Архів старих газет
 ---------------------------------------------------
www.oldnewspapers.com.ua
Ціна 2гр.
 ---------------------------------------------------




Спогади подоріжжа

Сумно шелестить пожовкла трава, осіннє сонце сипле золоте проміння на суху, дзвінку землю; тихий, але різко-холодний вітер оповіщає про кінець осені.

Недавно скінчилась бійка з кадюками. Перемогли. Настрій бадьорий. Жартуючи, козаки загортуються в драні шинелі, піджаки, свитки й, навіть, попівськи ряси - й все військо має комично-серьозний вигляд.

„Полетиш, гендикинець, швидше Павлуші з хливуші"…

Але дивно: після вдалоі бійки нашу частину відтягли назад верстов на сорок і тут почали рить шанці.

Ми зупинились в Р-ні, а відступаючий ворог за С-ою, так, що між нами невтральна зона була верстов на 65-70.

Козаки незадоволені, що ім не дають змоги гнать далі ворога, якого так вдало розбили під Мар'янівкою.

„До зіми треба ліквідувать золотопогонну наволоч, а ми чомусь відступаємо"!

Врешті почали поширюватись вперті чутки, що діректорія ще на оголосила війни Денікінові і тому ми мусили не битись з білими.

„Невже київський урок не показав діректоріі правильноі лініі поведінки?"

„Невже гнила Антанта може діктувати украінському революційному селянству?" - запитують козаки.

А архикнязі й „світловерхи" все-ж не давали змоги йти в бійку, бо всі „високі" й „світлі" покладалися на ласку Антанти.

Козаки ясно зрозуміли, що ім на петлюрівськім фронті немає чого сидіти, а треба йти в тил, йти туди, де льється кров селян, де стогнуть пригнічені під п'ятою жандармів…

Галицька старшина Н-й частини цілком поділяла революційно-повстанську думку наших козаків і згодилась технично допомогти нам, коли ми відірвемось від регулярного війська.

(Далі буде).

Олександер.

Copyright 2010-2015 oldnewspapers.com.ua
pressaxix at gmail dot com
 designed in Happines.in.ua