Імперіялісти готуються спільними силами придушити комуністичний рух у південних провінціях
Хінські Червоні армії далі ведуть свій переможний наступ
ТОКІО, 4. З Тзяньзіну повідомляють, що добре поінформовані чужоземні кола сподіваються цими днями початку спільних озброєних виступів держав у Хіні, зокрема Японії і Англії, щоб придушити комуністичний рух у басейні ріки Янцзи. 4 японські винищувачі одержали наказа негайно попрямувати у води Янзци.
***
ШАНХАЙ, 4. За одержаними відомостями, генералові Хо-чієнові, що воює проти червоного війська, вдалося начеб то зібрати свої сили і сконцентрувати відділ числом близько 7.000 біля Чанша по той бік річки Сан-Цзян. Боротьба за Чанша, почата 2-го липня, тривала з перервами 3-го липня, причому перед вечором бомбардування посилилось. Результати боїв ще невідомі.
У боротьбі активну участь беруть японські винищувачі. Як повідомляє японське аґенство, винищувач «Котама», що стояв на річці проти японського консульства, почав обстрілювати червоне військо «бо червоні обстрілювали винищувач».
***
ПАРИЖ, 3. Всі буржуазні газети містять повідомлення, запозичені з англійських джерел і присвячені подіям у Чанша. В цих повідомленнях доводиться потребу «погодженого виступу держав у Хіні».
«Журналь» пише, що становище достатньою мірою тривожне і що державам «час договоритися про боротьбу з дедалі більшою анархією в Хіні».
Паризькі видання «Нью Йорк Гералдз» і «Чікаґо Трібюн» заявляють, що рухом керують більшовики.
Французькі колоніяльні кола побоюються, що в зв'язку з успіхами Червоної армії в Хіні посилиться революційний рух і в Індо-Хіні.
***
ТОКІО, 4. Командувач японської фльотилії на річні Янцзи повідомляє, що Наньчан (столиця Цзянсі) ще в руках нанкінського уряду, проте, десятитисячна Червона Армія займає позиції за 40 клм. від Наньчану й загроза містові цілком реальна.
***
ТОКІО, 4. Як повідомляє аґенство «Сімбунт Ренґо», в районі Індуньхану (Гірінської провінції) купа хінських комуністів числом 300 осіб зруйнувала два дерев'яні мости на залізничій ділянці Гірін-Дунхуай. Зіпсовано телеграфне сполучення.
Польща Пілсудського - порохівня Европи
Все для війни
БЕРЛІН, 4. «Фоссіше Цайтунґ» друкує статтю свого кореспондента, що подорожує по Польщі. Зазначаючи, що для того, щоб зберегти польську державу в тому вигляді, як її штучно утворив версальський пакт, потрібні величезні збройні сили, кореспондент пише: «Важливі політичні питання розглядають і розв'язують сьогодні в Польщі з військового погляду офіцери, в чиїх руках зосереджені найважливіші міністерські портфелі і керівництво народнім господарством». Кореспондент вважає, що це наслідок внутрішнього міжнароднього становища Польщі, бо Польща мусить зважати на актуальні прагнення сусідніх держав переглянути кордони. Найбільшу активність виявляє 6 млн. українців, що компактно заселяють територію південної Польщі. На сході Польщі від неї також намагаються відокремитись 2 млн. білорусів, що бажають об'єднатися із своїм народом, який по той бік кордону користується незалежністю, у формі Радянської Республіки».
Вважаючи, що за таких обставин надто мало передумов для демократичного ладу, кореспондент заявляє: «В цьому трагедія Пілсудського, що боровся все своє життя за політичну волю своєї країни і що тільки наприкінці своїх днів зумів утворити поліційну державу з максимумом політичного гніту. Майже 88% польського народу сьогодні проти цього політичного романтика, що вміє воювати, але не вміє творити. У міру зростання економічних труднощів режим Пілсудського все більш мусить спиратися на відданні полки, причому все менше надії на мирний розвиток внутрішньої політики».
Далі кореспондент повідомляє, що 30% державних прибутків Польщі, а також додаткові суми з інших джерел витрачується на армію. Воднораз з закриттям текстильних фабрик у Лодзі, у Польщі виникають нові й нові підприємства воєнної промисловости, будовані в найвигіднішому з стратегічного погляду районі, на південний схід від Варшави.
Поширення торгу між СРСР та Італією
Підписано радянсько-італійську торговельну угоду
РИМ, 3. Ранкові газети містять сьогодні офіціяльне повідомлення про підписану вчора економічну угоду між СРСР і Італією. Орган важкої індустрії «Мессаджеро» заявляє: «Підписання угоди треба прийняти з великою радістю, скільки воно дійсно скероване на активізацію й поширення товарообігу між нашою країною й Радянським Союзом.
З усіх західніх країн, - пише далі газета, - Італія перша визнала велике значіння радянської економіки, особливо щодо італійської економіки. Радянський ринок, маючи на увазі також його близькість, може запропонувати італійському попитові потрібну для нашої промисловости сировину. У той же самий час СРСР є значний ринок для збуту продукції нашої промисловости. Басейн Чорного моря є й далі багатющим джерелом нафти й вугілля та інших мінеральних багатств, що їх Італія сьогодні одержує з віддаленіших ринків і за цінами, вищими ніж ті, що їх нам може запропонувати СРСР. Наслідки угоди безперечно будуть значні й корисні».