Архів старих газет; Архив старых газет

До ХХІІ роковин Червоної Армії і Військово-Морського Флоту

Капітан Угрюмов

Серед бійців Ленінградського Військового Округу дедалі частіше можна почути ім'я хороброго комбата Угрюмова.

Батальйон посувався широким фронтом, зустрічаючи на своєму шляху болота, ескарпи, завали. Комбат у цій обстановці був надзвичайно пильним і вимагав пильності від кожного бійця. І батальйон ішов уперед, змітаючи всі перепони на своєму шляху. Через торфові болота, під безперервним ворожим огнем він прорвався до шанців противника. Під прикриттям артилерійських залпів батальйон першим виконав бойове завдання: захопив залізницю, що веде вглиб території ворога.

Складні перепони зустрічав батальйон весь час. По гребенях коричневих обривів протитанкових кріплень заплетено колючий дріт. Ворожа стрільба на короткий строк замовкла. Угрюмов зрозумів: ворог чекає появлення наших частин на відкритій поляні, яка проходить вздовж укріплень, щоб відкрити сильний вогонь.

Рішення приймаються блискавично.

- Ми повинні зайняти Н., поки не настала ніч. Вперед! - Перепони були перерізані. Через купину і трясовину, важко ступаючи по талому снігу, бійці просувалися вперед. Кулеметники обрали вогневі точки. Капітан напружено вдивлявся в узлісся, почуваючи за ним ворога. Виявилося, що припущення комбата правильні - зза узлісся вдарили ворожі залпи.

- Лягай! - скомандував Угрюмов і приступив до здійснення задуманого маневру. Він наказав одному з командирів рот послати в обхід взвод. Поки взвод, скриваючись за кущами, через видолинки обходив ворога, червоноармійці, що розсипалися на галявині, вели вогонь.

Маневр удався блискуче. Удар по флангу розладнав оборону противника.

- Вперед! За Сталіна! Ура!

Бійці піднялися і навально ринули за комбатом і комісаром. За переліском вже виглядали перші будинки міста. Білофінські банди кинулися тікати.

Коли настала північна ніч, героічний батальйон першим вступив у місто. Тут він одержує нове бойове завдання - навальним ударом зайняти станцію Н.

І ось знову бійці повзуть по снігу. Кулеметники з флангів підтримують наступ.

Батальйон підійшов до дротяних загород, прорвав їх і атакував ворога. Білофіни, що звикли діяти зза рогу, не витримали штурмового напору.

… Ми сидимо в теплій землянці відважного комбата. Щойно закінчилася коротка ділова оперативна нарада командирів. Від самого Угрюмова важко добитися навіть короткої розповіді про власні подвиги. Але, з яким захопленням він розповідає про героічні вчинки бійців і командирів свого батальйону.

- Які чудові бійці, які розумні командири! - каже капітан.

Він називає десятки прізвищ, перераховує численні бойові епізоди. Коли розмовляєш з ним, почувається, що комбат добре знає своїх людей, довго і любоно працював з ними.

Угрюмов зумів виховати у воїнах свого батальйону чудове почуття - властиве тільки нашим бійцям, - «почуття ліктя», впевненість у бойовому товариші, впевненість у тому, що він не підведе. Сполучене з глибоким усвідомленням обов'язку взаємного визволення, це почуття робить чудеса.

Радянський уряд за високі подвиги на фронті боротьби з фінською білогвардійщиною надав Миколі Степановичу Угрюмову звання Героя Радянського Союзу.

Ц. Солодар.

«Ленинградская правда».

Лист з фронту

Добрий день, дорогий товариш майор Рахманов! Посилаю вам, командирам і курсантам, свій палкий привіт.

Зараз я сиджу в землянці, час - друга година ночі, але артилерія працює, іноді відгукується «Максим» тривалою чергою.

Був я кілька разів у бою. За одну висоту ходив я в атаку тричі, розстрілював ворога в упор, снайперів збивав з дерев.

Товариш майор, зверніть увагу в огневій підготовці на стрільбу в зимових умовах, в тактиці - на взаємодії частин і польовий караул.

Ворог лукавий - ось приклад: наші частини билися за одне село. Ворог відступив, але, щоб нам нічого не дісталося, він підпалив село разом з худобою і людьми, що не схотіли йти за ним. Всі села вони підпалюють, самі зариваються в сніг і ведуть війну бандитськими засобами.

В одному з боїв я взяв у полон одного резервиста. У нього я побачив хліб, який їдять солдати. Це не хліб, а земля.

Попереду фінських солдатів ідуть шюцкорівці, зустрічаються і російські білогвардійці. Стріляють білофіни розривними кулями, іноді навіть хімічними снарядами.

Місцевість дуже важка. Вчіть курсантів водити машини по пнях, болотах, ремонтувати машини вночі.

Підрозділ, яким я командую, веде перед. Сьогодні я вступив до ВКП(б). Довір'я, яке мені виявили, я виправдаю.

Харчування у нас прекрасне, одяг теплий. До цього ми ще одержуємо ворошиловський пайок. Є масло, сало, всього досталь.

Взяли фінів у полон. Ось один каже другому: «Нам розповідали, що червоноармійці воюють у калошах, а дивись - всі вони в шубах, валянках, гвинтівки на ременях, а говорили - на шворках».

Ще раз привіт. Пишіть.

П. І. Багіров.

Від редакції: Лист взятий з газети Київського танкотехнічного училища «За сталинские кадры». Тов. Багіров вчився і успішно закінчив це училище. За зразкове виконання бойового завдання і виявлений при цьому героізм у боротьбі з білофінами тов. Багіров нагороджений орденом Червоного Прапора.

Розгромимо ворога вщент

Наша частина разом з усією діючою Червоною Армією здійснює велику історичну місію. В дуже складних умовах ми виконуємо бойові завдання на театрі воєнних дій. Не тільки б'ємо по батареях і укріпленнях ворога з закритих вогневих позицій, але нам, артилеристам, часто доводиться і гвинтівкою, пістолетом, ручним кулеметом, гранатою бити підступного ворога, розбійницькі білофінські офіцерські банди. Наш дивізіон героічно відбив наліт білофінської шуцкорівської банди. Під керівництвом командира дивізіону старшого лейтенанта тов. Горбунова ми розгромили білофінів, примусивши їх з великими втратами панічно тікати.

Складний і важкий за природними умовами шлях лежить перед нами. Навкруги безкраї ліси, зрідка прорізані вузькими стежками, великі болотні простори, озера, ріки. До того ж ці природні перешкоди ворог ще більше ускладнив. Двадцять років маннергеймівські банди під керівництвом англо-французьких імперіалістів укріплювали ці райони. Кожний пагорок, кожне підвищення місцевості перетворено в бандитські укріплення. Але нема в світі такої сили, такої техніки, такої армії, таких воєнних блоків, які б устояли перед нашою непереможною, не знаючою перешкод і труднощів Червоною Армією. Немає слів, щоб виразити всі почуття, думки, описати вам, скільки мужності і відваги, скільки небаченого героізму виявляють сини і дочки нашої батьківщини. І скоро настане для фінляндського народу день свободи, радості і щастя, які несуть йому визволителі - воїни Червоної Армії. Ми, вихованці великої партії Леніна-Сталіна, вихованці Одеського артилерійського училища ім. М. В. Фрунзе свято пам'ятаємо клятву, дану народові, партії. Для нас є один закон - під мудрим керівництвом великого вождя народів товариша Сталіна і першого маршала Союзу тов. Ворошилова іти тільки вперед, до повної перемоги і розгрому ворога.

Лейтенанти: Шиян, Боровой, Грошевой, Горбунов, Бєрілко, Жуковський, Сєдєльніков.