Архів старих газет
 ---------------------------------------------------
www.oldnewspapers.com.ua
Ціна 2гр.
 ---------------------------------------------------




Дещо з життя Волині

Ремісництво Волині.

Нарешті маємо точніші дані про ремісників Волині. Походять вони з офіційних джерел. Згідно з цими відомостями волинські ремісники під національним оглядом діляться так: українців 5.942, поляків 5.540, жидів 11.495, росіян 650, німців 409, чехів 480, турків 5. Загальне число варстатів сягає на Волині 24.504.

Хоч ці дані походять із Ремісничої Палати, а проте щодо українців - вони не зовсім точні. Українців ремісників є на Волині значно більше: по-перше в числі 650 „росіян" величезна більшість „русскіх" українського походження, діти яких навертаються до рідного народу; по-друге втроє більше українців містечок і сіл займаються ремеслом поруч із сільським господарством. 

Католицькі дні на Волині.

Римо-католицьке духовенство Волині спільно з єпархіяльним Інститутом Католицької Акції влаштовує „католицькі дні" по черзі в усіх латинських парохіях Волині. В цих урочистостях візьмуть участь представники шкільної влади і війська. На програму „католицьких днів" складаються: богослуження, процесії, зібрання, промови і т. д.

Кварц і шпат.

Мінеральні багацтва Волині відомі й відшукування та експльоатація їх ведеться в щораз ширших розмірах. Між іншим ось недавно біля с. Мочулянка на Костопільщині відкрито багаті зложжя кварцу і шпату (скалець ісляндський). Лежать вони майже під самою поверхнею землі, тому експльоатація їх дуже легка. Відкриття кварцу і шпату в Мочулянці - невелика несподіванка: ґеольоґи давно твердили, що на східньому кордоні Волині й українського Полісся чекають на розрібку величезні мінеральні скарби. Як ми вже подавали, на Костопільщині навіть проєктують елєктричний млин до мелення кварцу.

Механізація рільництва.

Більші й середні наші сільські господарства щораз більше користають у праці з ріжних машин. Найбільш популярні й розповсюджені січкарки, віялки, кератові молотілки. Жниварки в дрібному селянському господарстві не рентуються.

Зате в останньому часі дрібні хлібороби починають тягнутися до сівників, які не тільки прискорюють працю, але й більше рівномірно й економно розсипують зерно. Приспішимо акцію поширення сівників постачання їх пільгових умовинах з кредитів міністерства рільництва.

До м. року на Волині було всього 1.530 сівників. Від того часу дотепер число їх збільшилося на 573. Це число каже, як ще низько стоїть хліборобська культура на Волині.

Особливо прикро, що з пільгових умовин при набуванні сівників українці майже не користають.

„Мацєж Школьна" на Ковельщині.

На Волині вважають, що найбільш упосліджені культурно й економічно передполіські повіти: ковельський і любомльський особливо надаються для ріжних експериментів. Власне цими повітами особливо заопікувалася „Мацєж Школьна", що літом ц. р. вела в ріжних місцевостях півкольонії. Тепер, від вересня, ковельський відділ „М. Ш." починає вести в ковельському повіті аж 16 шкіл і 10 передшкіль для найбідніших дітей. А в поліських селах не треба цих дітей особливо шукати. Крім цього „М. Ш." будує 3 „освітні доми", а саме: в Ковлі, Пясечні й Сільцях Картеліських (зревіндиковане село).

Торфовища Волині.

Волинь має значні простори, що їх займають торфовища. Ці простори властиво лежать марно - ні трави, ні якоїбудь іншої користи. Голоси хліборобів, а за ними і преси, викликали зацікавлення волинським торфом серед ріжних чинників. Між іншим деякі міста думали гнати елєктрівні торфом, як найдешевшим паливом.

Проте справа експльоатації волинського торфу все стоїть на місці, бо вона оплатиться лише тоді, коли її вести на широку руку і коли торф буде використаний у найвищій мірі, врешті коли якслід будуть експльоатувати заглиблення по ньому, напр. для рибних господарств.

В останньому часі волинськими торфовищами зацікавилося міністерство рільництва. Власне з його доручення представник міністерства доконав дослідів торфу в повітах: дубенському, луцькому, кремянецькому, володимирському й горохівському. Відтепер досліди мають вестися докладніше.

Не чекаючи на висліди всіх цих дослідів та на майбутні заходи, українські хлібороби, користаючи з фахової літератури, поволі обертають, де це можливо, торфи в урожайні сіножаті.

Волинський хміль.

Мшиця в цьому році пошкодила плянтаціям хмелю на Волині. Урожай менший, ніж його передбачували; слабший ніж у Галичині та на Холмщині.

Проте рентовність волинського хмелю така безсумнівна й велика, що площа його плянтацій рік-річно збільшується. В цьому році поверхня, занята хмелем, зросла до 2.100 га на загальну кількість у цілій Польщі 3.500 га. Волинь продукує 64 відсотки загальної кількости хмелю. В м. році ця волинська хмелярська продукція рівнялася 35.000 кв. (загальний польський збір 54.000 квінталів).

Організація волинських хмелярів уже розпочала кампанію, щоб утримати ціни на хмель на можливо високому рівні.

Цінні памятки Острогу.

Остріг. І в кого це слово не викликає цілої фільми величних днів минувшини та його великих людей і чинів: кн. Константина Острозького, членів Академії, друкаря Федоровича, першої друкованої біблії, вихованців школи і т. д.! І скільки цінних памяток Острога розграбовано, щезло, свідомо знищено! Добре, що збереглася бодай оборонна башта недалеко церкви.

Але, як довідуємося, дещо зберігає і сам собор. Є там цінний примірник біблії, оправлений у дошки, обтягнені телячою скірою, викуплений із книгозбірні Антона Гродовського. Як оповідають, церковний сторож рятував цю біблію від большовиків,  рискуючи життям. Є там ще й цінний 5-тираменний свічник з 1575 р. та ін. речі.

Хлібороби без підручної літератури.

З приємністю треба ствердити, що наші передові хлібороби-селяни, які за останні 10 років підняли свої невеличкі господарства на високий щабель культури й дохідности, ввесь час кермувалися й кермуються порадами фахових книжок та часописів „Сільський Господар", „Сад і Город" і т. д. На жаль, від 15. березня ц. р. ці чисто фахові часописи до часописів не доходять.

С. С.


Новий японський уряд.

ЛЬОНДОН, 30. 8. З Токіо повідомляють, що сьогодні зложено новий японський уряд. Премієром і міністром закордонних справ став ґен. Абе, мін. внутрішніх справ та суспільної опіки - Гара, мін. фінансів - Аокі, мін. маринарки - віцеадмірал Йошида, мін. війни - ґен. Гата. Ґен. Гата був досі головним адютантом цісаря. Міністр маринарки був головним командантом фльоти. Щодо премієра, то не сподіються, щоби він на довго затримав портфель міністра закордонних справ. Японська преса признає, що теперішній уряд буде змагати до компромісу з Великою Британією.

Copyright 2010-2015 oldnewspapers.com.ua
pressaxix at gmail dot com
 designed in Happines.in.ua