Архів старих газет
 ---------------------------------------------------
www.oldnewspapers.com.ua
Ціна 2гр.
 ---------------------------------------------------




Виступ тов. Косіора на ІІ зльоті колгоспників-ударників Харківщини

Зустрінутий бурхливими оплесками, тов. Косіор передає зльотові колгоспників-ударників Харківщини привітання від Центрального Комітету Комуністичної Партії більшовиків України. 

- Гасло вождя нашої партії тов. Сталіна, яке він дав на всесоюзному з'їзді колгоспників-ударників про перетворення всіх колгоспів на більшовицькі, а колгоспників на заможних - це гасло підхопили багатомільйонні маси колгоспників Радянського Союзу. І у нас на Україні, в тому числі й на Харківщині, це гасло викликало величезне виробниче піднесення колгоспників, які з допомогою і під керівництвом нашої партії зуміли цього року успішно провести весняну сівбу.

Товариші ударники, що виступали тут, правильно відзначали, що колгоспи цієї весни працювали інакше, краще обробили землю, краще сіяли. Загалом уся робота в колгоспах організована краще і ставлення колгоспників до колгоспної праці, до колгоспного добра грунтовно змінилося на краще.

Більшовицькі наші завоювання на колгоспних ланах видні кожному. Але, товариші, не можна забувати, що в боротьбі за високий урожай цього року ми зробили тільки початок. Успіх урожаю вирішається тепер у дні підготування до збирання і проведення самої збиральної кампанії. От коли ми всі маємо на ділі показати, як ми проводимо вказівки партії, як ми перетворюємо в життя гасло т. Сталіна.

Чудес, товариші, на світі не буває і заможне життя з неба не падає. Добробут, піднесення матеріяльного і культурного рівня робітників та колгоспників залежить від нас самих, від нашої роботи, від того, як ми використовуємо ті величезні можливості і засоби, що є в наших руках, у руках пролетарської диктатури: фабрики та заводи, машини, землю, всі багатства нашої неосяжної країни.

Піднести колгоспників до рівня заможних можна тільки сумлінною, чесною працею самих колгоспників. На цей шлях колгоспні маси стали і в весняній сівбі уже добились перших успіхів. Ці успіхи ми повинні міцно закріпити, щоб раз і назавжди покінчити з відставанням сільського господарства України.

Але найтрудніша і найвідповідальніша робота тільки тепер надходить. Якщо на весні ми мали перед собою тільки одне завдання - сівбу, то тепер протягом невеликого відтинку часу збігається ряд трудних робіт, які вирішають долю не тільки цього сільсько-господарського року, але й наступного року. Для того, щоб цілком зліквідувати відставання сільського господарства України і добитися дальшого його піднесення, ми повинні не тільки добре зібрати врожай і виконати зобов'язання у хлібоздаванні, а й вчасно зорати землю під озимі, виконати план озимої сівби і підняти зяб. Тільки при таких умовах ми зможемо сказати, що добилися докорінного перелому і труднощі лишилися у нас позаду.

Тим то не час вдаватися у заспокійливі настрої. Той, хто замість упертої роботи любується далі першими успіхами, той, у кого паморочиться голова від цих перших успіхів - той ризикує втратити те, що досягнуто весною. Звання передових більшовицьких колгоспів, звання ударників колгоспів ви міцно закріпите за собою тоді, коли складите іспит на добре збирання, швидкий обмолот і першечергове виконання своїх зобов'язань перед державою, коли успішно проведете осінні с.-г. роботи.

Минулий рік дає чимало прикладів того, як колгоспи, які мали добрий урожай, опинялися у скрутному стані з хлібом. Чому? Тому, що хліб зібрали погано, частину хліба залишили на полі, дали можливість куркульським контрреволюційним елементам, ледарям, рвачам розтягти, розкрасти хліб.

Ми повинні на цю сумну науку минулого року добре зважити і цього року збирання та охорону врожаю, хлібоздавання, провести справді по-більшовицькому. Правильно говорили тут промовці, що всі можливості для цього у нас є. Але мати можливості це ще не все. Треба їх цілком скористати і перетворити на дійсність. А це залежить від нашої роботи. Добрі більшовики, керівники та організатори, передові колгоспники, - вони ці можливості скористають і доможуться потрібних наслідків.

А такий колгосп, де робота погано організована, де нема міцної трудової дисципліни, може з великими можливостями опиниться в прориві. Ми повинні домогтися, щоб усі колгоспи цілком скористали можливості, які в них є, і тут роля передових колгоспів, роля колгоспників-ударників - величезна. Ви повинні всією своєю роботою правити за приклад для відсталих колгоспів і в збиранні і в хлібоздаванні. Ви повинні справу хлібоздавання поставити на перший план і свої зобов'язання перед державою виконати так, як личить передовикам.

Чому ми так загострюємо увагу всіх наших організацій, всіх колгоспників на питанні про те, що поставка зерна державі є найважливіше, першочергове завдання колгоспів? Ми вважаємо, що на виконанні хлібоздавання перевірятиметься кожний колгосп, кожний колгоспний осередок, саме на цьому розв'язуватиметься питання, які колгоспи справді на ділі, а не на словах є передові.

Передовий колгоспник-ударник розуміє, що без сумлінного ставлення до праці, до колгоспного добра, без зміцнення колгоспу та піднесення його господарства, не можна поліпшити добробуту самих колгоспників. Якщо колгосп добрий, міцний, значить - добре колгоспникові. Усі колгоспники повинні твердо засвоїти і розуміти, що коли наша пролетарська держава не буде могутня, міцна, не буде мати потрібні ресурси, то не буде і міцних колгоспів. Без підтримки робітників, держави, без її повсякденної допомоги в організації і розвитку колгоспів, без її допомоги машинами, людьми, не можна покінчити з віковими злиднями, в яких перебували мільйонні маси селянства, ми не покінчили б з куркульською кабалою.

Пролетарська держава приходила і приходить на допомогу селу, коли трапляється яка небудь біда. Ви самі знаєте, яку величезну допомогу подала держава цього року колгоспам України, не вважаючи на те, що колгоспи України не виконали плану хлібозаготівель, не виконали своїх основних зобов'язань перед державою. Цю допомогу держава подала із своїх вкрай обмежених ресурсів.

І той, хто не розуміє, що інтереси робітничо-селянської держави і інтереси колгоспу та всіх колгоспників єдині і неподільні, той грає на руку класовому ворогові. Той, хто протиставляє свої особисті інтереси інтересам колгоспу, а інтереси свого колгоспу інтересам робітничо-селянської держави, той, хто хоче урвати собі якомога більше, а державі дати якомога менше, хто не виконує своїх зобов'язань перед державою, той ворог і колгоспові, і державі, той є пособником петлюрівця, махновця та інших контрреволюціонерів.

Рештки куркульських, петлюрівських та інших контрреволюційних елементів саме тому й намагаються всілякими засобами зривати здавання хліба державі, що вони розуміють, що зміцнення держави означає разом з тим і зміцнення самих колгоспів. Що більше засобів матиме держава, то міцніше вона підтримуватиме колгоспи, то швидше вони міцнітимуть і розвиватимуться. А це куркулеві - край, це - кінець його останнім сподіванкам на поворот до старого. Тому так лютують куркулі та їхні пособники, тому вони так викрутливо намагаються всіляко обкрутити, обдурити відсталих колгоспників, збити їх на шлях протиставлення своїх інтересів інтересам держави, а цим самим і на шлях підривання колгоспів.

Насамперед колгсопники-ударники повинні дати нищівну відсіч цим вилазкам куркулів та підкуркульників, повинні забезпечити виконання цілком і в установлені законом строки свої зобов'язання щодо поставки зерна державі. Тільки при умові, коли буде добре проведене збирання, коли зберуть увесь урожай, коли колгоспи виконають план хлібоздавання, забезпечать себе потім насінням і розподілять прибутки на трудодні, ми справді зміцнимо колгоспи і доб'ємося серйозних успіхів на шляху перетворення колгоспників на заможних.

У здійсненні цих завдань новий закон про хлібоздавання має величезне значення. При старій контрактацній системі хлібозаготівель передові колгоспи часто-густо фактично розплачувались за погані колгоспи, за ледарів. Через те, що в добрих колгоспів хліба було більше і увесь він був на обліку, то у них брали і порядком зустрічних планів для того, щоб перекрити недовиконання плану по відсталих колгоспах.

Нова система здавання кладе край такому становищу. За новим законом, для всіх колгоспів одного району визначається однаково тверду норму здавання з га. І ясно, що той колгосп, який добре господарював, матиме після виконання своїх зобов'язань перед державою багато більше хліба на свої потреби, ніж колгосп, який працював гірше. Мені доводилось зустрічати в одному з районів Старобільщини картину, коли погані колгоспи, де господарювали надзвичайно погано, торік здавали державі по 1,2 - 0,5 цент. з га, зате низці добрих колгоспів доводилося за них розплачуватися і здавати по 5-6 цент. з га. Тепер усі колгоспи цього району здаватимуть з га по 2,5 цент. Зрозуміло, передові сумлінні колгоспи району, при доброму збиранні, після виконання плану хлібоздавання, швидко піднесуть своє господарство на вищий щабель і відразу поліпшать стан колгоспників. Ну, а хто погано працює, хай пиняє на себе, хай повчиться на прикладі кращих колгоспів. А кращих колгоспів у нас тепер буде більшість. У пролетарській державі не може бути дармоїдів. Це тільки буржуазія в капіталістичних країнах живе коштом інших, коштом експлуатації робітників і селян. У нашій державі, де господарі є самі робітники та трудящі селяни, немає місця тим, хто хоче жити коштом інших. Той, хто не бажає працювати, хто уникає роботи, той не може сподіватися на добрі умови життя.

Коли ми твердо провадитимемо лінію партії, то доб'ємося нечуваного піднесення колгоспного господарства і швидко зробимо всіх колгоспників заможними. Але ясно кожному, що самопливом цього добитися не можна. Без найжорсткішої боротьби за міцну дисципліну, за перевиховання колгоспників, без боротьби проти решток куркульства, проти всіх ворогів колгоспного ладу, без подолання дрібно-власницьких звичок - справа не вийде. Це треба всім міцно зрозуміти.

Ми боремося тепер за подолання останніх серйозних труднощів. Ми не сумніваємося, що ці труднощі подолаємо. Але добитися успішного розв'язання цього завдання ми зможемо при умові, якщо справді напружимо всі сили, якщо будемо пильними і не припустимо повторення торішніх помилок.

А є чимало людей, у яких пам'ять коротка, які забувають про науку минулого року. Послабити роботу, послабити пильність - це значить знову дати волю ледарям, рвачам, симулянтам, дати волю решткам куркульства, всяким контрреволюційним елементам зривати нашу роботу. Ми куркуля розгромили, але це не значить, що з ним покінчено. Ворог тепер не виступає одверто проти колгоспів, він удає з себе друга колгоспу і не завжди його легко викрити. Ворог діє через підкуркульників, він чіпляється за дрібно-власницькі пережитки відсталих груп колгоспів. Є ще в колгоспах і куркульські підспівувачі, які намагаються збити чесних колгоспників. Ці підкуркульники весь час скиглять, мовляв, те погано, це погано, вони самі не працюють і намагаються зірвати роботу інших. Всім цим елементам, решткам куркульства, ледарям, симулянтам, всім опортуністичним елементам треба дати нещадну відсіч. Ми повинні збільшити класову пильність і до кінця зліквідувати рештки куркульні, викорчувати все те, за що чіпляється куркуль у своїй шкідницькій роботі проти колгоспів, проти держави. На боротьбу за більшовицькі колгоспи, за перетворення колгоспників на заможних треба підняти якнайширші маси колгоспників.

Створити більшовицькі колгоспи - це значить створити нову дисципліну, нову організацію праці. Боротися за соціялістичне сільське господарство - це значить боротися за високу продуктивність праці, за високий урожай. Завдання не легке. Ми зробили в цьому тільки початок. У нас у колгоспах уже виріс міцний актив, який бореться за нову дисципліну, який бореться за зміцнення колгоспу. Цей актив треба міцніше зорганізувати, виховувати його на практичній роботі. Якщо ми кріпко візьмемося за діло, якщо будемо чесно, сумлінно працювати, ми колгоспне господарство піднесемо на небувалу височінь.

У боротьбі за більшовицькі колгоспи ми повинні взяти приклад з наших заводів. Візьміть Харківський тракторний завод, - він ровесник більшости наших колгоспів, йому всього два роки, а завод уже добився величезних успіхів, добився цих успіхів завдяки міцній дисципліні, соціялістичній організації праці, високій класовій свідомості робітників. Нашим колгоспам треба повчитися у Харківського тракторного, у паротягобудівного заводу, у кращих підприємств Харкова - повчитися у них соціялістичної організації праці і трудової дисципліни. Звісно, створити в колгоспах таку саму трудову дисципліну - справа трудніша, але якщо колгоспне село хоче добитися високої продукційности, високого врожаю, а добитися цього ми мусимо будь що будь, колгоспники повинні будь що будь створити нову соціялістичну дисципліну і організацію праці. Вони повинні і далі йти шляхом, який вказує їм партія, робітничий клас. У збиранні врожаю і хлібоздаванні всі наші колгоспи і, насамперед, передові колгоспи повинні показати свою організованість, свою непохитну волю боротися за виконання директив партії, за виконання вказівок тов. Сталіна, за високий урожай.

Товариші, добрий урожай цього року в наших руках. Від нашої організованости, від нашої роботи залежить тепер, чи буде він у колгоспних амбарах і на зсипних пунктах. Ми повинні швидко зібрати врожай і виконати в установлені строки план хлібоздавання. Сили для розв'язання цих завдань у нас є і ми певні, що твердо і неухильно йдучи шляхом, який вказала партія, ми цей рік, як сказав тов. Сталін, зробимо останнім роком труднощів і рушимо нашу країну вперед до нових перемог. (Тривалі оплески).

Copyright 2010-2015 oldnewspapers.com.ua
pressaxix at gmail dot com
 designed in Happines.in.ua