Червоний прапор зобов'язує
У забезпеченні велетенських перемог, що їх домоглися пролетарі, колгоспники та всі трудящі радянського Союзу під проводом комуністичної партії на чолі з її Ленінським ЦК і вождем світового пролетаріяту т. Сталіним, в боротьбі за побудову соціялізму, величезну ролю відограла безпосередня їхня участь власними коштами у фінансуванні соціялістичного будівництва в формі державних позик.
Першої п'ятирічки через державні позики мобілізовано на господарське й культурне будівництво країни понад 5 млрд. крб. В умовах нашої радянської держави позики перетворилися на могутнє знаряддя мобілізації трудящих мас навколо здійснення вирішальних завдань соціялістичного будівництва та культурної революції.
Усвідомлюючи таке величезне значення позик для народного господарства, культурного будівництва і дальшого поліпшення матеріяльно-побутових умов, - робітники й колгоспники передових заводів, шахт, фабрик, радгоспів, колгоспів, почавши працювати над виконанням велетенських завдань 1933 року, один за одним почали звертатися до уряду з вимогами випустити нову позику, щоб зміцнити фінансову базу для здійснення народно-господарського плану другої п'ятирічки - п'ятирічки побудови безкласового соціялістичного суспільства.
На ці вимоги союзний уряд 15 травня ц. р. ухвалив випустити державну позику «другої п'ятирічки».
На 1 червня, тобто за 15 день Україна цілком вивершила передплату на позику, виконавши план на 100,3%, а на 15 червня план реалізації позики було вже виконано на 109,3% (при пересічному виконанні по Союзу на 107,9%). Ці успіхи поставили Україну по реалізації позики на перше місце серед інших республік.
Серед робітиків та службовців контрольні завдання передплати виконано на 113,3% і серед колгоспників на 116,5%, при чому плани перевиконано по всіх областях.
З областей першими на Україні закінчили реалізацію позики: Одеська область (23 травня), Харківська (25 травня), Донецька і Дніпропетровська (26 травня).
Провідну ролю в успішному здійсненні завдання по позиці серед робітників та службовців відограли м. Харків, де план реалізації позики було закінчено 18 травня, а також обласні центри Київ, Одеса, Дніпропетровське, Сталіне. З підприємств в першу чергу закінчили підписку колективи заводів по Харківській області ХЕМЗ, ХПЗ, ХТЗ, «Серп і Молот», Турбозавод, «Світло Шахтаря»; по Київській області - Червонопрапорний «Більшовик»; по Одеській області - завод ім. Марті, «Красная Заря»; по Дніпропетровській області - завод ім. Дзержинського, заводи ім. Леніна й Петровського, Дніпрокомбінат; по Донецькій області - Сталінський металургійний завод, завод ім. Ільїча, Луганський паровозо-будівний.
По селу - перше місце посіли райони: Роздільнянський та Лозівський, що закінчили підписку - перший 15-го, а другий 16 травня. Синельниківський, Люксембурзький, Калініндорфський, Гросулівський, Спартаківський, Барвенківський - вивершили підписку 20 травня.
Досягнення України в реалізації позики знайшли відповідну оцінку від союзних органів - Центральної комісії сприяння держкредитові та ощадсправі при президії ЦВК СРСР та Наркомфіну Союзу, що ухвалили нагородити ЦКС держкредитові та ощадсправі при президії ВУЦВК перехідним Червоним прапором імени ЦКС та Наркомфіну СРСР.
У чому ж «секрет» успішного вивершення позики на Україні?
Успіх вирішили. Поперше - викляюна увага до реалізації позики від центральних, обласних та місцевих партійних організацій, що забезпечили керівництво розгортанням масової роботи і перебігом кампанії на всіх його етапах, на всіх ділянках.
Подруге - значне посилення участи порівнюючи з минулими позиками профспілкових організацій, ВУК'ів профспілок і допомога профспілок та окремих підприємств селу.
Потретє - дуже активна участь і допомога комсомольських організацій. Всі обласі комітети ЛКСМУ крім Чернігівського, забезпечили активну участь комсомольських організацій в реалізації позики, давши немало прикладів ініціятиви й організації роботи.
Виключну ролю в проведенні роботи по передплаті на селі відіграли політвідділи МТС та радгоспів. Зокрема слід відмітити політвідділи Акарджанської, Знам'янської та Кахівської МТС, які негайно після одержання декрету розгорнули величезну масову роботу серед колгоспників і домоглися реалізації позики серед колгоспів району їх діяльности в два дні.
Велику ролю в успішній реалізації позики відіграла преса. З першого ж дня видання декрету, як центральна так обласна й місцева преса активно увімкнулись у кампанію, щоденно висвітлюючи стан реалізації позики, організуючи й мобілізуючи трудящі маси на прикладах передових. Зокрема слід підкреслити величезну ролю, яку відограли газети «Комуніст», «Вісті» та «Харківський пролетар».
В успішному переведенні позики не останнє місце належить комісіям сприяння. Комісії сприяння набагато зміцнившись в наслідок огляду їх роботи по всій Україні зуміли своєчасно й правильно розставити свої сили, актив, уміло організували роботу, що вирішило успішне вивершення кампанії в найкоротший термін. Слід також відзначити, що ощадкаси краще працювали порівнюючи з минулим, виявили більшу гнучкість та енергію в оформленні передплати. Темпи їх роботи не відставали від темпів проведення позикової кампанії.
Так зростала реалізація масових державних позик в УСРР (у мільйонах карбованців)
Третя позика індустріялізації - 196
Перший випуск позики «п'ятирічка за чотири роки» - 225,6
Позика «третього вирішального» - 405,6
Позика «четверного вивершного» - 497,7
Позика «другої п'ятирічки» - 557,8
Випробувану методу соціялістичного змагання широко застосували в розгортанні передплати на позику, як між окремими підприємствами, установами, колгоспами так і районами й областями, в організації дійової допомоги пролетарського міста соціялістичному селу. Реалізація позики на Україні проходила в умовах виняткового ентузіязму пролетарських та колгоспних мас.
Величезна перемога на одній з надто важливих ділянок соціялістичного будівництва говорить перш за все про велику свідомість пролетарських і колгоспних мас Радянської України, цілковиту відданість їх генеральній лінії партії, бажання усіма силами прискорити темпи соціялістичного будівництва та опанування збудованих велетнів соціялістичної промисловости.
За постановою ЦКС при ЦВК СРСР передавати перехідний Червоний прапор буде 1 липня на 3-му тиражі позики «4го вивершеного» в м. Харкові Голова ЦКС при Президії ЦВК Союзу РСР тов. Чуцкаєв. Цей день повинен стати днем мобілізації всієї громадськости і в першу чергу комісій сприяння держкредитові та ощадсправі на дальші перемоги в справі зміцнення фінансової бази Радянського Союзу.
При загальних успіхах що ми їх домоглися на Україні в реалізації позик, ми ще не маємо 100% охоплення передплатою робітників і службовців та колгоспників, а серед селян-одноосібників позику передплачено лише на 58% завдання. Ще не завершили передплати Вінницька та Чернігівська області. Тим-то було б цілком невірним і шкідливим заспокоюватися на досягнутих успіхах і демобілізуватись.
Завдання полягає в тому, щоб найближчих же днів виконати бойове гасло «жодного трудящого, як міста так і села без облігації «другої п'ятирічки».
Цілковите охоплення передплатою на позику кожного робітника, кожного колгоспника, селянина-одноосібника, службовця і всіх груп неорганізованого населення, виконання контрольних завдань по всіх без виключення секторах не лише по областях в цілому, а й по кожному окремому місту, селу, радгоспу, колгоспу - першочергове завдання сьогоднішнього дня.
Організувати своєчасне і повне надходження внесків по позиці і цим закріпити успіхи передплати - друге важливе завдання.
Разом з цим день тиражу й передачі Червоного прапору повинен забезпечити перелом в справі поліпшення роботи комісій сприяння по залученню вкладів до ощадкас. У цій галузі робота і ощадкас і комісій сприяння на Україні цілком незадовільна. Щоб піднести ощадну справу ЦКС при Президії ВУЦВК, Президія ВУРПС та Колегія НКФ УСРР ухвалили провести кампанію звітів усіх ощадних кас перед пролетарсько-колгоспною громадськістю, зобов'язавши комісії сприяння та профорганізації перетворити ці звіти на постійну систему та дійову форму повсякденного контролю та допомоги від радянської громадськости для піднесення роботи ощадних кас.
Червоний прапор, що його одержує Україна за найкращі насліди реалізації позики «другої п'ятирічки» - перехідний. Треба пам'ятати, що майже поруч з УСРР в реалізації позики йдуть інші братерські республіки ЗСФРР - 105,9%, РСФРР - 104%, Узбекістан - 102%, що кожного дня можуть нас виперидити й залишити позаду. Справа чести всіх місцевих організацій комісій сприяння, справа чести всієї громадськости України міцно тримати цей прапор і забезпечити більшовицькою роботою над мобілізацією коштів людности для соціялістичного будівництва першість.
Ю. Войцехівський.
