатні для роботи або як плідники, та кінський молодняк, крім явно непридатних, доводити коні до стану господарської непридатности (калічення, залишення без догляду, без годівлі тощо), з метою знищити їх, а так само хижацько експлуатувати коні та недбало поводитися з ними.

2. За незаконний (без дозволу ветеринарного нагляду) забій коней, що належать одноосібним господарствам. а так само за умисне калічення цих коней та інші зловмисні вчинки, що спричинили падіж коня або довели коня до непридатного стану, районові виконавчі комітети і міські ради, підпорядковані безпосередньо центрові, накладають штраф адміністративним порядком. Розмір штрафу за цих випадків встановлюється до десятиразової вартости забитого, палого або доведеного до непридатного стану коня за місцевими державними заготівельними цінами.

У куркулів і приватних скупників, що самі вчинили вищезазначене або підбурювали до цього інших, районові виконавчі комітети і міські ради, підпорядковані безпосередньо центрові, можуть, крім того, конфіскувати усю належну цим особам худобу або частину її.

Незалежно від штрафу і конфіскації худоби адміністративним порядком куркулів і приватних скупників притягається до кримінальної відповідальности за арт. 75 Кримінального кодексу УСРР.

3. За зламання зазначеної в арт. 1 цієї постанови заборони в усуспільненому секторі (колгоспи, радгоспи, машиново-кінні станції, установи й підприємства) встановлюється кримінальну відповідальність.

Коли недбайливе поводження з кіньми в усуспільненому секторі не спричинило падежу коня або доведення його до непридатного стану, замість притягнення до кримінальної відповідальности на винних накладається дисциплінарні стягання за правилами внутрішнього розпорядку і грошеві вивертання за чинними законами у колгоспах – вивертання з трудоднів в розмірі заподіяної від колгоспника шкоди.

4. Вибракування коней і кінського молодняку, а так само забій їх на різницях та забійних пунктах організації усуспільненого сектору та одноосібні господарства можуть провадити тільки з дозволу місцевого органу ветеринарно-санітарного нагляду на підставі спеціяльної інструкції Народнього комісаріяту земельних справ УСРР.

5. Використовувати жеребні матки можна тільки з дозволу і в нормах, встановлених від зооветперсоналу.

6. Покласти на районні виконавчі комітети і міські ради, підпорядковані безпосередньо центрові, обов’язок:

1) Провадити реєстраційні списки всього кінського поголів’я на своїй території;

2) провадити племінні книги для реєстрації племінних коней і приплоду.

7. Зобов’язати організації усуспільненого сектору, що мають коней, вести списки належних їм коней, зокрема племінного складу, за формами, встановленими від Народнього комісаріяту земельних справ УСРР.

8. Заборонити організаціям усуспільненого сектору продавати коней і кінський молодняк приватним особам.

9. Зобов’язати органи міліції, районові виконавчі комітети, міські, селищні і сільські ради підбирати бродячи (безгосподарні) коні та кінський молодняк. Коні, придатні для роботи або як плідники та кінський молодняк, придатні для вирощування зазначені органи передають колгоспам, а не придатні для цього – органам Народнього комісаріяту постачання.

10. Зобов’язати районові виконавчі комітети і міські ради підпорядковані безпосередньо центрові:

1) широко оповістити людність про цю постанову;

2) скасувати місцеві обов’язкові постанови у справах, нормованих цією постановою;

3) провадити серед колгоспників, наймитів і бідняцько-середняцьких мас села роз’яснювальну роботу про потребу зберігати коні та кінський молодняк.

ІІ

11. Поробити такі зміни у Кримінальному кодексі УСРР (Зб. Уз. УСРР 1927 р. №26-27, арт.132, і Зб. Зак. УСРР 1930 р. №4, арт.44):

1) Арт. 75 Кримінального кодексу УСРР ухвалити в такій редакції:

“75. За те, що куркулі і приватні скупщики незаконно різатимуть худобу та коні, або умисно калічитимуть худобу і коні, чи за інші зловмисні вчинки, що спричинили падіж худоби, або коней чи довели їх до непридатного стану, так само за те, що куркулі і приватні скупники підбурюватимуть до вище зазначених вчинків інших осіб, -

позбавлення волі на реченець до двох років з висланням з даної місцевости або без нього”.

2) Додати до Кримінального кодексу УСРР арт. 75-а такої редакції:

“75-а. За незаконний (без дозволу ветеринарного нагляду) забій коней в усуспільненому секторі (колгоспи, радгоспи, машиново-кінні станції, установи і підприємства), а так само за умисне калічення цих коней та інші зловмисні вчинки, що спричинили падіж коня, або довели коня до непридатного стану -

позбавлення волі на реченець до одного року.

За злочинно недбайливе поводження з кіньми і особлимо з жеребними матками в колгоспах, радгоспах, машиново-кінних станціях, установах та підприємствах, коли таке поводження спричинило падіж коня чи довело коня до непридатного стану -

примусові роботи на реченець до шістьох місяців.

Коли злочинно недбайливе поводження з кіньми має систематичний характер або спричинило втрату значного числа коней -

позбавлення волі на реченець до трьох років.

Увага. Коли недбайливе поводження з кіньми не спричинило вищезазначених наслідків, то застосовується заходи дисциплінарного впливу за правилами внутрішнього розпорядку та грошеві вивертання за чинними законами.”

ІІІ

12. Скасувати постанови ВУЦВК і РНК УСРР з 23 грудня 1930 року “Про заходи щодо хижацького знищування коней” (Зб. Зак. УСРР 1930 р. № 29, арт. 257) і з 25 травня 1931 року: “Про зміну постанови “Про заходи проти хижацького знищування коней” (Зб. Зак. УСРР 1931 р. № 19, арт. 155).

13. Цю постанову видано на підставі арт. 6 постанови ЦВК і РНК Союзу РСР з 7 грудня 1931 року: ”Про заборону вбивати коні та про відповідальність за незаконний забій і хижацьку експлуатацію коней” (“Известия ЦИК СССР и ВЦИК” з 11 грудня 1931 р. № 340).

Голова Всеукраїнського центрального виконавчого комітету Г. ПЕТРОВСЬКИЙ

Заст. Голови Ради народніх комісарів УСРР СЕРБИЧЕНКО

Секретар Всеукраїнського центрального виконавчого комітету М. ВАСИЛЕНКО

Харків, 1 січня 1932 р.