Про владу та про радянський лад.
Товариші селяне, робітники й робітниці!
Товариші повстанці, червоно-армійці та мирне трудове населення!
На протязі майже двох з половиною років ви були свідками й причасниками величезних подій, яких коли небудь зазнала історія людскости.
Ви бачили, як хиже царство капіталу та влади (в Росії самодержавної, а по инших країнах буржуазної) привело до шаленої всесвітньої бойні, яка багату квітуючу землю знівечила й надала ій вигляд пустелі, зрошеної річками крови та сліз. Ви бачили всесвітню війну 20-го віку. Ви бачили далі, як працюючі маси Росії, Германії, Австро-Угорщини та инших країн піднялись на рішучу боротьбу проти цього шаленства та жаху.
Ви бачили початок великої всесвітньої революції, яка ще не скінчена й скінчиться тільки тоді, коли пануванню капіталу, влади, насилля й неправди буде покладено кінець.
Ви бачили, як Велика Революція своїми першими могутніми вдарами розчистила шлях визволення працюючих всього світу від головних перепон: від царського самодержавія Росії та від імператорського кулака Германії. Ви бачили перші успіхи Великої Революції.
Ви бачили далі, як ріжні політичні партії в Росії, кожна по свойому розуміючи революцію, кожна силкуючись кріпко заволодіть політичною владою в державі та знищити всі инші партії, почали поміж собою боротьбу й втягнули в цю боротьбу працюючі маси. Ви бачили боротьбу політичних партій за державну владу й тимчасові успіхи де котрих з них. Ви бачили далі, як одна з цих партій, сама крайня партія соціял-демократів-більшовиків (або комуністів), - перемогла всі инші партії й заволоділа політичною державною владою. Ви бачили, як ця партія, беручись роздавить ворогів революції й своіх супротивників, обіцяла при допомозі нової влади вести працюючих до нової перемоги, до царства правдивого й устрію розумного, до царства волі й рівности, до царства соціялізму.
Ви бачили заходи крайньої лівої соціял демократичної партії комуністів збудувати на шляху до соціялізму комуністичну державу з соціял демократичною владою.
Таким чином, товариші, на ваших очах революція перепробувала всякі партії й всі влади від крайньої правої до крайньої лівої.
На Вкраїні ви зазнали ще владу чужеземців, владу гетьмана й Петлюри.
Скажить-же, чи зуміла хоть одна партія, хоть одна влада урегулювати господарське життя й довести революцію до щасливого кінця?
Ви самі скажете: ні, не зуміла!
Всі партії й всі влади виявили себе одинаково безсилими в розв'язуванню господарського питання й громадського будування.
Так буде завше до того часу, до якого працьовники будуть віддавати владу над собою політичним партіям або окремим особам.
Вся біда, все зле в тому що одні люди прагнуть чи находять необхідним взяти до своїх рук політичну владу, а другі охоче й покірливо віддають їм цю владу над собою. Ніяка політична партія, ніяка політична державна влада не може утворити й закріпити економичне (господарське) життя; ніяка влада не в силах відбудувати зруйноване виробництво, утворить суспільну організацію труда, привести до громадського спокію й задоволення.
Соціялістична влада буде, безумовно, завше нездатньою повести революцію по вірному шляху й привести працюючих в царство справжнього соціялізму.
Така, як бачите самі, дійсна, остання правда, яка зараз доведена самим життям, самою революцією.
Ви самі бачили, товариші, що партія й влада більшовиків-комунистів виявилась безсилою в ділі громадсько-господарського будування. Замісць того вона зрадливо знов відкрила широкий шлях ворогам революції й підготувала новий грунт для реакції. Збита комунистами з певного шляху, революція опинилась в безпорадному стані й потоптавшись на місці, повернула назад.
Отже ми, вільні повстанці-махновці, перш всього говорим вам:
Товариші селяне й робітники! Товариші працюючі!
Треба напружити всі сили, щоб вирятувати революцію з безпорадного стану, допомогти рушити їй знову вперед й вивести на рівний шлях, бо инакше все загине.
Є тільки один спосіб зробити це. Необхідно відцуратись від всякої влади й братись за будування нового життя на підставі вільної безвладної (а не владної), безпартійної, економичної (а не политичної) об'єднуючої з низу (а не зверху) организації працюючих, робітників та селян.
Як це зробити? Як улаштувати життя без влади?
Товариші! Адже-ж ви самі відповіли всьому світу на це питання ще в березні 1917 р. Ви утворили тоді величезну сіть ваших трудових организацій: професійні спілки, фабричні й заводські комітети, сільські организації, армейські організациї, нарешті, саме головне, - ради.
Ви висунули ці организації, запевне, як безпартійні трудові організації ділового й правдивого устрію й вільного життя.
Політична партія комунистів-більшовиків своєю боротьбою за владу збила ці організації з вірного шляху, скалічила, зіпсувала, й, в решті решт, згубила їх у корню. Партія підмінила вільну економичну працю цих організацій, безсилою працею своєї влади й своїх державних урядовців.
Теперь в тому районі, котрий ми, повстанці, визволили від усякоі політичної влади, - ви, вільні селяне й робітники сел та міст повинні зараз-же, під нашою охороною, утворити ваші вільні організації, взятись до вільної праці, по улагодженню вашого нового життя. У визволеннім з під влади місті (городі) більша робітнича організація (наприклад, рада професійних спілок) повинна негайно взяти на себе ініціятиву (почин) в ділі скликання великої наради (Конференції) для скорійшого обговорення й вирішення ряду найпекучіших питань.
В склад такої конференції війдуть: 1) Представники від усіх без винятку робітничих організацій й підприємств (спілок, фабрик, заводів, майстерень, млинів, ріжних установ та инші); 2) Представники від залізничників, від трамвайних робітників, від пошти й телеграфу і т. инш.; 3) Представники від селян по змозі більш широкого району; 4) Представники від повстанчеських частин.
Конференція повинна вирішити в першу чергу слідуючі питання: 1) Як організувати охорону міста й забезпечити спокій населенню? 2) Як взятись за організацію регулярного роскладання маючихся в місті, в сей час, продуктів загальної й першої потреби? 3) Які речі та в якому числі можуть бути зараз направлені в село? Які продукти та в якому числі можуть бути зразу направлені з села в місто? Яка обмінна единиця повинна бути встановлена? Як організувати регулярні зносини з селом і наладить регулярний обмін продуктів поміж робітничими й селянськими організаціями? 4) Виробництво яких саме річей може бути в місті зараз же забезпечено й продовжено? 5) Що необхідно для налагоджування припинених галузів виробництва та як добути необхідне? 6) Організація ріжного роду мійської праці; 7) Фінансове питання, й т. ін.
Вирішуючи всі ці головні питання, Конференція буде, безумовно, зразу організовувать все необхідне для здійснення своїх виришень: наладжувать звязки, доручати дільним людям встановлювати необхідні техничні установи, й инше.
Спільна праця робітників, селян, залізничників та повстанців безсумніву дасть всім їм змогу зговоритись й приступити до живої продуктивної праці.
Всі чесні соціялісти й инші особи без розбору партій можуть: 1) Помогти робітникам й селянам в вирішенню цих питань, по скильки робітники й селяне будуть потрібувати їх допомоги й поради; 2) Вести ідейну культурно-просвітню працю, видавати часописі, брошури й инше, організувати лєкції, бесіди й ин. Для всього цього соціялістам не треба захвачувати політичну владу, котра, як завше, зіпсувала-б все діло.
З часом Конференція перетвориться в ділову економичну Раду робітничих та селянських організацій. Рада буде природним об'єднанням всіх робітничих та сільських организацій, виконуючих, як і Рада, волю загальних зібрань, сходів, нарад, з'їздів.
Для всієї цієї праці та її дальнійшого розвитку нема ніякої необхідности в політичній владі.
Товариші повстанці повинні твердо пам'ятати, що їх завдання - охороняти й захищати істнування діяльність всіх цих робітничих й селянських організацій від усяких замірів та нападків з боку буржуазії, контр-революції й якої-б то небуло влади.
Захист робітниче-селянського діла - єдине справжнє завдання військових (повстанських) сил. Представники від повстанців повинні бувати на всіх засіданнях Конференції чи Ради. Праця повинна бути спільною, приязною.
Повстанці повинні бути на сторожі проти погромної агітації, проти піяцтва, хуліганства, грабіжництва. Коли в місті почнеться така організаційна праця, то мешканці міста (города) будуть спокійними й потрохи самі візьмуться допомагати робітничим та селянським організаціям налагоджувати життя в районі.
В майбутньому само-собою виросте завдання об'єднання цього району з иншими визволенними районами, містами й селами. Встановляться регулярні зносини, налагодиться товарний звязок…
Оце так в коротких рисах уявляють собі махновці дійсним совітський робітниче-селянський устрій без влади. Організація господарського, загального й культурного життя без партій та без державної політичної влади, а лише при допомозі природно об'єднуючихся знизу робітниче-селянських організацій та Рад, - такий, товариші, перший та головний пункт махновського програму.