Архів старих газет; Архив старых газет

Депутатські групи рад, бригадири, робітники радгоспів та колгоспники Скадівського, Херсонського, Голопристанського, Кахівського, Цюрупинського та Хорлівського районів, щоб цілком виконати ухвали пленумів ЦК КП(б)У та одеського обкому і облКК, щоб вийти переможцями у соціялістичному змаганні з Татарією, уклали цей соціялістичний договір на найкраще, без жодних втрат, проведення жнив та на дострокове виконання закону про здавання хліба державі.

Під керівництвом партійних організацій ми зобов'язуємося організувати робітників радгоспів і колгоспників на неухильне проведення таких конкретних заходів.

1. Закінчити жнива протягом 12 днів, забезпечити пильну охорону врожаю від розкрадання та втрат під час збирання хліба, провести обов'язкове в'язання всієї озимини, ярої пшениці та насінного ячменю.

2. Розпочати здавати хліб державі з перших днів обмолоту. Домогтися, щоб шість районів, які змагаються першими в області виконали хлібоздавання, закінчили його до строку. Зерно здавати чистим і високої кондиції.

3. Водночас з виконанням планів хлібоздавання колгоспи повинні повернути державі насінну та іншу позику з відповідним процентом нарахування та здати на зсипища всю натуроплату МТС, що належить їм від колгоспів.

4. Від початку жнив і до кінця хлібоздавання, райони, що змагаються, встановлюють щоп'ятиденки широку міжрайонну інформацію про перебіг всіх кампаній.

5. Для преміювання передових у виконанні цих завдань сільрад та колгоспів, кожен район організовує у себе перехідні прапори.

6. Якщо в процесі збирання врожаю та хлібоздавання виявиться, що будь-який з районів відстає, райони, які закінчать хлібоздавання, зобов'язані порядком соціялістичної взаємодопомоги допомогти тим районам, що відстають.

7. Після трьох місяців із дня підписання цієї угоди скликати другий міжрайонний зліт для підсумків змагання. Зліт скликати в тому районі, який першим закінчить хлібоздавання державі.

Ми вважаємо за потрібне, щоб інші, сусідні з нами райони, як от Калініндорфський, В.-Олександрівський та Бериславський приєдналися до цього соціялістичного договора і з нами разом виконали вся чергові господарсько-політичні завдання.

На арбітрів у нашому змаганні обираємо голову одеського облвиконкому тов. Пахомова, редакцію газети «Вісті ВУЦВК» та обласну газету «Чорноморська комуна».

Закликаємо всі райони Одеської области у відповідь на соціялістичний виклик радянської Татарії організувати змагання на найкраще проведення збиральної та дострокове здавання хліба державі.

Умову підписано у м. Скадовську 25 червня 1933 року.

Договір підписали представники від усіх районів.

Жінка в колгоспі - велика сила

Виробнича конференція колгоспниць-ударниць Гросулівського району

(Від нашого кореспондента).

25 червня відбулася виробнича конференція колгоспниць-ударниць Гросулівщини. На конференції взяло участь 300 жінок. Виступи колгоспниць на цій конференції показують величезне зростання виробничої ролі жінки в колгоспному виробництві. Ударниці подали ряд найцінніших пропозицій щодо  найкращої організації збирання врожаю та хлібоздавання.

Колгоспниця тов. Антонова, з колгоспу ім. Каселя, запропонувала для найшвидшого проведення збирання хліба широко використати на збиральній корів. Ми зібралися тут з усіх колгоспів нашого району, - каже тов. Антонова, - і добре знаємо, що як хочемо швидше зібрати, швидше змолотити, здати хліб державі і більше між собою розподілити, треба якнайшвидше і без втрат зібрати врожай. За того числа коней і тракторів, що у нас є, ми не зможемо цілком виконати цього завдання. Але з цього є вихід. Треба залучити до збиральної корів. Корови треба використати, але треба, щоб до кожної з них було пригнано ярмо. Не можна так робити коровами, як у колгоспі «Красний Октябр», де малим коровам дали великі ярма, а великим малі і понатирали їм шиї. Ярма треба підібрати зараз. А до корів виділити спеціяльних їздових і встановити, щоб коровами робили колгоспники - власники корів.

Треба весь хліб пов'язати, треба, щоб на полі не було розв'язу. Де більше зеленіють наші лани після збирання, де більше буває падалиці? Тільки там, де не в'яжуть снопів, де незграбно загрібають, погано кладуть полукіпки і цим вимолочують силу хліба тут же, на полі. Нині треба позбутися цього. Треба все пов'язати, та й в'язати, товариші колгоспниці, треба знати як. Ось розміркуймо: крутиш перевесло - вимолочуєш зерно. А скільки треба перевесел на гектар? Тільки на одну копу їх треба шістьдесят штук. А скільки вимолотиш з цих перевесел зерна? Треба нам тут позбутися втрат і до в'язання приготувати перевесла. Скористаймося тут з досвіду колгоспу «До будови соціялізму», який вже приготував 10 тис. перевесел.

І в'язати снопи - це ще не все. Снопи треба знести і покласти в копи. Але по-різному можна зносити снопи, - і так, що вимолотиш сніп, доки до копи донесеш, і так, що запобігнеш втратам. Отже треба нам завести одне правило - бережно зносити снопи й складати їх у копи, не волокти колосками по землі.

Такі цінні пропозиції щодо боротьби з втратами подала колгоспниця з колгоспу ім. К. Маркса тов. Борщ.

З цікавою промовою виступила колгоспниця тов. Савинська з колгоспу «Котовець». Савинська говорила про табори. Говорила не взагалі про користь таборів, а подала ряд конкретних пропозицій, як ці табори організувати. В таборах треба жити всім. Але ось, приміром, як буде справа з коровами. Адже і корови теж будуть з нами в таборах. Значить, треба тепер же подумати, як організувати доїння корів, не припустити, як то було у колгоспі «Жовтень», що у корів молоко перегоріло, і куркулі відразу скористовували з цього і гули по закутках, що, мовляв, дали корів на роботу і молоко перегоряє.

Друге питання - це ясла. Ясла теж треба організувати в полі, в таборі. Ясла в таборах організувати не важко, а користь з цього велика - матері не відриватимуться від роботи на жодну годину.

Третє - треба поставити пильну охорону села. Куркуль шкодитиме нам на кожному кроці і вихід до таборів він може використати для зриву збиральної. Виїдемо в табори, не організуємо охорони села, куркуль організує обкрадання села і цим зірве роботу в полі. Цю куркульську лінію треба передбачити й організувати пильну охорону села.

Колгоспниця Геренштейн з колгоспу «Фрайнгайт» виступила з гаслом - перший сніп державі. Це означає, - говорить тов. Геренштайн, що ми передусім повинні виконати обов'язки перед своєю пролетарською державою. Липень і серпень - це ті місяці, за які ми повинні виконати план здавання хліба державі.

Як ми організуємо авансування колгоспників? Видаватимемо 10% з фактичного обмолоту. У колгоспі «Фрайнгайт» авансуватимуть тільки борошном і тільки на руки. Чому так, що тільки борошном і тільки на руки? А тому, що коли роздавати зерном, багато турбот. Треба кожному їхати молоти, а відривати гарячої пори робочі руки, аніяк не можна. Ми не припустимо, щоб під виглядом громадського харчування розбазарювалося силу колгоспного хліба. Ми встановили - все, що належить на трудодні, видавати тільки на руки. Не витрачатимемо колгоспівського борошна на галушки й затирки.

Виробнича конференція колгоспниць-ударниць є додаткова мобілізація сил на найкраще проведення збирання й хлібоздачі в Гросулівському районі. Учасниці конференції оголосили себе ударницями збиральної та хлібоздачі і є всі підстави стверджувати, що вони виправдають таке звання, бо жінка в колгоспі - велика сила.